ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N А-42/327-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Дзержинському
скаргу районі м. Харкова
на постанову від 20.04.2004р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № А-42/327-03 господарського суду Харківської
області
за позовом Виробничо-комерційного підприємства “Пріоритет”
до Державної податкової інспекції у Дзержинському
районі м. Харкова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.04 р.
по справі № А-42/327-03, яке залишене без змін постановою від
20.04.2004р. Харківського апеляційного господарського суду
позовні вимоги задоволені. Визнані недійсними податкові
повідомлення-рішення ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова
№ 0002192602/0 від 13.08.03 р., № 0002202602/0 від 13.08.03р.
Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, із судовими
рішеннями не згоден, подав касаційну скаргу, в якій просить
скасувати постанову від 20.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Харківської
області від 26.02.04 р. по справі № А-42/327-03, та прийняти
нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття
оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача
працівниками відповідача № 3188/26-02/31643595 від 31.07.2003р.
про результати комплексної позапланової документальної перевірки
ВКП “Пріоритет” з питань дотримання вимог податкового
законодавства України за період 01.11.2001р. - 01.04.2003р., в
якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог
податкового законодавства, а саме те, що позивач реалізував 3
комплекти комп'ютерних програм на загальну суму 2880,0 грн.(без
ПДВ 2400,0 грн.), які не лічились на рахунку 281 “Товари”
( 1576-12 ) (1576-12)
. Документи на придбання даних комплектів у позивача
на час перевірки були відсутні, тому суму 2400,0 грн. відповідач
включив до валового доходу позивача у І кв. 2002 р. як вартість
безоплатно придбаних програм.
Також в акті зазначено, що позивачем було придбано у ТОВ
“Техсервіс”, поставлено на баланс підприємства та віднесено до
основних засобів бурову вишку балансовою вартістю 666500,0 грн.
За 1 квартал 2003 р. позивач нарахував на неї амортизацію у
розмірі 41656,25грн.
Дану суму амортизаційного нарахування відповідачем не прийнято
та збільшено валовий дохід, оскільки на час перевірки позивач не
надав акт вводу вказаної вишки в експлуатацію.
Відповідачем також виключено з податкового кредиту по ПДВ
8333,33 грн. в зв'язку з не підтвердженням податковою накладною,
оформленою належним чином, а саме: у грудні 2002 р. позивач
отримав від ТОВ “Техсервіс” податкову накладну від 29.12.2003 р.
за № 838, яка проведена у книзі придбання товарів (робіт,
послуг) від 20.11.01 р. за № 7179 згідно запису під № 344 від
29.12.02 р. на суму без ПДВ у розмірі - 41666,67 грн., ПДВ
складає - 8333,33 грн.
Вищевказана перевірка проводилась на підставі постанови
слідчого. Для проведення перевірки у позивача були вилучені всі
бухгалтерські документи згідно протоколу вилучення від 30.07.03
р.
Крім того, у позивача також вилучались бухгалтерські документи у
зв'язку з порушенням кримінальної справи за фактом незаконної
торгівлі брухтом чорних металів з боку позивача. Рішенням
районного суду Дзержинського району м. Харкова по справі
№ 1-ПМ-20/2003 від 17.10.03 р. вказану кримінальну справу
припинено, а всі обвинувачення знято.
Як встановлено судами, згідно протоколу вилучення від 30.07.03
р. за № 28 вказано - податкова накладна № 838 від 29.12.02 р.,
але під час складання акту перевірки перевіряючі її не знайшли,
тому позивач отримав у ТОВ “Техсервіс” дублікат цієї накладної,
але останнім було помилково вказано 2003рік. замість 2002 р.
Вказане підтверджується і наданою ксерокопією книги придбання
товарів (робіт, послуг) позивача за № 7179, де під № 344
записано податкову накладну № 838 від 29.12.02 р. на суму
придбання 41666,67 грн. та ПДВ - 8333,33 грн.
Позивачем до матеріалів справи приєднано також ксерокопію акта
вводу в експлуатацію від 29.12.02 р. бурової вишки первісною
вартістю 666500,0 грн. Даний акт є внутрішнім документом
підприємства, і як пояснив представник позивача, під час
проведення вилучення бухгалтерських документів не був
витребуваний, оскільки вилучались документи по взаємовідносинам
з ТОВ “Техсервіс”, а пояснення щодо наявності такого акту після
закінчення перевірки відповідачем до уваги не прийнято. Судами
встановлено, що відповідачем не надано доказів того, що вказаний
акт ним витребувався у позивача під час перевірки, тому факт
його відсутності у позивача під час перевірки відповідачем не
доведений.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що вищенаведеними фактичними
обставинами справи спростовуються висновки податкового органу
щодо неправомірності формування податкового кредиту не
підтвердженого належно оформленою податковою накладною, та
нарахування амортизації у розмірі 41656,25грн. на придбану та
введену в експлуатацію бурову вишку.
Стосовно відсутності документів на придбання 3-х комплектів
комп'ютерних програм судом встановлено, що дані програми були
отримані позивачем від ТОВ “Стрета” по накладній № 305-8 від
05.03.08 р. в т.ч. з іншим товаром, який там зазначений. Всього
було перераховано 43561,63 грн., але найменування даних
комплектів програм в накладній відсутнє внаслідок помилки
постачальника під час складання цього документу. Оскільки
загальна сума придбання по даній накладній складає 43561,63
грн., а сума внесених 105 позицій товару - 41161,63 грн., тобто
різниця складає 2400,0 грн. - вартість 3-х комплектів
комп'ютерних програм, це визнано судом як підтвердження
придбання 3-х комплектів комп'ютерних програм вартістю по 800,0
грн. без ПДВ кожна, які в подальшому були реалізовані на
загальну суму 2880,0 грн.
За таких обставини, колегія суддів вважає, неправомірними
висновки ДПІ викладені в касаційній скарзі про те, що вказані
програми були безоплатно придбані позивачем у звітному періоді,
відповідно збільшення валового до ходу на суму 2400 грн. є
безпідставним.
З оглядом на викладене судова колегія вважає, що постанову від
20.04.2004р. Харківського апеляційного господарського суду
прийнято з дотриманням вимог законодавства, а підстави для
задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському
районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову від 20.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі № А-42/327-03 господарського суду
Харківської області залишити без змін.