Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2004 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
- головуючого судді, суддів; розглянув касаційну скаргу
Акціонерної енергопостачальної компанії "YYY" на постанову
Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.05.2004 р. у
справі № Х7 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії
"YYY" до дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту
житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення
"XXX", Житлового управління "ZZZ" дочірнього підприємства по
експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів
соціально-побутового призначення "XXX" про стягнення 1 402 969,44
грн. та за зустрічним позовом дочірнього підприємства по
експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів
соціально - побутового призначення "XXX" до Акціонерної
енергопостачальної компанії "YYY" про визнання недійсним договору
за участю представників позивача - присутній, відповідача -
присутній.
Ухвалою господарського суду м. Н-ська від ХХ.03.2004 р. в поворот
виконання рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.06.2002 р.
у справі № Х7 стягнено з Акціонерної енергопостачальної компанії
"YYY" на користь дочірнього підприємства по експлуатації та
ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового
призначення "XXX" 444 652,23 грн.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.05.2004 р. ухвалу господарського суду м. Н-ська від ХХ.03.2004
р. залишено без змін.
У касаційній скарзі Акціонерна енергопостачальна компанія "YYY"
просить скасувати постанову Н-ського апеляційного господарського
суду від ХХ.05.2004 р., посилаючись на те, що вона прийнята з
порушенням норм законодавства.
Відзиви на касаційну скаргу від відповідачів до суду не надходили.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У лютому 2004 р. дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту
житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "XXX"
звернулося до господарського суду з заявою про повернення надмірно
стягнутої грошової суми в розмірі 444 652,23 грн. відповідно до
ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Апеляційний суд повно, всебічно дослідив надані сторонами докази,
належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про залишення
без змін ухвали місцевого суду, якою в поворот виконання рішення
господарського суду м. Н-ська від ХХ.06.2002 р. у справі № Х7
стягнено з позивача на користь дочірнього підприємства по
експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів
соціально-побутового призначення "XXX" 444 652,23 грн. При цьому
суд виходив з того, що рішення господарського суду м. Н-ська від
ХХ.06.2002 р., виконане відповідачем шляхом перерахування позивачу
платіжним дорученням № Х від ХХ.12.2002 р. 1 200 000 грн.,
скасовано постановою Верховного Суду України від ХХ.05.2003 р., а
справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При
новому розгляді справи рішенням господарського суду м. Н-ська від
ХХ.11.2003 р. позов Акціонерної енергопостачальної компанії "YYY"
задоволено частково та присуджено до стягнення з дочірнього
підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та
об'єктів соціально-побутового призначення "XXX" на користь
позивача 755 347,77 грн. боргу, 1 700 грн. державного мита, 69
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу, провадження в частині стягнення 1 107 062,36 грн. пені та
83 993,06 грн. інфляційних припинено; в іншій частині позову
відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Оскільки до суми основного боргу 1 208 214,02 грн., присудженого
до стягнення рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.06.2002
р., включено заборгованість, яка виникла до укладення договору від
ХХ.02.1999 р., то суд дійшов вірного висновку про те, що перший
відповідач платіжним дорученням № Х від ХХ.12.2002 р. перерахував
позивачу 1 200 000 грн. саме на виконання рішення від ХХ.06.2002
р., а не згідно договору від ХХ.02.1999 р., сума боргу за яким
значно менша.
Отже, суд апеляційної інстанції належним чином оцінив наявні у
справі докази, які достатні для задоволення заяви відповідача про
видачу наказу про повернення надлишково сплачених коштів
відповідно до ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Доводи касаційної скарги зводяться до посилання на недоведеність
обставин справи та необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказів позивача над іншими, тобто
здійснення відмінної від апеляційного та місцевого судів оцінки
доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
тому до уваги не приймаються.
Твердження Акціонерної енергопостачальної компанії "YYY" в
касаційній скарзі про обов'зкову участь сторін у вирішенні судом
питання видачі поворотного наказу не грунтуються на приписах
ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, постанова суду апеляційної інстанції відповідає матеріалам
справи, діючому законодавству, тому підстав для задоволення
касаційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 111-9-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.05.
2004 р. у справі № Х7 залишити без змін, а касаційну скаргу
Акціонерної енергопостачальної компанії "YYY" - без задоволення.