(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: <...>, розглянувши матеріали касаційної скарги ПП Т.Л.І. на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.12.2004 р. у справі N 14/361-пд господарського суду Херсонської області за позовом МКП "Комбінат комунальних підприємств" до ПП Т.Л.І. про визнання недійсним договору та спонукання звільнити приміщення і не чинити перешкод в користуванні майном, В С Т А Н О В И В:

Міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних підприємств" м. Цюрупинськ (в подальшому - МКП "Комбінат комунальних підприємств" м. Цюрупинськ) звернулось з позовом до Приватного підприємця Т.Л.І. (в подальшому - ПП Т.Л.І.) про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 10.01.2001 N 55 та спонукання відповідача звільнити це приміщення.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.09.2004 у справі N 14/361-пд позов задоволено частково.

Припинено провадження у справі в частині визнання недійсним договору N 55 від 10.01.2001 на підставі ст. 153 ЦК УРСР (1540-06) .

Зобов'язано ПП Т.Л.І. звільнити нежитлове приміщення в м. Цюрупинську <...> загальною площею 167,8 кв. м та не чинити перешкод позивачу в користуванні цими приміщеннями.

Рішення мотивовано встановленням факту непогодження сторонами важливих умов договору оренди N 55 від 10.01.2001, що є правовою підставою для визнання його таким, що неукладений, безпідставним (з урахуванням зазначеного) користуванням відповідачем спірними нежитловими приміщеннями.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.12.2004 зазначене рішення місцевого господарського суду змінено та викладено в наступній редакції:

"Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення N 55 від 10.01.2001.

В задоволенні іншої частини позову відмовити".

Як на правову підставу зміни судового рішення апеляційний суд послався на підтвердження матеріалами справи факту звільнення відповідачем орендованих приміщень 26.07.2004, тобто до заявлення позову; відсутністю спору в частині позовних вимог щодо звільнення відповідачем нежитлових приміщень.

У поданій касаційній скарзі ПП Т.Л.І. просить скасувати зазначені судові рішення в частині визнання договору оренди N 55 від 10.01.2001 таким, що не був укладеним.

Справу передати на новий розгляд з підстав неповного дослідження господарськими судами обставин справи, які пов'язані з його укладенням.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення позивача в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правомірність застосування ними норм матеріального і процесуального права, прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

Розпорядженням міського голови м. Цюрупинськ від 25.12.2000 N 160/2-6 "Про видачу дозволу на розміщення об'єкту торгівлі, громадського харчування та сфери послуг" ПП Т.Л.І. дано дозвіл на відкриття майстерні по ремонту, виготовленні та реалізації швейних виробів у вбудованому приміщенні на <...> (а.с. 22).

10.11.2001 між МКП "Комбінат комунальних підприємств" м. Цюрупинськ та ПП Т.Л.І. був укладений договір оренди N 55 нежитлових приміщень на <...>.

Саме законність укладення цього договору та правомірність користування ПП Т.Л.І. орендованими нежитловими приміщеннями є предметом спору по даній справі.

Верховний Суд України в ч. 3 п. 1 постанови Пленуму від 29.12.76 N 11 (v0011700-76) (з наступними змінами) "Про судове рішення" роз'яснив, що обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте місцевий та апеляційний господарські суди не дотримались наведених роз'яснень та вимог відповідно до п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Так, суди не вжили заходів для встановлення дійсних обставин справи та правовідносин сторін, що унеможливило здійснення юридичних висновків, які грунтувались би на матеріалах справи.

Відповідно зі Статутом міського комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств", затв. рішенням III-1 позачергової сесії Цюрупинської міськради XXIII скликання від 09.06.98, майно цього підприємства, передане йому міською радою, належить йому на праві оперативного управління.

Цьому підприємству надавалось право передачі в оренду закріпленого за ним майна (розд. III Статуту).

Відповідно з договором N 55 від 10.01.2001 "Оренди нежитлового приміщення" МКП "Комбінат комунальних підприємств" м. Цюрупинськ передав в оренду ПП Т.Л.І. нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 167,8 кв. м, розташованого на <...> з терміном користування до 31.12.2002 (а.с. 14).

Рішення Виконкому Цюрупинської міськради від 19.05.2003 "Про дозвіл на право оренди комунального майна територіальної громади м. Цюрупинська" дія зазначеного договору продовжена на 5 років, що зумовлювало сторони вчинити відповідні дії по пролонгації договору. Але матеріалами справи це не підтверджується.

14.07.2004, всупереч рішенню Виконкому Цюрупинської міськради від 19.05.2003, МКП "Комбінат комунальних підприємств" м. Цюрупинськ звернувся з позовом про визнання недійсним зазначеного вище договору оренди та усунення перешкод в користуванні майном.

Позов мотивований порушенням сторонами цього договору ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , так як договір не передбачав умов, що визначені цією нормою як суттєві для нього.

На час заявлення позову діяла нова редакція ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) п. 2 якої визначав, що договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна, затвердженого відповідним чином (в даному випадку - органом місцевого самоврядування).

Зазначене зобов'язувало МКП "Комбінат комунальних підприємств" м. Цюрупинськ внести пропозиції до внесення змін та доповнень до договору в частині його істотних умов, в разі необхідності.

Але наявність таких дій з боку цього підприємства судовими інстанціями не досліджувалась.

Зазначене свідчить про неповне з'ясування судовими інстанціями обставин справи, що є порушенням процесуального законодавства, зокрема ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , є правовою підставою для скасування зазначених судових рішень.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанції, справа підлягає передачі на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПП Т.Л.І. задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2004 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.12.2004 у справі N 14/361-пд скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.