ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2004                                   Справа N 5/333-03

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого     Першиков Є.В.

судді

суддів          Савенко Г.В.

                Ходаківська І.П.

розглянувши

касаційну      Товариства з обмеженою відповідальністю “Валві”

скаргу

на             постанову    від    11.03.2004р.   Житомирського

               апеляційного господарського суду

у справі       №   5/333-03   господарського  суду   Вінницької

               області

за позовом     Барської    міжрайонної   державної   податкової

               інспекції

до             Товариства з обмеженою відповідальністю “Валві”

               Товариства з обмеженою відповідальністю “Ірен”

               Відкритого акціонерного товариства “Барський

               консервний комбінат”

про   визнання недійсним договору

За участю представників сторін:

позивача – Мельник А.П., за довіреністю

відповідача – 1: Руденко О.А., за довіреністю

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.03.2003р.

у  справі  №  5/333-03,  яке залишене без  змін  постановою  від

11.03.2004р.  Житомирського  апеляційного  господарського  суду,

позов задоволено-визнано недійсним договір купівлі-продажу  №  1

від 15.01.2003р., укладений між ТОВ”Ірен” та ТОВ “Валві”.

Товариство  з  обмеженою відповідальністю “Валві”  звернулося  з

касаційною  скаргою,  в  якій просить  скасувати  постанову  від

11.03.2004р.   Житомирського  апеляційного   господарського   та

рішення  Господарського суду Вінницької області від 19.03.2003р.

у  справі  №  5/333-03, та прийняти нове рішення про  відмову  в

задоволенні позовних вимог.

Також,  Барською  міжрайонною  державною  податковою  інспекцією

заявлено клопотання про зупинення провадження у справі.  Колегія

суддів  зазначає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню,

оскільки  відповідно  до  ст. 111-7  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        

переглядаючи  у  касаційному порядку судові  рішення,  касаційна

інстанція  на  підставі встановлених фактичних  обставин  справи

перевіряє  застосування  судом першої чи  апеляційної  інстанції

норм  матеріального і процесуального права.  Посилання  на  нові

обставини   може   бути  підставою  для  перегляду   справи   за

нововиявленими обставинами та не перешкоджає розгляду  справи  в

касаційній інстанції.

Розглянувши    матеріали    справи   та    касаційної    скарги,

проаналізувавши  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин

справи  правильність  застосування судом норм  матеріального  та

процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга

не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як  вбачається з матеріалів справи, 15.01.2003р. ТОВ  “Ірен”  та

ТОВ   “Валві  уклали  договір  №  1  купівлі-продажу   майнового

комплексу ВАТ “Барський консервний комбінат”.

Право  власності  на  зазначений майновий комплекс  ТОВ  “Валві”

набуло   на  підставі  договору  купівлі-продажу  №   1/01   від

15.01.2003р.,  який  був укладений між ВАТ “Барський  консервний

комбінат” в особі ліквідатора Погрібного І.Я. та ТОВ “Валві”.

Під  час  розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій

було  встановлено,  що  ухвалою господарського  суду  Вінницької

області  від 19.02.2003рю у справі про банкрутство ВАТ “Барський

консервний  комбінат” визнано недійсним на підставі  ст.  48  ЦК

України ( 435-15 ) (435-15)
         зазначений договір (№ 1/01 від 15.01.2003р.).

Відповідно  до  ст.  59  ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
          угода,  визнана

недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

За  таких  обставин,  господарський суд  першої  та  апеляційної

інстанцій  прийшли  до  правомірного висновку  про  те,  що  ТОВ

“Валві”  не набуло право власності на цілісний майновий комплекс

ВАТ  ”Барський  консервний  комбінат”,  а  тому  не  мало  право

укладати будь-які договори з відчуження цього майна.

Таким   чином,   колегія   суддів  погоджується   з   висновками

апеляційного  суду  про  те, що спірний  договір  не  відповідає

вимогам  ст.  4 Закону України “Про власність” ( 697-12  ) (697-12)
        ,  де

передбачено,  що власник на свій розсуд володіє, користується  і

розпоряджається  належним йому майном, та обґрунтовано  визнаний

недійсним.

З  огляду на викладене, постанова від 11.03.2004р. Житомирського

апеляційного господарського суду у справі № 5/333-03 прийнята  у

відповідності до норм матеріального та процесуального  права,  а

касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно  до  ст.ст.  85, 111-5 Господарського  процесуального

кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         в судовому  засіданні  за  згодою

сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись,  ст.ст.  111-5, 111-9, 111-7,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Валві”

залишити без задоволення.

Постанову    від    11.03.2004р.   Житомирського    апеляційного

господарського  суду  у  справі № 5/333-03  господарського  суду

Вінницької області залишити без змін.