ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2004 Справа N 32/130
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Дерепи В.І., Рибака В.В. розглянув касаційні
скарги ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”,
НВП ТОВ “Маркетінг-Центр”, ПП “Комос” на рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 27.04.2004 р. у справі
№ 32/130 за позовом ТОВ “Металотехніка” до ВАТ
“Енергогідромеханізація”, за участю представників відповідача –
Мартинов В.Р., ВАТ “Запорізький металургійний комбінат
“Запоріжсталь” – Никоненко І.Ю., НВП ТОВ “Маркетінг-Центр” –
Курицин А.В., ПП “Комос” – Курицин А.В., Рогава Р.Д.
Про усунення перешкод в користуванні майном та визнання права
власності.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
27.04.2004 р. визнано за ТОВ “Металотехніка” право власності на
землесосні снаряди: 350-50 Л 1969 р., інв. № 367, розташований
на території ВАТ “Енергогідромеханізація”; 350-50 Л 1972 р.,
інв. № 389, розташований на території ВАТ “ДМК
ім. Дзержинського”; 350-50 Л 1972 р., інв. № 395, розташований
на території ВАТ “Запоріжсталь”; 350-50 Л 1972 р., інв. № 394,
розташований на території ВАТ “Запоріжсталь”; 350-50 Л 1974 р.,
інв. № 419, розташований на території АТ “Цегла Трипілля”;
350-50 Л 1974 р., інв. № 421, розташований на території ВАТ
“Дніпроенерго”; 350-50 Л 1982 р., інв. № 329, розташований на
території ВАТ “Енергогідромеханізація”; 350-50 Л 1982 р., інв.
№ 337, розташований на території ВАТ “Дніпроенерго”;
12Э.40Н.63.3 1985 р., інв. № 15, розташований на території
Придніпровської ТЕС ВАТ “Дніпроенерго”; 12Э.40Н.63.3 1990 р.,
інв. № 123, розташований на території ВАТ
“Енергогідромеханізація”; 12Э.40Н.63.3 1989 р., інв. № 33,
розташований на території Камплицького кар’єру у м. Зміїві;
ЗРС-Г 1977 р., інв. № 423, розташований на території ВАТ
“Енергогідромеханізація”; ЗРС-Г 1975 р., інв. № 420,
розташований на території ВАТ “Енергогідромеханізація”; ЛС-27
1991 р., інв. № 330, розташований на території Старобешевського
водосховища, Старобешевська ТЕС, ВАТ “Донбасенерго”; зобов’язано
ВАТ “Енергогідромеханізація” усунути перешкоди в здійсненні
права користування ТОВ “Металотехніка” землесосними снарядами:
350-50 Л 1969 р., інв. № 367, розташований на території ВАТ
“Енергогідромеханізація”; 350-50 Л 1972 р., інв. № 389,
розташований на території ВАТ “ДМК ім. Дзержинського”; 350-50 Л
1972 р., інв. № 395, розташований на території ВАТ
“Запоріжсталь”; 350-50 Л 1972 р., інв. № 394, розташований на
території ВАТ “Запоріжсталь”; 350-50 Л 1974 р., інв. № 419,
розташований на території АТ “Цегла Трипілля”; 350-50 Л 1974 р.,
інв. № 421, розташований на території ВАТ “Дніпроенерго”; 350-50
Л 1982 р., інв. № 329, розташований на території ВАТ
“Енергогідромеханізація”; 350-50 Л 1982 р., інв. № 337,
розташований на території ВАТ “Дніпроенерго”; 12Э.40Н.63.3 1985
р., інв. № 15, розташований на території Придніпровської ТЕС ВАТ
“Дніпроенерго”; 12Э.40Н.63.3 1990 р., інв. № 123, розташований
на території ВАТ “Енергогідромеханізація”; 12Э.40Н.63.3 1989 р.,
ўнв. № 33, розташований на території Камплицького кар’єру у
м. Зміїві; ЗРС-Г 1977 р., інв. № 423, розташований на території
ВАТ “Енергогідромеханізація”; ЗРС-Г 1975 р., інв. № 420,
розташований на території ВАТ “Енергогідромеханізація”; ЛС-27
1991 р., інв. № 330, розташований на території Старобешевського
водосховища, Старобешевська ТЕС, ВАТ “Донбасенерго”; стягнено з
ВАТ “Енергогідромеханізація” на користь ТОВ “Металотехніка” 85
грн. – витрат по сплаті державного мита, 118 грн. – витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В апеляційному порядку зазначене судове рішення не
переглядалось.
У касаційній скарзі ВАТ “Запорізький металургійний комбінат
“Запоріжсталь” просить скасувати рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 27.04.2004 р. в частині визнання
права власності на земснаряд № 350-50Л інв. № 395, посилаючись
на те, що воно прийняте з порушенням норм законодавства.
У касаційних скаргах НВП ТОВ “Маркетінг-Центр” та ПП “Космос”
просять скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 27.04.2004 р. в повному обсязі, посилаючись на те,
що воно прийняте з порушенням норм законодавства.
Відзиви на касаційні скарги від сторін у справі до суду не
надходили.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників відповідача
та скаржників, суд встановив наступне.
У березні 2004 р. ТОВ “Металотехніка” звернулося до
господарського суду з позовом про зобов’язання відповідача - ВАТ
“Енергогідромеханізація” усунути перешкоди в здійсненні права
користування позивача землесосними снарядами: 350-50 Л 1969 р.,
інв. № 367, розташований на території ВАТ
“Енергогідромеханізація”; 350-50 Л 1972 р., інв. № 389,
розташований на території ВАТ “ДМК ім. Дзержинського”; 350-50 Л
1972 р., інв. № 395, розташований на території ВАТ
“Запоріжсталь”; 350-50 Л 1972 р., інв. № 394, розташований на
території ВАТ “Запоріжсталь”; 350-50 Л 1974 р., інв. № 419,
розташований на території АТ “Цегла Трипілля”; 350-50 Л 1974 р.,
інв. № 421, розташований на території ВАТ “Дніпроенерго”; 350-50
Л 1982 р., інв. № 329, розташований на території ВАТ
“Енергогідромеханізація”; 350-50 Л 1982 р., інв. № 337,
розташований на території ВАТ “Дніпроенерго”; 12Э.40Н.63.3 1985
р., інв. № 15, розташований на території Придніпровської ТЕС ВАТ
“Дніпроенерго”; 12Э.40Н.63.3 1990 р., інв. № 123, розташований
на території ВАТ “Енергогідромеханізація”; 12Э.40Н.63.3 1989 р.,
інв. № 33, розташований на території Камплицького кар’єру у
м. Зміїві; ЗРС-Г 1977 р., інв. № 423, розташований на території
ВАТ “Енергогідромеханізація”; ЗРС-Г 1975 р., інв. № 420,
розташований на території ВАТ “Енергогідромеханізація”; ЛС-27
1991 р., інв. № 330, розташований на території Старобешевського
водосховища, Старобешевська ТЕС, ВАТ “Донбасенерго”, придбаними
ТОВ “Металотехніка” за договором поставки продукції
виробничо-технічного призначення № 21 від 05.02.2004 р. шляхом
звільнення працівників відповідача.
Верховний Суд України в ч. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 р. № 11 з наступними змінами “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз’яснив, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до
даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону,
що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства
України, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини, які мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Місцевий суд при вирішенні спору не дотримався наведених
роз’яснень Верховного Суду України та не виконав вимог п. 3
ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не забезпечив повного,
об’єктивного та всебічного розгляду справи.
Так, вирішуючи при розгляді справи питання визнання права
власності за ТОВ “Металотехніка” на 14 землесосних снарядів за
переліком, названим вище, місцевий суд не перевірив належним
чином того, чи є ВАТ “Енергогідромеханізація” власником спірного
майна, зокрема, на момент укладення сторонами договору поставки
продукції виробничо-технічного призначення № 21 від 05.02.2004
р. В матеріалах справи відсутній документ про будь-які підстави
володіння ним річчю.
З наданих ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”
матеріалів вбачається, що одна з речей, які є предметом спору,
куплена ним у ПП “Комос”, а відповідач у справі передавав
позивачу цю річ, яка перебувала у нього на умовах оренди.
Доводи касаційної скарги ПП “Комос” про те, що назване
підприємство є власником ряду спірних земснаряді і ухвалене
рішення стосується його прав, скаржник обґрунтовує договорами
купівлі-продажу № 2507/01 від 25.07.2003 р. з додатковими
угодами № 1 і 2 від 28.07.2003 р. та 30/07 від 30.07.2003 р.,
рахунками і накладними до названих договорів.
Аналогічно, із матеріалів, поданих до суду НВП ТОВ
“Маркетінг-Центр” вбачається, що останній є власником ряду
земснарядів, в тому числі і тих, що були предметом спору.
Отже, ухвалене рішення суду стосується прав ВАТ “Запорізький
металургійний комбінат “Запоріжсталь”, ПП “Комос” і НВП ТОВ
“Маркетінг-Центр”, які не були залучені до участі у справі, тому
рішення відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
підлягає безумовному скасуванню, а справа - передачі
для розгляду місцевому суду.
При новому розгляді справи господарському суду належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об’єктивного, всебічного з'ясування обставин справи, дійсних
прав та обов'язків сторін і залежно від установленого прийняти
законне і обґрунтоване рішення.
Зокрема, суд має перевірити підстави володіння відповідачем
проданим ним позивачу обладнанням.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на
період розслідування кримінальної справи підлягає розгляду судом
першої інстанції при вирішенні спору, тому задоволенню
касаційною інстанцією не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційні скарги ВАТ “Запорізький металургійний комбінат
“Запоріжсталь”, НВП ТОВ “Маркетінг-Центр”, ПП “Комос”
задовольнити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
27.04.2004 р. у справі № 32/130 скасувати.
3. Справу № 32/130 передати для розгляду господарському суду
Дніпропетровської області.
4. Стягнути з ТОВ “Металотехніка” на користь ВАТ “Запорізький
металургійний комбінат “Запоріжсталь”, НВП ТОВ
“Маркетінг-Центр”, ПП “Комос” кожному по 42,50 грн. державного
мита.
5. Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати
наказ.