ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2004 Справа N 10/9
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківська І.П.
судді
суддів Кривда Д.С.
Плюшко І.А.
розглянувши
касаційні Державної податкової інспекції у м. Суми
скарги
Зарічного споживчого товариства
на постанову від 19.04.2004р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 10/9 господарського суду Сумської області
за позовом Зарічного споживчого товариства
до Державної податкової інспекції у м. Суми
про визнання недійсним рішення
За участю представників сторін:
позивача – Рішка Д.С., за довіреністю
Немцев В.А., за довіреністю
відповідача – Кобрін В.К., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.02.2004
року в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення № 000439/2307/0/28954 від
14.07.2003 року про застосування штрафних санкцій на суму 1 492,
50 грн. відмовлено.
Постановою від 19.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду апеляційну скаргу Зарічного споживчого
товариства, м. Суми на рішення господарського суду Сумської
області від 16.02.2004 р. по справі № 10/9 задоволено частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 16.02.2004 р.
по справі № 10/9 змінено. Позов задоволено частково. Податкове
повідомлення-рішення № 000439/2307/0/28954 від 14.07.2003 року
визнано недійсним в частині визначення Державною податковою
інспекцією в м. Суми Зарічному споживчому товариству, м. Суми
суми штрафу 1 492, 50 грн. як суми податкового зобов'язання. В
іншій частині рішення господарського суду Сумської області від
16.02.2004 р. по справі № 10/9 - залишено без змін.
Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
постанову від 19.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Сумської
області від 16.02.2004 року та прийняти нове рішення про
задоволення позовних в повному обсязі.
Відповідач також подав касаційну скаргу, в якій просить
скасувати постанову від 19.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду та залишити в силі рішення господарського
суду Сумської області від 16.02.2004 року.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й від 07.09.2004р., у зв’язку з
відрядженням судді ПершиковаЄ.В., відпусткою судді Савенко Г.В.
для перегляду в касаційному порядку справ призначених до
розгляду на 09.09.2004р. колегією суддів у складі: головуючого –
Першикова Є.В., суддів – Савенко Г.В., Ходаківської І.П. ,
утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –
Ходаківська І.П. , судді – КривдаД.С., ПлюшкоІ.А.
Розглянувши матеріали справи та касаційних скарг,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2003 р. представниками
ДПІ в м. Суми було проведено перевірку дотримання позивачем
порядку розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу. Під час перевірки посадовими особами
відповідача встановлено порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону
України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
від 06.07.1995 р. № 265/95 - ВР із змінами і доповненнями, а
саме: на місці проведення розрахунків виявлено невідповідність
суми готівкових коштів сумі коштів, які зазначені в денних
звітах реєстратора розрахункових операцій (сума коштів на місці
проведення розрахунків 396,50 грн., в денному звіті реєстратора
розрахункових операцій 695,00 грн., невідповідність складає
298,50 грн.).
За результатами перевірки було складено відповідний акт та
прийняте податкове повідомлення-рішення № 000439/2307/0/28954
від 14.07.2003 р. про застосування до позивача штрафної
(фінансової) санкції в сумі 1 492, 50 грн. на підставі ст. 22
Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
від 06.07.1995 р. за № 265/95-ВР.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову,
виходив з того, що відповідно до п. 2 ст. 3 Указу Президента
України “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”
( 761/99 ) (761/99)
від 28.06.1999 р. ринковий збір сплачується до
початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку.
Справляння ринкового збору, здійснюється із застосуванням РРО
відповідно до вимог Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
з видачею
касових чеків. Відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну
податкову службу України” ( 509-12 ) (509-12)
органи державної податкової
служби мають право, зокрема, здійснювати перевірки показників
електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем,
що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами.
Апеляційною інстанцією вказані висновки підтримані. Разом з цим,
спірне податкове-повідомлення-рішення визнано недійсним з тих
підстав, що штрафні санкції застосовані до позивача не за
порушення правил оподаткування, тому не було законних підстав
для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на
них вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції
встановивши, що податкові органи не мають право визначати
штрафні санкції за порушення порядку застосуванням РРО як
податкове зобов'язання, не звернув уваги на те, що вказана
обставина не є підставою для визнання недійсним оспорюваного
рішення в цілому, без з’ясування того, чи мав місце сам факт
правопорушення, за яке застосовані встановлені законодавством
штрафні санкції.
Згідно матеріалів справи, штрафні санкції застосовані за
невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків сумі коштів, які зазначені в денних звітах
реєстратора розрахункових операцій (сума коштів на місці
проведення розрахунків 396,50 грн., в денному звіті реєстратора
розрахункових операцій 695,00 грн., невідповідність складає
298,50 грн.).
Зарічне споживче товариство, окрім посилання на порушення
порядку проведення перевірки, обґрунтовує свої вимоги
відсутністю самого факту правопорушення. Зокрема, як зазначає
товариство, в тому числі в позовній заяві, що
касиром-контролером ринку з використанням касового апарату
друкуються касові чеки про сплату ринкового збору, які
передаються підприємцям лише після сплати ринкового збору. На
момент перевірки, касиром були надані перевіряючим касові чеки
на суму нестачі, які ще не були передані підприємцям та
неоплачені останніми.
Однак, судами не було досліджено наявність чи відсутність
вказаних обставин, а також не здійснено їх оцінку в розрізі
Указу Президента України “Про впорядкування механізму сплати
ринкового збору” ( 761/99 ) (761/99)
та Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Наведене свідчить про прийняття рішень без всебічного, повного
та об’єктивного розгляду справи, як того вимагає ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та не дотримання вимог ст.ст. 84, 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
згідно яких, судові рішення повинні містити
доводи, за якими суд відхиляє ті чи інші докази, мотиви
застосування законів та інших нормативно-правових актів.
У зв'язку з цим, судові рішення, як такі, що постановлені з
порушенням вищенаведених норм, підлягають скасуванню, а справа –
передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Суми та
Зарічного споживчого товариства задовольнити частково.
Постанову від 19.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Сумської
області від 16.02.2004 р. по справі № 10/9 скасувати.
Справу № 10/9 направити на новий розгляд до господарського суду
Сумської області.