ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2004 Справа N 14/237
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін Ю.Анісімова (дов. від
13.08.04) та Ю. Лаврентьєва (дов. від 13.08.04), розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою
відповідальністю "Титан"
на постанову від 3 лютого 2004 року Львівського апеляційного
господарського суду
у справі N 14/237
за позовом виробничо-комерційної фірми у формі товариства з
обмеженою відповідальністю "Титан"
до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі
Закарпатської дирекції
про стягнення 35456,34 грн. матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 8 грудня 2003 року господарського суду
Закарпатської області (суддя В. Карпинець) позов задоволено
частково з стягненням 11822 грн. 97 коп. і судових витрат; в іншій
частині в позові відмовлено.
Постановою від 3 лютого 2004 року Львівського апеляційного
господарського суду (судді М. Слука, В. Онишкевич,
П. Скаратовський) рішення скасовано з відмовою в позові з мотивів
порушення місцевим господарським судом правила пункту 2 частини
першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Виробничо-комерційна фірма у формі товариства з обмеженою
відповідальністю "Титан" наполягає на касаційному перегляді
зазначеної постанови з огляду на неправильне застосування
господарським судом апеляційної інстанції статей 4-2, 4-3, 4-4, 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
просить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого
господарського суду.
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі
Закарпатської дирекції проти доводів касаційної скарги заперечує і
в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
До господарського суду подано позов відшкодування
матеріальної і моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями
відповідача.
Господарськими судами встановлено, що сторони уклали договір
від 3 березня 1999 року за N 1156 про надання послуг телефонного
зв'язку, відповідно до умов якого за надані послуги сплачується
абонентська плата.
Крім того, 9 березня 1999 року позивач уклав договір з
закритим акціонерним товариством "УТЕЛ" за N 38-0-1550 про надання
послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.
В травні 2000 року позивач запропонував відповідачу погасити
заборгованість в розмірі 17180 грн. 10 коп., яка утворилася через
неналежне виконання абонентом зобов'язання в частині оплати послуг
зв'язку і, оскільки останній зазначену вимогу виконав лише
частково, призупинив надання йому послуг шляхом відключення
телефонних апаратів.
Проте господарським судом встановлено, що заборгованість в
сумі 17180 грн. 10 коп. виникла через несплату послуг зв'язку не
позивачем, а попереднім їх користувачем.
За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновків
про не порушення абонентом - виробничо-комерційною фірмою у формі
товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" - зобов'язання за
договором, а отже і безпідставне призупинення відповідачем надання
йому послуг зв'язку, а тому сплачені позивачем на вимогу
відповідача кошти в сумі 7000 грн., як заборгованість за надані
послуги зв'язку, так само витрати мобільного зв'язку в сумі
4822 грн. 97 коп., які позивач здійснив у зв'язку з відключенням
телефонних апаратів, мають бути йому відшкодовані.
Водночас, місцевий господарський суд відмовив в задоволенні
позову в частині стягнення 3633 грн. 37 коп. і 20000 моральної
шкоди з підстав недоведеності вимог.
Скасовуючи судове рішення, господарський суд апеляційної
інстанції дійшов висновків про те, що стягнення 7000 грн. і
4822 грн. 97 коп. не було предметом заявлених вимог позивачем, а
тому визнав неправомірним вихід місцевого господарського суду за
межі позовних вимог, оскільки про це не було відповідного
клопотання, і в позові відмовив.
Колегія судів вважає такий висновок Львівського апеляційного
господарського суду помилковим.
Як вбачається з тексту позовної заяви, предметом позову в
даній справі є матеріально-правова вимога до відкритого
акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Закарпатської
дирекції про стягнення грошових сум, у тому числі моральної шкоди,
і результатом вирішення спору місцевим господарським судом стало
часткове задоволення позову з присудження до стягнення грошових
сум.
Такий висновок місцевого господарського суду відповідає
правилу статті 453 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
відповідно до якого господарський суд, присуджуючи відшкодування
шкоди, зобов'язує особу, відповідальну за шкоду, відшкодувати її в
натурі (надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ
і таке інше) або повністю відшкодувати заподіяні збитки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що в даному випадку
Львівським апеляційним господарським судом неправильно застосоване
правило пункту 2 частини першої статті 83 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що в силу
статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України є
підставою для скасування постанови від 3 лютого 2004 року цього
суду.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу виробничо-комерційної фірми у формі
товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" задовольнити.
Постанову від 3 лютого 2004 року Львівського апеляційного
господарського суду скасувати, а рішення від 8 грудня 2003 року
господарського суду Закарпатської області у справі N 14/237
залишити в силі.