ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 8/926
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О., - головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши ПП “Колібріс”
касаційну скаргу
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 13.04.2004р.
у справі м. Києва
господарського суду
за позовом ПП “Колібріс”
до ТОВ “Віта Транс Світ”
про стягнення 30642,48 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Кобець Т.М.
- відповідача: Не з’явився
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2003 року ПП “Колібріс” звернулось до господарського
суду з позовом про стягнення з ТОВ “Віта Транс Світ” 18 257,58
грн. витрат по ремонту автомобіля Фольксваген “Пассат” (д/н
27832 КА), 11 799,9 грн., збитки пов’язані з вимушеним простоєм,
235 грн. витрат по транспортуванню автомобіля з місця пригоди та
350 грн. за послуги експертної компанії.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.01.2004 позов
задоволено частково у сумі 12 966,29 грн. з яких: 235грн. –
послуги евакуатора, 350грн. – послуги експертної компанії, 7
810,74 грн. – витрати по ремонту автомобіля, 655,55 грн. –
заробітна плата водія, 1 500грн. – адвокатські послуги, 129,66
грн. – держмито, 118грн. – інформаційне технічне забезпечення. В
іншій частині рішення відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.04.2004 рішення господарського суду скасовано. В позові
відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав касаційну
скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким
залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від
22.01.2004.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судом
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій 26.04.2003р. на
перехресті вул. Жмерінська та Г. Космосу в м. Києві сталася
дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген
“Пассат”, державний номер 278-32 КА, що належить позивачу та
автомобіля ЗАЗ - 110303, державний номер 439-25 КА, який
належить відповідачу, внаслідок чого автомобіль позивача зазнав
механічних ушкоджень.
Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від
08.05.2003р. у справі № 3-3604 винним у скоєні даної ДТП визнано
водія відповідача - Проценко С.А.
Судами також встановлено, що за заявою позивача ТОВ “Експертна
компанія “Укравтоекспертиза - Стандарт” було проведено
автотоварознавче дослідження. На підставі цього дослідження був
складений акт № 1027 від 07.05.2003р., яким визначено
матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Фольксваген
“Пассат” у розмірі 9 629,58 грн.
05.05.2003р. сторони у справі звернулись до ЗАТ “Страхова
компанія “Київ” із заявою про виплату страхового відшкодування.
На підставі акту № 24 від 15.07.2003р. ЗАТ “Страхова компанія
“Київ”, згідно платіжного доручення № 1 від 16.09.2003р.,
сплатила позивачу страхове відшкодування на загальну суму 9
469,58 грн.
Відповідно до п. 1.6. згаданого акту до суми страхового
відшкодування було включено 350 грн. витрат пов'язаних з
проведенням експертизи.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком
Київського апеляційного господарського суду, що позовні вимоги в
частині стягнення з відповідача 350 грн. витрат за послуги
експертизи безпідставні та задоволенню не підлягають.
Колегія суддів також погоджується з висновком апеляційного
господарського суду в частині відмови позовних вимог щодо
стягнення з відповідача витрат по транспортуванню автомобіля з
місця пригоди в сумі 235 грн. з огляду на те, що відповідно до
квитанцій до прибуткового касового ордеру № 151 від 26.04.2003р.
на суму 105 грн. та № 155 від 08.05.2003р. на суму 130 грн.
послуги евакуатора сплачено не позивачем - ПП “Колібріс”, а
фізичними особами.
Апеляційним господарським судом також правомірно відмовлено
позивачу в частині стягнення з відповідача 655,55 грн.
заробітної плати водія Фольксваген “Пассат”, оскільки позивачем
такі вимоги не заявлялись.
Так, позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення шкоди,
завданої в зв'язку з вимушеним простоєм автомобіля у розмірі 11
799,9 грн., в задоволені яких місцевий господарський суд
обґрунтовано відмовив, оскільки позивач документально не
підтвердив розмір завданої шкоди.
Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду не може
погодитись з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у
стягненні 7810,74 грн. витрат на ремонт автомобіля, оскільки
відповідно до вимог ст. 440, 453 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
шкода,
заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка
заподіяла шкоду, у повному обсязі. Апеляційним судом не
враховано, що відновлювана вартість ремонту автомобіля становить
18 257, 58 грн., які були перераховані станції техобслуговування
ТОВ “Авто центр-атлант-М” позивачем.
Суд першої інстанції правильно визначив різницю між повною
шкодою і частково компенсованою та обґрунтовано зазначив, що
відповідач не довів проведення ремонтних робіт, які не є в
причинному зв’язку з ДТП. Також відповідач не ставив питання про
передачу йому зношених деталей і судова колегія відмічає, що він
не втратив цього права й на сьогодні.
За таких обставин, судова колегія вважає, що в цій частині
рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам
ст. .440;450;453 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а тому постанова
апеляційного суду підлягає зміні.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, витрати на
послуги адвоката, державне мито та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу включені до
складу судових витрат. З урахування часткової зміни постанови,
суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, державне мито
та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу покладаються на відповідача пропорційно до задоволених
вимог і в даному випадку становлять 642,00 грн., 55,49 грн. та
50,50 грн. відповідно.
Враховуючи вище викладене, судова колегія вважає, що постанова
апеляційного господарського суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПП “Колібріс” задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.04.2004р. у справі № 8/926 змінити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ “Віта Транс Світ” на користь ПП “Колібрі” 7810,74
грн. витрат на ремонт автомобіля, 642,00 грн. адвокатських
послуг, 55,49 грн. державного мита та 50,50 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.