ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2004 Справа N 25/266
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківська І.П.
судді
суддів Кривда Д.С.
Плюшко І.А.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Печерському
скаргу районі м. Києва
на постанову від 21.04.2004р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 25/266 господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства “Варламов,
Кравченко і партнери”
до Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва
про визнання недійсним рішення
За участю представників сторін:
позивача – Смирнова Т.С., за довіреністю
відповідача – Сорока Ю.Ю., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство “Варламов, Кравченко і партнери”
звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень від 26.03.03 № 472314/0 та № 462314/0.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.02.2004р. у справі
№ 25/266, яке залишене без змін постановою від 21.04.2004р.
Київського апеляційного господарського суду, позов задоволено
повністю; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
№ 462314/0 від 26.03.2003 року; визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва № 472314/0 від 26.03.2003 року;
стягнуто з Державної податкової інспекції у Печерському районі
м. Києва на користь Закритого акціонерного товариства “Варламов,
Кравченко і партнери” 203 грн. судових витрат.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Державна податкова
інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову від 21.04.2004р.
Київського апеляційного господарського суду та рішення
Господарського суду м. Києва від 20.02.2004р. у справі № 25/266
та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й від 07.09.2004р., у зв’язку з
відсутністю суддів Першикова Є.В., Савенко Г.В. для перегляду в
касаційному порядку справ призначених до розгляду на
09.09.2004р. колегією суддів у складі: головуючого – Першикова
Є.В., суддів – Савенко Г.В., Ходаківської І.П. , утворено
колегію суддів в наступному складі: головуючий – Ходаківська
І.П. , судді – КривдаД.С., ПлюшкоІ.А.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою
інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено позапланову
перевірку ЗАТ “Варламов, Кравченко і партнери” з питань
дотримання вимог діючого валютного законодавства згідно листа КФ
“Укрінбанку” № 04-8 від 04.01.2003р. по договору № б\н від
19.06.2002р. за період з 19.06.2002р. по 21.03.2003р., за
результатами якої складено акт перевірки від 24.03.03
№ 56-23-1414/22948805.
Серед іншого в акті перевірки зазначено, про порушення терміну
розрахунків по імпортних операціях по договору від 19.06.2003 на
суму 2768,00 дол. США, несвоєчасне подання, приховування або
перекручування звітності про валютні операції.
Висновок мотивований тим, що при проведенні перевірки
встановлено, що між позивачем і нерезидентом ЗАТ “Сеть
телевизионных станций” укладено договір про надання юридичних
послуг, відповідно до якого ЗАТ “Сеть телевизионных станций”
сплачує на користь позивача винагороду, що обчислюється
щомісячно, виходячи зі ставки погодинної винагороди у розмірі
180 доларів США, що за весь період дії договору і згідно актів
прийому-передачі юридичних послуг складає суму 16605,50 дол.
США. Згідно банківських документів на рахунок резидента надійшли
валютні кошти на загальну суму 13837,50 дол. США без порушення
термінів надходження. Станом на 01.03.2003 року по зазначеному
договору встановлено дебіторську заборгованість в сумі 2768,00
дол. США. Перевіркою достовірності декларування валютних
цінностей доходів та майна, що знаходиться за межами України
встановлено наступне, декларація “Про валютні цінності” станом
на 01.01.2003 року підприємством до ДПІ у Печерському районі не
надавалась, чим порушено вимоги ст. 9, 10 Декрету КМУ “Про
систему валютного регулювання і валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
№ 15-93 від 19.02.1993 року і тягне відповідальність за
несвоєчасне подання, приховування або перекручування звітності
про валютні операції.
На підставі акту перевірки № 56-23-1414/22948805 від 24.03.03р.
ДПІ у Печерському районі м. Києва 26.03.03 прийнято податкове
повідомлення-рішення № 462314/0, яким ЗАТ “Варламов Кравченко і
партнери” згідно підпункту “г” підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону
України “Про погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами і державними цільовими фондами” та відповідно до ст. 4
Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
визначене податкове зобов'язання в сумі
3244,10 грн. - пеня за порушення терміну розрахунків у сфері
ЗЕД.
Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва 26.03.03 прийнято
податкове повідомлення-рішення № 472314/0, яким позивачу, згідно
підпункту “г” підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами”, відповідно до ст. 16 п. 2 Декрету
Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і
валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
, п. 2.7 Положення про валютний
контроль ( z0209-00 ) (z0209-00)
визначено податкове зобов'язання - штрафні
санкції в сумі 340,00 грн. за порушення порядку декларування
валютних цінностей.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
виручка резидентів
у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни виплати заборгованості по
контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з моменту
підписання акту, або іншого документу, що засвідчує виконання
робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Згідно ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
підставою для застосування
штрафних санкцій по відношенню до резидентів є порушення терміну
розрахункўв по експортним операціям, встановленого в ст. 1
зазначеного Закону.
Як встановлено судами при попередньому розгляді справи,
позивачем і нерезидентом - ЗАТ “Сеть телевизионных станций”
укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до
якого ЗАТ “Сеть телевизионных станций” сплачує на користь
позивача винагороду, що обчислюється щомісячно, виходячи зі
ставки погодинної винагороди у розмірі 180 доларів США. Пунктом
2.2. договору про надання юридичних послуг від 19.06.2002р.
передбачено, що винагорода виконавця (позивача) становить 180
дол. США, в т. ч. ПДВ 20% в сумі 30 дол. США, який сплачується
на території Російської Федерації згідно з діючим
законодавством.
Отже, згідно договору позивач мав отримати від нерезидента за
виконані роботи вартість погодинної винагороди лише у розмірі
150 дол. США. (всього 13837,50 дол. США). При цьому обов'язок
сплати ПДВ до бюджету Російської Федерації за виконані послуги
покладений договором не на позивача, а на нерезидента.
Судами встановлено, що відповідно до акту перевірки валютні
кошти на загальну суму 13 837,50 дол. США надійшли на рахунок
позивача без порушення термінів надходження, а тому
необґрунтованим є висновок ДПІ, що розрахунки за виконані
позивачем послуги здійснені нерезидентом несвоєчасно.
Оскільки суди прийшли до висновку про відсутність у позивача
валютних цінностей за межами України, підстави для подання
декларації про валютні цінності станом на 01.01.2003р. у
позивача були відсутні.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Виходячи із встановлених обставин про відсутність у позивача
валютних цінностей за межами України та своєчасне надходження
валютних коштів на загальну суму 13 837,50 дол. США на рахунок
позивача, колегія суддів вважає спірні податкові
повідомлення-рішення неправомірними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, постанова
апеляційної інстанції прийнята з дотриманням чинного
законодавства, касаційна скарга Державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 21.04.2004р. Київського апеляційного
господарського суду у справі № 25/266 господарського суду
м. Києва залишити без змін.