ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2004 Справа N 7/31
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Черкащенка м. М.,
Плахотнюк С.О.,
Рибака В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Звіздун А.М. (дов. від 29.06.2004р. б/н);
від відповідача не з’явилися;
розглянувши матеріали Дослідного господарства “Промінь”
касаційної скарги
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.04.2004 р.
у справі № 7/31 господарського суду
Кіровоградської області
за позовом ПП “Кіровоградагробуд”
до ДГ “Промінь”
про стягнення збитків
В С Т А Н О В И В:
ПП “Кіровоградагробуд” м. Кіровоград звернулось з позовом до
Дослідного підприємства “Промінь” с.Красносілка про стягнення
471372,27
грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 10024 грн. річних,
31688,47 грн. пені та 224900 грн.06 коп. плати за користування
товарним кредитом.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
13.11.03 у справі № 7/31 позов задоволено частково.
З відповідача на користь ПП “Кіровоградагробуд” м. Кіровоград
стягнуто 235686,13 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції,
5012,05 грн. річних, 224900,11 грн. плати за користування
товарним кредитом, 15844,23 грн. пені та відповідні витрати по
держмиту.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що факт виконання позивачем робіт згідно
з договором підряду № 3 від 18.02.02 на суму 467311 грн.
підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних
робіт; що відповідно з умовами договору заборгованість по оплаті
цих робіт складає з урахуванням індексу інфляції 235686,13 грн.,
а нарахування на цю суму боргу річних, пені та плати за
користування товарним кредитом відповідає вимогам чинного
законодавства.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 15.04.04 рішення господарського суду залишено без зміни з
тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі Дослідне господарство “Промінь”
с.Красносілка просить скасувати рішення та постанову зазначених
судових інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм
процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 334, 153, 29
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 4 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Суть цих порушень
викладена в скарзі.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з
наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що було також предметом
дослідження судових інстанцій, наступне.
18.02.02 між ПП “Кіровоградагробуд” та Дослідним господарством
“Промінь” був укладений договір підряду на виконання
будівельно-монтажних робіт по реконструкції критого току на
умовах товарного кредиту під 3,5% в місяць від суми договору.
Така умова виконання будівельно-монтажних робіт не суперечить
п. 36 Положення Національного банку України про кредитування,
затвердженого постановою Правління НБУ від 28.09.95 № 246
( v0246500-95 ) (v0246500-95)
, оскільки будівництво велось під комерційний
кредит підрядника (позивача).
Відповідно з умовами договору вартість виконаних робіт повинна
враховуватись з урахуванням індексу інфляції, в разі порушення
умов договору винна сторона зобов'язувалась сплатити 0,3% від
кошторисної вартості за кожний день прострочки (а.с. 12).
Відповідно з актом від 02.08.02 об'єкт реконструкції було здано
в експлуатацію (а.с. 14).
Загальна вартість виконаних робіт відповідно до наявних в
матеріалах справи довідок становить 467311 грн. (а.с. 15, 16).
Відповідно з умовами договору вказана вартість робіт повинна
сплачуватись на протязі 2002-2003 років рівними долями.
З урахуванням цього з відповідача правомірно стягнуто половину
заборгованості з урахуванням індексу інфляції на цю суму, пеню
за несвоєчасну оплату виконаних робіт та плату за користування
товарним кредитом.
Правомірним є стягнення з відповідача і річних (ст. 214
Цивільного кодексу), оскільки така відповідальність за
невиконання грошових зобов'язань є самостійним видом і
встановлена законом.
Зазначене свідчить про повноту встановлення апеляційним судом
обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального
і процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 15.04.04 у справі № 7/31 залишити без зміни, а касаційну
скаргу - без задоволення.