ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2004 Справа N 17/357
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Дроботова Т.Б.
за участю представників сторін позивача Бухта Н.А. дов. від
08.01.2004 року
відповідача
Масюк Е.І. дов. від 28.10.2003 року
Бесараб А.В. дов. від 25.08.2004 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Державної податкової інспекції у місті Рівне Товариства з
обмеженою відповідальністю "Компанія Рута"
у справі N 17/357
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 26.01.2004 р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
Рута"
до Державної податкової інспекції у місті Рівне
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Рута"
заявлений позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне
від 27.03.2003 року N 0001052343/0/23-300, яким позивачу
нараховано штрафні санкції за порушення вимог пунктів 1, 3, 4
статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на загальну суму 33989,16 грн., серед
яких 28449,65 грн. за не проведення розрахункових операцій через
реєстратор розрахункових операцій, 340 грн. за незбереження книги
обліку розрахункових операцій, 340 грн. за невиконання щоденного
друку фіскальних звітних чеків та незбереження їх в книзі обліку
розрахункових операцій, 149,94 грн. за здійснення торгівельної
діяльності без придбання відповідного торгового патенту, 150 грн.
за несвоєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства,
4559,57 грн. за перевищення встановлених строків використання
виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів під звіт без
повного звітування щодо раніше виданих коштів.
Господарський суд Рівненської області рішенням від
13 листопада 2003 року (суддя Пєтухов М.Г.), відмовив в
задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне
від 27.03.2003 року N 0001052343/0/23-300 з посиланням на
правомірність застосування Державною податковою інспекцією
штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Львівський апеляційний господарський суд постановою
від 26 січня 2004 року (судді Орищин Г.В., Бобеляка О.М.,
Дубник О.П.) рішення господарського суду Рівненської області від
13.11.2003 року скасував частково, визнавши повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції у місті Рівне від 27.03.2003 року
N 0001052343/0/23-300 недійсним в частині застосування штрафних
санкцій в сумі 28449,65 грн. за непроведення розрахункових
операцій через реєстратор розрахункових операцій, з посиланням на
те, що позивач за відсутності електропостачання проводив
розрахункові операції на загальну суму 5689,93 грн. з
використанням розрахункових квитанцій (розрахункової книжки),
тобто з дотриманням вимог Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, у зв'язку з чим застосування
до позивача штрафних санкцій у відповідності з пунктом 1 статті 17
Закону України N 1776-III ( 1776-14 ) (1776-14)
та на підставі пункту 4.9
Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів
розрахункових операцій за товари (послуги) ( z0107-01 ) (z0107-01)
є
безпідставним і необґрунтованим. В решті частини рішення
господарського суду залишено без змін.
Державна податкова інспекція у місті Рівне вважає, що
постанова Львівського апеляційного господарського суду прийнята з
порушенням матеріального права. Просить Вищий господарський суд
України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю
"Компанія Рута" у задоволенні позовних вимог, скасувати постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2004 року,
залишивши без змін рішення господарського суду Рівненської області
від 13 листопада 2003 р. Податкова служба обґрунтовує касаційну
скаргу тим, що апеляційним судом порушено приписи статті 7 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та пункт 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування
реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)
(z 0107-01 ), оскільки вищезазначеними нормами прямо передбачено
обов'язок позивача здійснювати проведення розрахунків через
реєстратор розрахункових операцій після включення електроенергії;
в разі невиконання проведення розрахунків через реєстратор
розрахункових операцій наступає відповідальність передбачена
частиною 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рута"
також звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 26.01.2004 року, в частині
відмови в задоволенні позову щодо визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 27.03.2003 року N 0001052343/0/23-300 в
сумі 340 грн. за незбереження книги обліку розрахункових операцій
та в сумі 4559,57 грн. за перевищення встановлених строків
використання виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів
під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.
Скаржник посилається на те, що Закон України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних чи фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків, зборів, обов'язкових
платежів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та
визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Оскільки
законодавець не розповсюдив сферу дії цього Закону на
правовідносини що врегульовані Законом України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, позивач вважає, що у
податкової інспекції відсутні правові підстави, щодо прийняття
податкового рішення-повідомлення на підставі підпункту 4.2.2
пункту 4.2 статті 4 Закону країни "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами".
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді
Гоголь Т.Г. переглянув матеріали справи та доводи касаційної
скарги і відзначає наступне.
Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової
інспекції у місті Рівне від 27.03.2003 року N 0001052343/0/23-300
позивачу нараховано штрафні санкції за порушення вимог пунктів 1,
3, 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на загальну суму 33989,16 грн., серед
яких 28449,65 грн. за не проведення розрахункових операцій через
реєстратор розрахункових операцій, 340 грн. за незбереження книги
обліку розрахункових операцій, 340 грн. за невиконання щоденного
друку фіскальних звітних чеків та незбереження їх в книзі обліку
розрахункових операцій, 149,94 грн. за здійснення торгівельної
діяльності без придбання відповідного торгового патенту, 150 грн.
за несвоєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства,
4559,57 грн. за перевищення встановлених строків використання
виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів під звіт без
повного звітування щодо раніше виданих коштів. Оспорюване
податкове повідомлення відповідача прийняте на підставі акта від
24.03.2003 року, складеного за результатами планової комплексної
перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товариством з
обмеженою відповідальністю "Компанія "Рута" за період з
01.09.2001 року по 30.09.2002 року.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Проте, судами попередніх інстанцій помилково залишено без
уваги визначення повноважень Державної податкової інспекції на
застосування процедури порядку погашення зобов'язань, передбаченої
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку виявлення податковою службою порушення норм
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Оскільки, відповідно до ввідної частини Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон є
спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює
порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної
діяльності (у редакції Закону станом на лютий 2003 року). Саме цим
Законом і запроваджене поняття податкового повідомлення, як
письмового повідомлення контролюючого органу про обов'язок
платника податків сплатити суму визначену контролюючим органом.
Приписи Інструкції про порядок застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби
( z0268-01 ) (z0268-01)
, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
23 березня 2001 року за N 268/5459, не можуть розширювати коло
правовідносин на які поширюється названий Закон. Встановлені
податковою інспекцією в акті перевірки порушення, які оскаржує
позивач, не відносяться до порушень податкового законодавства, а
визначені до сплати санкції не є податковими платежами.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для
висновку про відповідність оскарженого податкового повідомлення
приписам підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Оскільки мотиви, наведені в постанові апеляційного суду не
призвели до прийняття неправильного судового рішення в частині
визнання недійсним повідомлення-рішення Державної податкової
інспекції у місті Рівне від 27.03.2003 року N 0001052343/0/23-300
щодо застосування штрафних санкцій в сумі 28449,65 грн. за
непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових
операцій в цій частині постанову слід залишити без змін.
В частині застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн. за
незбереження книги обліку розрахункових операцій та 4559,57 грн.
за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт
готівки та видача готівкових коштів під звіт без повного
звітування щодо раніше виданих коштів, постанова Львівського
апеляційного господарського суду підлягає скасуванню.
В іншій частині постанова Львівського апеляційного
господарського суду не оскаржувалась, а відтак в касаційному
порядку не переглядалась.
Керуючись статтями 108, 111-7, 111-9, 111-10, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія Рута" задовольнити. Постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 26.01.2004 року у справі N 17/357
скасувати частково в частині відмови в задоволенні позову щодо
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
27.03.2003 р. N 0001052343/0/23-300 в сумі 340 грн.
(за незбереження книги обліку розрахункових операцій) та в сумі
4559,57 грн. (за перевищення встановлених строків використання
виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів під звіт без
повного звітування щодо раніше виданих коштів). В іншій частині
постанову залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне
залишити без задоволення.