ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2004 Справа N Б-39/383-03
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Грека Б.М. - (доповідача у справі),
суддів: Львова Б.Ю., Бур'янової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерної компанії "Харківобленрго"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 05.07.2004
у справі N Б-39/383-03 господарського суду Харківської
області
за позовом Харківського територіального виробничого
об'єднання комунально-промислового водопостачання
"Харківкомунпромвод" Акціонерної компанії "Харківобленерго"
до Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство
"Комуніст" Харківського державного аграрного університету
ім. В.В. Докучаєва"
про банкрутство
за участю представників від:
заявника 2 - Синьова Ю.М., дов. N 01-62Кр/2984,
Шандрук О.М. дов. N 01-62Юр/3981
відповідача - не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від
12.09.2003 порушено провадження по справі про банкрутство
Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство
"Комуніст" Харківського державного аграрного університету
ім. В.В. Докучаєва", про що в газеті Урядовий кур'єр" N 202 було
надруковано офіційне оголошення.
17.11.03 до господарського суду Харківської області надійшла
заява Акціонерної компанії "Харківобленрго" з майновими вимогами
до боржника 286038,56 грн., з яких основний борг 180691,78 грн.,
понаддоговірне використання електроенергії - 29335,54 грн., пеня
72772,56 грн., індекс інфляції 1400,75 грн., річних - 1712,96 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.04
затверджено реєстр вимог кредиторів у справі, де вимоги кредитора
Акціонерної компанії "Харківобленрго" визнані в розмірі
214891,82 грн., з них 182502,83 грн. віднесено до четвертої черги
погашення, а 32388,99 грн. включено до шостої черги погашення
вимог кредиторів, як розмір фінансових санкцій за неналежне
виконання грошових зобов'язань.
31.03.04 до господарського суду Харківської області надійшла
скарга на дії розпорядника майна, в якій кредитор не погоджується
з тим, що розпорядником майна направлено повідомлення, де
кількість голосів кредитора визначено, як 183 голоси. Кредитор
просив суд визнати дії розпорядника майна такими, що не
відповідають чинному законодавству та зобов'язати розпорядника
майна визначити голоси кредитора в кількості 215 голосів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.04
(суддя - Швидкін А.О.) скаргу кредитора на дії розпорядника майна
залишено без задоволення. Ухвалу мотивовано тим, що неустойка та
інші фінансові санкції не можуть зараховуватися для визначення
кількості голосів на зборах, так як штрафні санкції не забезпечені
товарною масою грошові вимоги, і вони лише зазначаються в реєстрі
вимог кредиторів, а відтак, при визначенні голосів на зборах
кредиторів повинні враховуватися виключно грошові зобов'язання
кредиторів.
За результатами розгляду апеляційної скарги, харківський
апеляційний господарський суд (колегія суддів: головуючий-суддя
Бабакова Л.М., судді: Погрібняк В.Я., Шутенко І.Я.) 05.07.04 виніс
постанову, якою залишив без змін ухвалу місцевого господарського
суду.
Постанова мотивована тим, що фінансові санкції не відносяться
до грошового зобов'язання кредитора і не повинні враховуватися при
визначенні кількості голосів кредиторів, оскільки в іншому разі
кредитор, при визначенні кількості голосів якого враховано суми
пені та штрафів, отримував би перевагу перед іншими кредиторами у
вирішенні питань, віднесених до компетенції зборів.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовими актами,
кредитор - Акціонерна компанія "Харківобленрго", звернулась до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від
28.07.04 N 01-62-Др/3637, в якій просить скасувати постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.04 та
ухвалу господарського суду Харківської області від 17.05.04 та
прийняти нове рішення, яким визнати дії розпорядника майна такими,
що не відповідають чинному законодавству та зобов'язати
розпорядника майна визначити голоси кредитора в кількості 215
голосів.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те,
що судами була невірно застосована стаття 1 та частина 2 статті 5
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, внаслідок чого зроблений
помилковий, на думку заявника висновок, що у визначенні кількості
голосів кредитора на загальних зборах приймається до уваги лише
сума основної заборгованості, а не загальна сума вимог, до якої
входять також фінансові санкції.
Заслухавши представників заявника касаційної скарги та
судді-доповідача у справі, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за
таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ні пеня в
розмірі 7426,78 грн., ні п'ятикратна вартість різниці фактично
спожитої та договірної величини електроенергії в сумі
24962,93 грн. не відносяться до складу грошового зобов'язання
боржника перед кредитором.
Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника, або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, кредитори мають на зборах кредиторів
кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до
реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.
Відповідно до частини 6 статті 1 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника, або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, грошове зобов'язання - зобов'язання
боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до
цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених
цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань
боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на
дату подання заяви.
Згідно приписів частини 2 статті 16 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника, або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, у реєстрі вимог кредиторів повинні
міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за
грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної
вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Аналізуючи згадані правові норми в комплексі, слід дійти
висновку, що законодавець зазначаючи, що фінансові санкції в
реєстрі кредиторів зазначаються окремо переслідував саме ту мету,
щоб сума цих санкцій не враховувалась при визначенні кількості
голосів кредитора, поза як санкції за своєю правовою природою є
мірою негативної відповідальності за неналежне виконання
зобов'язань.
Міра такої відповідальності залежить від умов договору, але
не є однаковою, щоб можна було зробити висновок про те, що розмір
санкцій залежить від суми заборгованості.
Судами було також вірно зазначено, що штрафні санкції не
забезпечені товарною масою боржника і врахування суми штрафних
санкцій при визначенні голосів акціонерної компанії
"Харківобленерго" в зборах кредиторів водночас з неврахуванням
таких сум при визначенні кількості голосів інших кредиторів
призведе до порушення прав кредиторів та надання безпідставних
пільг заявнику.
Втім, предметом спору є дії арбітражного керуючого, який
визначив кількість голосів акціонерної компанії "Харківобленерго"
в зборах кредиторів, керуючись таким же принципом, як і при
визначенні кількості голосів інших кредиторів. Тобто відсутнє
порушення права заявника. З огляду на наведене, відсутні правові
підстави визнавати дії арбітражного керуючого незаконними.
Водночас, судами попередніх інстанцій були в повному обсязі
встановлені всі обставини справи, дана вірна правова оцінка
доказам у справі, вірно застосовані норми права, виходячи з
принципу законності та справедливості, внаслідок чого були
ухвалені обґрунтовані та законні судові акти.
За таких обставин відсутні правові підстави для скасування
постанови Харківського апеляційного господарського суду від
05.07.04 та ухвали господарського суду Харківської області від
17.05.04.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленрго" від
28.07.04 N 01-62-Др/3637 залишити без задоволення, постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.04 та
ухвалу господарського суду Харківської області від 17.05.04
залишити без змін.