ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.09.2004                                Справа N 7/244-2003
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого     Ходаківська І.П.
судді
суддів          Кривда Д.С.
                Плюшко І.А.
 
розглянувши
касаційну      Державної податкової інспекції у м. Ужгороді
скаргу
на             постанову     від    27.01.2004р.     Львівського
               апеляційного господарського суду
у справі       №  7/244-2003  господарського суду  Закарпатської
               області
 
за позовом     Приватного    підприємця    Баганича    Мирослава
               Андрійовича
 
до              Державної податкової інспекції у м. Ужгороді
 
про   визнання недійсним рішення
 
За участю представників сторін: не з’явилися
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   Господарського   суду   Закарпатської   області   від
14.10.2003року  у  справі № 7/244-2003, яке  залишене  без  змін
постановою    від    27.01.2004р.    Львівського    апеляційного
господарського   суду,  задоволені  позовні  вимоги   підприємця
Баганича  Мирослава Андрійовича, м. Ужгород до ДПІ у м. Ужгороді
Закарпатської   області   про  визнання  недійсним   податкового
повідомлення-рішення № 0001452343/0/942/23-3/430/2571311613/1889
від  29.05.2003р., яким застосовано штрафну санкцію у сумі  1700
грн. за порушення вимог Закону України “Про державне регулювання
виробництва  і обігу спирту етилового, коньячного  і  плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        .
 
Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову  від
27.01.2004р.  Львівського апеляційного  господарського  суду  та
рішення   Господарського   суду   Закарпатської   області    від
14.10.2003року у справі № 7/244-2003скасувати з тих підстав,  що
позивач  здійснював роздрібну торгівлю алкогольними  напоями  на
терасі,  а не в закритому приміщенні, як передбачено положеннями
п.   4   Правил   роздрібної  торгівлі   алкогольними   напоями,
затверджених   постановою   Кабінету   Міністрів   України   від
30.07.1996р. № 854.
 
Розпорядженням  Заступника  голови  Вищого  господарського  суду
України   Осетинського  А.Й  від  07.09.2004р.,  у   зв’язку   з
відрядженням  судді ПершиковаЄ.В., та відпусткою  судді  Савенко
Г.В.  для  перегляду в касаційному порядку справ призначених  до
розгляду на 09.09.2004р. колегією суддів у складі: головуючого –
Першикова  Є.В.,  суддів  – Савенко Г.В.,  Ходаківської  І.П.  ,
утворено  колегію  суддів  в  наступному  складі:  головуючий  –
Ходаківська І.П. , судді – КривдаД.С., Плюшко І.А.
 
Розглянувши    матеріали    справи   та    касаційної    скарги,
проаналізувавши  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин
справи  правильність  застосування судом норм  матеріального  та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Згідно  п.  4  Правил  роздрібної торгівлі алкогольними  напоями
( 854-96-п ) (854-96-п)
         затверджених Постановою КМУ від 30.07.1996 р. N854
суб'єкт господарської діяльності повинен мати закрите приміщення
з  торговельним залом площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане
відповідним  торгівельно-технологічним  устаткуванням  (вітрини,
прилавки,  пристінні  гірки  тощо),  охоронною  і  протипожежною
сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією,
а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для
застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій,  зберігання
матеріальних цінностей.
 
Статтею 1 Закону України „Про державне регулювання виробництва і
обігу  спирту  етилового,  коньячного і  плодового,  алкогольних
напоїв  та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         визначено, що  місце
торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на  розлив,
в   одному   торговому  приміщенні  (будівлі)  за  місцем   його
фактичного  розташування для тютюнових виробів -  без  обмеження
площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше  20
кв.м,   обладнане  електронними  контрольно-касовими   апаратами
(незалежно  від  їх  кількості) або де  є  товарно-касові  книги
(незалежно  від  їх  кількості), в яких фіксується  виручка  від
продажу  алкогольних напоїв та тютюнових виробів  незалежно  від
того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
 
Як   встановлено   судами,  ліцензією  на   роздрібну   торгівлю
алкогольними  напоями  серії АА № 527112,  виданою  Регіональним
управлінням  Департаменту  з  питань  адміністрування  акцизного
збору  і  контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів
ДПА  в  Закарпатській області, та дозволом на право  цілодобової
торгівлі  №  37, виданим виконкомом Ужгородської  міської  ради,
підтверджено  факт  наявності  у  позивача  дозволів  на  момент
проведення перевірки. Вказаними документами визначено, що місцем
проведення  торгівлі алкогольними напоями є клуб-кафе  “Каштан”,
який знаходиться за адресою вул.Кошицька, 22, м. Ужгород. Згідно
з  договором оренди майна від 15.01.2003р. № 549, укладеним  між
Управлінням  майнової  політики  Ужгородської  міської  ради  та
підприємцем  Баганичем м. А., позивачу було  передано  в  оренду
комунальне   майно   за   вищезгаданою  адресою:   м.   Ужгород,
вул.Кошицька, 22, загальною площею 662,16 кв.м. для використання
під клуб-кафе. Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного договору, та
матеріалів інвентаризаційної справи № 2084 на будинок  №  22  на
вулиці  Кошицькій  міста Ужгород, Ужгородського  бюро  технічної
інвентаризації,  об'єкт, що орендується, складається  з  окремої
стоячої  будівлі  з  терасою,  підвалом,  котельнею,  обладнаною
водопроводом,  каналізацією,  опаленням,  навісом,  огорожею  та
воротами, які є цілісним та неподільним майновим комплексом.
 
З  огляду  на  встановлені  судами  обставини  про  наявність  у
позивача    дозвільних   документів   на   здійснення   торгівлі
алкогольними   напоями  в  торговій  точці  кафе   “Каштан”   та
відповідність вказаної торгової точки вимогам вищенаведених норм
законодавства,   колегія   суддів  погоджується   з   висновками
попередніх  судових  інстанцій про безпідставність  застосування
штрафних  санкцію, визначених абз.5 ч. 2 ст. 17  Закону  України
„Про  державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        .
 
З  огляду  на викладене, постанова апеляційного суду прийнята  у
відповідності   до  чинного  законодавства,   а   підстави   для
задоволення касаційної скарги відсутні.
 
Керуючись,  ст.ст.  111-5, 111-9, 111-7,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Державної податкової інспекції у  м.  Ужгороді
залишити без задоволення.
 
Постанову     від    27.01.2004р.    Львівського    апеляційного
господарського  суду  у справі № 7/244-2003 господарського  суду
Закарпатської області залишити без змін.