ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2004 Справа N 3/53
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні м. Свердловську Луганської області
матеріали касаційної
скарги
на постанову від 13.04.2004 року Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 35
господарського суду Луганської області
за позовом Спільного підприємства з іспанським
інвестором "ІС", м. Свердловськ
до 1. Відділення Державного
казначейства у м. Свердловську
2. Державної податкової інспекції у
м. Свердловську Луганської області
про стягнення з Державного бюджету України
бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість та процентів за
несвоєчасне відшкодування податку на
додану вартість в сумі 562 123,70 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.03.2004
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 13.04.2004 року, по справі № 35 позов
задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь
позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за
листопад 2003 року в сумі 559292 грн. та проценти за несвоєчасне
відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад
2003 року за період з 21.01.2004р. по 05.03.2004р. в сумі 5792,12
грн.; стягнуто з відповідача-2 на користь позивача витрати по
сплаті держмита в сумі 1700 грн. і судові витрати в сумі 118 грн.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Свердловську Луганської області
просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 13.04.2004 року частково в сумі процентів в розмірі
5792,12 грн. та прийняти нове рішення, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права, а саме
пунктів 8.1 та 8.6 ст. 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені
в ній доводи.
Сторони не скористалися процесуальним правом на участь в засіданні
суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що позивач, спільне підприємство з іспанським
інвестором "ІС", м. Свердловськ Луганської області, надав
Державній податковій інспекції у м. Свердловську Луганської
області податкову декларацію з податку на додану вартість та
розрахунок експортного відшкодування за листопад 2003 року в
строки, встановлені діючим законодавством. Сума податку на додану
вартість (експортне відшкодування), що відшкодовується з бюджету
протягом місяця, наступного після подання декларації, становить
559 292 грн. 00 коп.
Позивач звернувся з позовом про стягнення бюджетної заборгованості
з податку на додану вартість в сумі 559 292 грн. 00 коп. і
процентів в сумі 2 831 грн. 70 коп. , нарахованих на суму
бюджетної заборгованості за період з 21.01.2004р. по 11.02.2004р.,
у зв'язку з несвоєчасним бюджетним відшкодуванням.
На підставі вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач збільшив суму позовних вимог,
звернувшись з клопотанням № 1009 від 04.03.2004р. Відповідно до
клопотання позивача розмір позовних вимог, за рахунок збільшення
процентів на час звірення розрахунків, становить загальну суму 562
123 грн. 70 коп., що складається з бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість в сумі 559 292 грн. 00 коп. , та
процентів, що нараховані на бюджетну заборгованість з податку на
dnd`ms вартість за період з 21.01.2004р. по 05.03.2004р., в сумі 5
792 грн. 12 коп.
Згідно пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р.
№ 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
із
подальшими змінами і доповненнями у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї
статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного після
подачі декларації.
За змістом пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відшкодування здійснюється шляхом
перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на
рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує.
Суми, що не відшкодовані платнику податків протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації
за звітний період.
Згідно приписів п. 8.1 ст. 8 вищезазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт)
і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками
податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування
протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Пунктом 8.6 ст. 8 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що
розрахунок експортного відшкодування подається разом з декларацією
з податку на додану вартість за відповідний звітний період;
експортне відшкодування здійснюється протягом 30 днів, наступних з
дня подання розрахунку експортного відшкодування.
Згідно пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок за нульовою ставкою
обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені
(експортовані) платником податку за межі митної території України.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за
межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою вантажною
декларацією.
Згідно ч. 5 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на суму бюджетної заборгованості
нараховуються проценти в розмірі 120 відсотків від облікової
ставки Національного банку України, встановленої на день її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутись з позовом про стягнення коштів
бюджету, у тому числі суми нарахованих процентів. Тобто, право
позивача на звернення до суду з позовом про стягнення процентів,
нарахованих на суму бюджетної заборгованості, передбачено Законом
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Наданий до матеріалів справи акт звірки розрахунків від
05.03.2004р. свідчить про те, що сума податку на додану вартість
та процентів на день розгляду справи не відшкодована, проте
підтверджена як заявлена сума, що підлягає відшкодуванню, так і
факт існування бюджетної заборгованості.
Виходячи з вищенаведеного, господарські суди дійшли правильного
висновку, що позивач правомірно звернувся до господарського суду з
позовом про стягнення заборгованості з податку на додану вартість
за податковою декларацією за листопад 2003р. в сумі 559 292 грн.
00 коп. та процентів, що нараховані на бюджетну заборгованість з
податку на додану вартість за період з 21.01.2004р. по
05.03.2004р. в сумі 5 792 грн. 12 коп. , тому обґрунтовано
задовольнили позов.
Колегія не бере до уваги довід касаційної скарги про порушення
апеляційним судом пунктів 8.1 та 8.6 ст. 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
з огляду на таке.
Загальний порядок обчислення і сплати податку на додану вартість
передбачений ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Норми статті 7 та норми статті 8 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
співвідносяться між собою як
загальні та спеціальні, оскільки ст. 8 цього Закону не встановлює
окремий, абсолютно відокремлений правовий режим для оподаткування
операцій з експортування товарів, а лише містить в собі деякі
виключення із загальних правил, встановлених статтею 7 цього
Закону.
Правило, відповідно до якого, право на експортне відшкодування
виникає в разі якщо є перевищення суми податкового кредиту
платника податку за відповідний податковий період, над сумою
податкових зобов'язань, викладене саме в пп. 7.7.3 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, отже,
зазначена норма поширюється на відносини по порядку одержання сум
експортного відшкодування.
Колегія суддів вважає, що сума експортного відшкодування
відповідно до положень Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та згідно Порядку складання та подання
податкової декларації з податку на додану вартість входить до
складу загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню з
Державного бюджету України за підсумками поточного звітного
періоду (рядок 21 декларації).
Отже, оскільки сума експортного відшкодування є невід'ємною
частиною суми бюджетного відшкодування, то експортне відшкодування
є бюджетною заборгованістю на яку нараховуються проценти.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську
Луганської області від 21.04.2004 року № 5422/10 на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2004 року у
справі № 35 залишити без задоволення, а постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 13.04.2004 року у справі № 35
- без змін.