ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 6/78
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Плахотнюк С.О.
Рибака В.В.,
розглянувши ПП Чернова Л.В., м. Полтава
касаційні скарги
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 13.04.2004
у справі Полтавської області
господарського суду
за позовом Полтавського тресту
“Облжитлопостачзбутторг”
до ПП Чернова Л.В., м. Полтава
про стягнення 5 984,62 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
- відповідача:
В С Т А Н О В И В:
У березні 2003 року Полтавський трест “Облжитлопостачзбутторг”
звернувся до суду з позовом про витребування у ПП Чернова Л.В.,
м. Полтава майна у вигляді автомобіля ІЖ-2715, 1995 року
випуску, двигун № 7318491, кузов № 570307, держ. номер 5381 ПОФ,
вартістю 5 984,62 грн.
В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив
стягнути з приватного підприємця 5 105,26 грн. збитків, що
становить залишкову вартість автомобіля не повернутого
відповідачем після закінчення договору оренди.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.01.2004
позов задоволено частково; стягнуто на користь позивача 4 567,02
грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
13.04.2004 рішення господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями відповідач подав касаційну
скаргу в якій просить дані рішення скасувати посилаючись на те,
що судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій 20.04.2001р. між
позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було
укладено строком до 31.12.2001р. угоду про надання в оренду
автомобіля ГЖ-2715 1995 року випуску, двигун № 7318491, кузов
№ 570307, державний номер 5381 ПОФ, залишковою вартістю станом
на 01.04.01р. 5984,62 грн., який належив позивачеві на праві
власності.
Факт передачі в оренду автомобіля підтверджено актом приймання -
передачі транспортного засобу від 20.04.2001р.
Судами також встановлено, що відповідач після закінчення строку
дії угоди автомобіль не повернув, посилаючись на його
відсутність у зв'язку з викраденням невідомими особами та надав
на підтвердження цього копію постанови про порушення
кримінальної справи № 01200246 від 02.08.2001р., в якій
зазначено, що 18.07.2001р. невідомими особами було викрадено з
двору по вул. Кочеренка в с. Н.Млини Полтавського району
автомобіль ЇЖ -2715, державний номер 5381 ПОФ.
Довідкою Полтавського районного відділу УМВС України в
Полтавській області № 10318 від 10.12.2003р., направленою на
адресу місцевого господарського суду повідомлено, що провадження
у кримінальній справі № 01200246 зупинено на підставі п. 3
статті 206 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка
скоїла злочин.
Враховуючи наведене суди дійшли до вірного висновку, що
викрадення орендованого автомобіля сталося з вини відповідача,
оскільки він не забезпечив його збереження, що підтверджується
постановою про порушення кримінальної справи № 01200246 від
02.08.01р. З цієї постанови вбачається, що автомобіль був
викрадений з двору по вул. Кочеренка в с. Н.Млини Полтавського
району у громадянина Мороз В.Ю., а не у відповідача - ПП Чернова
Л.В.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
у разі розірвання договору
оренди, закінчення строку його дії та відмови від його
продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути
орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі
оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого
майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві
збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися
не з його вини.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками
попередніх судових інстанцій, щодо зобов’язання відповідач
відшкодувати позивачу збитки, які становлять вартість автомобіля
з врахуванням його зносу станом на 01.01.2002р., тобто на день
закінчення дії угоди від 20.04.01р., і залишкова вартість якого
становить 4567,02 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
13.04.2004 у справі № 6/78 залишити без змін.