ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 35/549
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Плахотнюк С.О.,
Рибака В.В.,
розглянувши ВАТ”Київський мотоциклетний завод”
касаційну скаргу
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 20.04.2004р.
у справі м. Києва
господарського суду
за позовом АЕК “Київенерго”
до ВАТ “Київський мотоциклетний завод”
про стягнення 850 291,93 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Брусов О.І.; Ваколюк Б.В.;
від відповідача: Нестершина Я.С.;
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003 року АЕК “Київенерго” звернулось до господарського
суду з позовом про стягнення з ВАТ “Київський мотоциклетний
завод” 850 231,93 грн. заборгованості за договором № 6112 від
04.04.1991 року за користуванням електричною енергією.
В подальшому позивачем було надано заяву про зменшення розміру
позовних вимог в якій він просив стягнути з відповідача 818
432,34 грн., оскільки відповідно до угоди про перевід боргу від
02.12.2003 борг у сумі 31 799,59 грн. було переведено на нового
боржника – ДП “Мрія”.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.12.2003 (суддя Ю.Б.
Михайлівська) позов задоволено частково у сумі 694 150,74 грн. В
іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
20.04.2004 рішення місцевого господарського суду залишено без
змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями відповідач подав касаційну
скаргу в якій просить дані рішення змінити та стягнути на
користь позивача заборгованість у сумі 195 576,48 грн. В
обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Судові рішення цим вимогам не відповідає.
В порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суди повно і
всебічно не дослідили обставини справи, які мають суттєве
значення для вирішення спору.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та
відповідачем було укладено договір № 6112 від 04.04.1191 року,
відповідно до якого позивач зобов”язався постачати електричну
енергію на об”єкти згідно додатку до договору, а відповідач
зобов”язався оплачувати спожиту електроенергію і інші потужності
на умовах зазначеного договору.
Відповідно до п. 6 укладеного договору розрахунки за
електроенергію, потужність та інші платежі здійснюються за
розрахунковий період – місяць. Судами попередніх інстанцій не
надано ніякої оцінки, щодо строку та періоду розрахунків
відповідачем за умовами договору.
Крім того, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не дали
належної оцінки тій обставині, що у справі № 23/509-б
господарським судом м. Києва встановлено факт погашення ВАТ
“Київський мотоциклетний завод” перед АЕК “Київенерго”
заборгованості у повному обсязі за спожиту електроенергію.
Судами попередніх інстанцій також не враховано чи буде
погашатися за цей же період заборгованість за спожиту
електроенергію жильцаим будинків на користь АЕК “Київенерго”,
оскільки відповідно до розпорядження Київської міської державної
адміністрації від 18.01.2002 року № 66, розпоряджень
Шеіченківської районної у місті Києві державної адміністрації
№ 1483 від 23.08.2002 року та № 1742 від 08.10.2002 року відомчі
житлові будинки ВАТ “Київський мотоциклетний завод” були
передані до комунальної власності територіальної громади
Шевченківського району міста Києва згідно переліку за актами
приймання-передачі.
Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права
є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення
місцевого або постанови апеляційного господарського суду.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин справа підлягає передачі на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, повно,
всебічно і об’єктивно дослідити всі обставини справи, дати
належну юридичну оцінку як доводам позивача так і доводам
відповідача та постановити законне рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.04.2004 року та рішення господарського суду м. Києва від
19.12.2003 року у справі № 35/549 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
м. Києва.