ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2004 Справа N 2-25/3523.1-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківська І.П.
судді
суддів Кривда Д.С.
Плюшко І.А.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
скаргу
на постанову від 15.04.2004р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-25/3523.1-04 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Фірми “Тека”
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
про визнання недійсним рішення та внесення змін в особовий
рахунок
За участю представників сторін:
позивача – Золотарева І.Б., за довіреністю
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.02.2004р., яке залишене без змін постановою від 15.04.2004р.
Севастопольського апеляційного господарського суду, позовні
вимоги Фірми “Тека” задоволені; визнано недійсним спірне
податкове-повідомлення Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі від 10.02.2003р. № 1/307; зобов’язано ДПІ у
м. Сімферополі внести зміни в особовий рахунок позивача по
сплаті ПДВ в сумі 7000грн. згідно платіжного доручення № 97 від
19.06.2001р.; по сплаті єдиного податку в сумі 6500грн. згідно
платіжного доручення № 98 від 19.05.2001р.; по сплаті збору до
Фонду охорони навколишнього середовища в сумі 15грн. згідно
платіжного доручення № 99 від 21.06.2001р. і 23 грн. згідно
платіжного доручення № 98 від 21.06.2001р.
Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову від 15.04.2004р. Севастопольського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 19.02.2004р., а справу направити
на новий розгляд.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 07.09.2004р., у зв’язку з
відпусткою суддів Уліцького А.М., Савенко Г.В. для перегляду в
касаційному порядку справи № 2-25/3523.1-04, призначеної до
розгляду на 09.09.2004р. колегією суддів у складі: головуючого –
Ходаківської І.П., суддів – Савенко Г.В., Уліцького А.М.,
утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –
Ходаківська І.П., судді – КривдаД.С., ПлюшкоІ.А.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами, позивачем було оформлено та направлено в
установу банку Кримської дирекції АК АПБ “Україна” платіжне
доручення № 97 від 19.06.2001р. по сплаті ПДВ в сумі 7000грн.;
платіжне доручення № 98 від 19.05.2001р. по сплаті єдиного
податку в сумі 6500грн.; платіжне доручення № 99 від
21.06.2001р. по сплаті збору до Фонду охорони навколишнього
середовища в сумі 15грн.; платіжне доручення № 98 від
21.06.2001р. по сплаті збору до Фонду охорони навколишнього
середовища в сумі 15грн.23 грн.
Зазначені платіжні доручення були прийняті банком до виконання,
що підтверджено відповідною відміткою. Грошові кошти вказані в
платўжних дорученнях були списані з розрахункового рахунку
позивача.
Все це мало місце до того, як Національним банком України було
прийнято рішення про відкликання ліцензії в АК АПБ „Україна”,
призначено ліквідатора та офіційно оголошено про початок
ліквідаційної процедури банку.
Відповідно до підпункту 16.5.1. пункту 16.5. статті 16 Закону
України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, за
порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових
платежів) до бюджетів або державних цільових фондів,
встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує
пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у
розмірах, встановлених для відповідного податку, збору
(обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність,
встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та
повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до
бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник
податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від
відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких
платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи
нараховану пеню або штрафні санкції.
Посилання податкового органу на те, що дана норма звільняє
платника податку лише від відповідальності за несвоєчасне або
неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних
цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції,
однак, не звільняє його від зобов'язання сплатити податок
суперечить її дійсному змісту.
Визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося
повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до
бюджету або державного цільового фонду. Коли це не є наслідком
винних дій платника податку, то до нього не можуть бути
застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про
повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних
цільових фондів.
Відповідно до підпункту 16.5.2. пункту 16.5. статті 16 Закону
України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
,
днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма
видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих
установах.
Системний аналіз наведеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, зокрема,
підпункту 16.5.3. дає підстави для висновку про помилковість
доводів касаційної скарги. Так, згаданим підпунктом встановлено,
що не вважається порушенням строків зарахування податків і
зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення
стало наслідком регулювання Національним банком України
економічних нормативів такого банку, що призводить до браку
вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для
здійснення зарахування.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють
платоспроможнўсть, відлік термінів зарахування податків, зборів
(обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого
відновлення.
Саме для банку, а не для платника податків розпочинається відлік
термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів)
після відновлення платоспроможності банку.
Згідно підпункту 16.3.1. пункту 16.3. статті 16 Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, нарахування пені платнику податку закінчується у
день прийняття банком, обслуговуючим платника податків,
платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі
часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені
зупиняється на таку сплачену частку.
За обставинами справи, встановленими судами, банком,
обслуговуючим платника податків - позивача, були прийняті
платіжні доручення на сплату суми податку, відповідні кошти
списані з рахунку платника податку, а отже, відсутні як підстави
для нарахування пені, так і підстави для вимоги про сплату сум
податку, не зарахованих до бюджету банком.
Судовою колегією не може прийматися до уваги як обґрунтування
законності висновків податкового органу його посилання на
положення Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей
в Україні” ( 2346-14 ) (2346-14)
, яке передбачає, що переказ грошей
завершується з моменту зарахування суми переказу на рахунок
отримувача. Це положення не регулює питання відповідальності
платника податку чи банку в разі неперерахування коштів платника
податку до бюджету банком.
Спірні відносини регулюються Законом України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який
установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків
і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та
штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
постанова від 15.04.2004р. Севастопольського апеляційного
господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, а
підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
залишити без задоволення.
Постанову від 15.04.2004р. Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-25/3523.1-04 господарського
суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.