ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2004 Справа N 15/468
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Черкащенка М.М.,
суддів: Плахотнюк С.О.,
Рибака В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача – не з’явилися;
від відповідача – Запорожець І.А., Герасимчук О.П. , Олексюк
В.В.,
Антонюк О.М. (дов. від 01.03.2004р. б/н);
розглянувши матеріали ТОВ “Укртехнофос”
касаційної скарги
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 06.04.2004р.
у справі № 15/468 господарського суду Рівненської
області
за позовом ВАТ “Дубнорайагрохім”
до ТОВ “Укртехнофос”
про стягнення сум та розірвання договору
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Дубнорайагрохім” звернулось з позовом про розірвання
договору оренди № 28-11/02, укладеного 28.11.02 з ТОВ
“Укртехпофос” та стягнення з останнього 7512 грн. заборгованості
по орендним платежам.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 29.12.03 у
справі № 15/468 позов задоволено.
Договір № 28-11/02 від 28.11.02, укладений між позивачем та ТОВ
“Укртехпофос” розірвано.
З відповідача на користь позивача стягнуто 7512 грн.
заборгованості по орендним платежам та відповідні витрати по
держмиту та інформаційно-технічному та інформаційно-технічному
обслуговуванню судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено факт
передачі позивачем в оренду відповідачу автомобіля КАМАЗ-55ІІІ
держ. № 15-71 РВМ, визначеністю при цьому сторонами розміру
орендної плата та відсутністю з боку відповідача цих платежів на
протязі року при фактичному користуванні ним цим майном;
безпідставністю посилання відповідача на порушення.
Постановою Львівського господарського суду від 06.04.04
зазначене рішення господарського суду Рівненської області
залишено без зміни з тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі ТОВ “Укртехнофос” просить скасувати
зазначені рішення та постанову судових інстанцій як такі, що
ухвалені з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 10
Закону України “Про оренду державного та комунального майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
, що привело до невірного висновку про існування між
сторонами договірних відносин.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту
їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм
матеріального та процесуального права прийшла до висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується і це було предметом
дослідження судових інстанцій, що 28.11.02 між сторонами у
справі було укладено договір № 28011/02 на виконання якого
позивач передав відповідачу у тимчасове користування автомобіль
КАМАЗ-55ІІІ, держ № 15-71, що засвідчено наявним в матеріалах
справи приймально-здавальним актом від 28.11.02.
Сторони погодили орендну плату в розмірі 626 грн. на місяць.
З.12.2002 по грудень 2003 р. відповідач не оплачував виставлені
позивачем рахунки на проведення цих платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду державного і
комунального майна” оренда майна інших форм власності може
регулюватись положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено
законодавством або договором.
Виходячи з зазначеного суди правомірно застосували норми ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
до спірних правовідносин.
Відповідно до них істотними умовами договору є визначення
об’єкту оренди та її строк, розмір орендної плати.
Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального
права, спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
05.04.04 у справі № 15/468 залишити без зміни, а касаційну
скаргу – без задоволення.