ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2004 Справа N А-42/22-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого – судді
суддів :
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Балаклійському районі Харківської
касаційні скарги області,
Державної податкової адміністрації
в Харківській області
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 21.04.2004
у справі № А-42/22-04
господарського суду Харківської області
за позовом СПД ФО І-ко Л.О.
до 1)Державної податкової інспекції у
Балаклійському районі Харківської
області,
2)Державної податкової
адміністрації в Харківській області
про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін від:
позивача не з’явився
відповідачів
В С Т А Н О В И В:
Згідно розпорядження Заступника Голови Вищого господарського
суду України О-го А.Й. від 07.09.2004 здійснено заміну складу
суду.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2004,
залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 21.04.2004, позов задоволено повністю:
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції в Балаклійському районі Харківському
області № 00010220313 від 26.12.2003; припинено провадження у
справі відносно ДПА у Харківській області за відсутністю
предмета спору; стягнуто з ДПІ у Балаклійському районі
Харківської області на користь суб’єкта підприємницької
діяльності фізичної особи І-ко Людмили Олександрівни 85грн.
державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Судові рішення та постанова мотивовані тим, що у відповідача не
було підстав направляти позивачу податкові повідомлення-рішення
про сплату штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 3
ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та абз.5 ч. 2 ст. 17 Закону України
“Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Відповідачі у поданих касаційних скаргах просять постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2004р.
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права
та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників
відповідачів, дійшла висновку, що касаційні скарги відповідачів
задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції було
встановлено та підтверджено апеляційним судом при здійсненні
апеляційного провадження, що ДПА в Харківській області було
проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами
підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт.
Перевіркою виявлено порушення позивачем п. п. 1, 2, 5 ст. 3
Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме, непроведення розрахункових операцій через
РРО та невидача касового чеку на руки споживачеві на суму
12,55грн., а також торгівля алкогольними напоями
(слабоалкогольний напій “Лонгер” міцністю 8% спирту), що є
порушенням ст. 15 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
ДПІ у Балаклійському районі Харківської області прийняла
податкове повідомлення-рішення № 0000922303/0 від 17.07.2003,
яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання відповідно
до п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, абз.6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, абз. 3 п. 1 ст. 8 Закону України “Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
у вигляді штрафу в розмірі 1769,41грн.
В межах процедури апеляційного оскарження ДПА України змінила
зазначене податкове повідомлення-рішення та збільшила розмір
штрафних санкцій на 340грн. за невикористання розрахункової
книжки при розрахунках зі споживачами, в зв’язку з чим було
прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.
Колегія суддів вважає, що суд, повно та всебічно встановивши
обставини по справі, проаналізувавши приписи законодавства,
правомірно задовольнив позов з огляду на таке.
Податковим повідомленням-рішенням підприємцю нараховані штрафні
санкції за порушення вимог Закону України “Про застосування РРО
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольними напоями та тютюновими виробами” та Закону України
“Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Відповідно до вимог частини першої статті 17 Закону України “Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, за
порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим
виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-
сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними
напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни
притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Приписами частини 4 статті 17 Закону України “Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
передбачено, що рішення про стягнення штрафів встановлених
частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав
ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим
виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-
сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними
напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої
влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. У
разі невиконання такого рішення контролюючого органу, сума
штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до вимог статті 15 Закону “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, контроль за
додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку
проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього
Закону здійснюють органи державної податкової служби України
шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із
законодавством України.
Статтею 17 зазначеного Закону України ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
встановлено,
що за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари
(послуги), фінансові санкції, визначені цією статтею
застосовуються за рішенням відповідних органів державної
податкової служби України, тобто визначена форма реагування
державного органу та назва акта, який він приймає в межах своєї
компетенції – рішення. Прийняття податкового повідомлення
вказаним Законом не передбачено.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України “Про
державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти
рішення про застосування санкцій у порядку та розмірах,
встановлених законом.
Відповідно до ввідної частини Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є
спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює
порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної
діяльності (станом на січень 2003 року). Саме цим Законом і
запроваджене поняття податкового зобов’язання, податкового
боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником
податків або встановленого судом, але не сплаченого у
встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого
податкового зобов'язання.
Тобто, визначена Законом України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
процедура стягнення
розповсюджується на зобов’язання саме з податків і зборів
(обов’язкових платежів) та пені у сфері зовнішньоекономічної
діяльності. До податкових платежів, з тих, що заявлені до
стягнення, відносяться відповідно до приписів статті 14 Закону
України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
лише плата за
патент.
Застосована до позивача штрафна (фінансова) санкція, визначена
за порушення вимог Закону України “Про застосування РРО у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями
та тютюновими виробами” та Закону України “Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, не є
податковим зобов’язанням в розумінні приписів Закону України
“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та Закону
України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, у органів державної
податкової служби були відсутні правові підстави для прийняття
спірного податкового повідомлення-рішення за процедурою,
встановленою Законом України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
стосовно вищевказаних порушень не
пов’язаних зі сплатою податків.
Виходячи з викладеного, господарські суди в порядку статей 43,
101 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та
надали юридичну оцінку обставинам справи, та дійшли
обґрунтованого висновку, про невідповідність спірного
податкового повідомлення-рішення нормам чинного законодавства, а
тому правомірно визнали його недійсним.
Твердження заявників про порушення і неправильне застосування
судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті
постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать
матеріалам справи, в зв’язку з чим підстав для зміни чи
скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 1
ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Балаклійському
районі Харківської області, Державної податкової адміністрації в
Харківській області залишити без задоволення, а постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2004 у
справі № А-42/22-04 залишити без змін.