ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2004 Справа N 11/282
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Дерепи В.І., Рибака В.В. розглянув касаційну
скаргу Акціонерного товариства “Національна енергетична компанія
“Енергетика та паливо України” на рішення господарського суду
м. Києва від 21.06.2004 р. та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 15.07.2004 р. у справі № 11/282 за
позовом НАК “Нафтогаз України” до акціонерного товариства
“Національна енергетична компанія “Енергетика та паливо
України”, 3-ті особи: ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”,
ЗАТ “Український кредитний банк”, ЗАТ “Ітера-Нива”, ЗАТ “Майстер
Брок” за участю представників позивача – Кость І.Ю., Грейц А.З.,
відповідача – Матвієнко І.В., Невечеря С.Г.
Про стягнення 102 159 123,55 грн.
У справі з 07.09.2004 р. оголошувалась перерва.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2004 р. позов
НАК “Нафтогаз України” задоволено повністю; стягнено з
акціонерного товариства “Національна енергетична компанія
“Енергетика та паливо України” на користь позивача 100 790
697,29 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу
інфляції, 1 368426,26 грн. 3% річних, 1 769 грн. судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
15.07.2004 р. на рішення господарського суду м. Києва від
21.06.2004 р. залишено без змін.
В касаційній скарзі Акціонерне товариство “Національна
енергетична компанія “Енергетика та паливо України” просить
скасувати рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2004 р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.07.2004 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм законодавства, та прийняти нове рішення, яким відмовити НАК
“Нафтогаз України” в позові.
Відзив на касаційну скаргу від позивача, третіх осіб до суду не
надходили.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У липні 2003 р. НАК “Нафтогаз України” звернулася до
господарського суду з позовом про стягнення з акціонерного
товариства “Національна енергетична компанія “Енергетика та
паливо України” на користь позивача 102 159 123,55 грн., в тому
числі 91 479 045,28 грн. заборгованості за договором купівлі
продажу цінних паперів № К-ВП-065/066 від 22.06.2000 р, 9 311
652,01 грн. інфляційних, 1 368 426,26 грн. 3% річних.
Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані
сторонами докази, належно їх оцінили і дійшли обґрунтованого
висновку про задоволення позову НАК “Нафтогаз України”. При
цьому суди виходили з того, що на виконання договору доручення
№ К-ПР-065 від 16.06.2000 р., укладеного між позивачем та ЗАТ
“Майстер Брок”, останнє уклало з відповідачем договір
купівлі-продажу цінних паперів № К-ВП-065/066 від 22.06.2000 р.,
в додатках № 1 та № 2 до якого були зазначені ті ж самі векселі,
що і до договору доручення. Довіреністю від 16.06.2000 р. НАК
“Нафтогаз України” уповноважила ЗАТ “Майстер Брок” здійснити
продаж векселів загальною номінальною вартістю 351 000 000 грн.
у відповідності з договором доручення № К-ПР-065 від 16.06.2000
р.
В силу ст. 62 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та на підставі досліджених
судами матеріалів справи, цивільні права та обов’язки за
договором купівлі продажу цінних паперів № К-ВП-065/066 від
22.06.2000 р. виникли саме між НАК “Нафтогаз України” та
акціонерним товариством “Національна енергетична компанія
“Енергетика та паливо України”.
В подальшому сторони узгоджено вчиняли дії в напрямку реалізації
договору купівлі-продажу цінних паперів. Зокрема, відповідач
безпосередньо з позивачем уклав угоди про погашення
заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог,
про що свідчать складені сторонами 4 протоколи. Наведене
свідчить про наявність у відповідача волевиявлення на виконання
зобов’язань по договору саме перед позивачем, який без
застережень прийняв виконання. Досягнуте сторонами узгодження
порядку розрахунків є достатньою підставою для покладення на
відповідача обов’язку сплатити позивачу залишок боргу.
Доводи касаційної скарги Акціонерного товариства “Національна
енергетична компанія “Енергетика та паливо України” зводяться до
тлумачення норм законодавства на свою користь та необхідності
вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги
доказів відповідача над іншими, тобто здійснення відмінної від
місцевого та апеляційного судів оцінки доказів, що суперечить
вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не
приймаються.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на
період розгляду господарським судом його позовів про визнання
недійсними договору доручення, довіреності, які були предметом
дослідження у даній справі, залишене без задоволення. Факт
оскарження в судовому порядку названих актів не перешкоджає
розгляду касаційної скарги відповідача на ухвалені у цій справі
судові рішення.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають
матеріалам справи, діючому законодавству, тому підстав для
задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2004 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.07.2004 р. у справі № 11/282 залишити без змін, а касаційну
скаргу Акціонерного товариства “Національна енергетична компанія
“Енергетика та паливо України” – без задоволення.