ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 30/12-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого (доповідача),
суддів
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому Козинського споживчого товариства
засіданні касаційну
скаргу
від 22 березня 2004 року
на рішення господарського суду Київської області
та постанову від 20 квітня 2004 року
Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 30/12-04
за позовом Київської регіональної спілки
споживчої кооперації
до Обухівського районного споживчого
товариства, Козинського споживчого
товариства
про визнання недійсним договору оренди та
витребування майна з чужого
незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Київської області з позовом до відповідачів про визнання недійсним
договору оренди та витребування майна з чужого незаконного
володіння.
Рішенням господарського суду Київської області від 22 березня 2004
року позов Козинського споживчого товариства задоволений повністю.
Позов Обухівської районної спілки споживчих товариств задоволений
частково.
Визнаний недійсним на майбутнє договір оренди ресторану "С",
укладений між Обухівським районним споживчим товариством та
Козинським споживчим товариством 25.03.1998 року. Зобов'язано
Козинське споживче товариство повернути у місячний термін
Київській регіональній спілці споживчої кооперації цілісний
майновий комплекс ресторану "С", розташованого у м. Києві, який
складається з будівлі ресторану, будівель складів із котельнею,
шашличної ресторану та трансформаторної підстанції. Стягнуто з
Обухівської районної спілки споживчих товариств на користь
Київської регіональної спілки споживчої кооперації 892,50грн.
державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. Стягнуто з Козинського споживчого
товариства на користь Київської регіональної спілки споживчої
кооперації 892,50 грн. державного мита та 59грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20
квітня 2004 року рішення господарського суду залишене без змін.
У касаційній скарзі Козинське споживче товариство просить судові
рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарськими судами,
при прийнятті оскаржуваних судових рішень, норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.1998 року між Обухівською
районною спілкою споживчих товариств та Козинським споживчим
товариством було укладено договір оренди ресторану "С",
розміщеного за адресою: м. Київ.
Відповідно до умов договору, Обухівська районна спілка споживчих
товариств передала, а Козинське споживче товариство прийняло в
оплатне користування об'єкт оренди строком до 31.12.2018 року.
Згідно змін, внесених Додатком № 2 від 20.05.1999року до договору
оренди від 25,03.1998 року, змінено назву орендодавця, а саме,
Обухівську райспоживспілку на Обухівське районне споживче
товариство.
З матеріалів справи також видно, що власником ресторану "С" була
Київська обласна спілка споживчих товариств, що підтверджується
рішенням арбітражного суду Київської області від 12.01.2000 року,
яким за Київською облспоживспілкою право власності на даний об'єкт
нерухомості визнано без будь-яких додаткових умов і застережень,
тобто з часу його будівництва.
Таким чином, на момент укладення спірного договору оренди
власником ресторану "С" була Київська облспоживспілка.
Відповідно ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує
господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться
знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі
сторони.
Як правильно встановлено судами, згоди на укладення договору
оренди ресторану "С" Київська облспоживспілка, як власник не
давала, у зв'язку з чим Обухівська райспоживспілка не будучи
власником майна, не мала повноважень на укладення щодо зазначеного
майна договору оренди.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
лише
власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається
належним йому майном.
Стаття 256 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що за
договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати
наймачеві майно у тимчасове користування за плату.
Згідно ст. 268 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
при переході
права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої
особи, договір найму зберігає чинність для нового власника.
Таким чином, наймодавецем може бути тільки власник майна.
Виходячи з викладеного, суди зробили правильний висновок про те,
що оспорюваний договір порушує права Київської Регіональної спілки
споживчої кооперації, яка є власником ресторану "С", площею 374,90
кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ. Право власності
підтверджується свідоцтвом про право власності серії МК
№ 010006557, виданим 07.05.2003 року головним управлінням
комунальної власності м. Києва, на підставі наказу "Про оформлення
права власності на об'єкт нерухомого майна" від 06.05.2003 року
№ 509-В, а також реєстраційним посвідченням Київського міського
бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на
об'єкти нерухомого майна від 14.05.2003 року. Козинське споживче
товариство володіє і користується майном ресторану "С"
безпідставно, оскільки договір оренди суперечить вимогам чинного
законодавства і не може бути підставою володіння і користування
майном інших осіб, що також порушує право Київської регіональної
спілки споживчої кооперації по володінню і розпорядженню належним
майном.
Відповідно ст. 387 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, власник має право
витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної
правової підстави заволоділа ним.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції обгрунтовано
визнав правомірними вимоги позивача щодо Козинського споживчого
товариства про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння щодо
Обухівської районної спілки споживчих товариств не підлягають
задоволенню, оскільки Козинське споживче товариство не є власником
зазначеного майна або користувачем зазначеного майна.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що суди першої та
апеляційної інстанцій повно та всебічно перевірили всі обставини
справи, дали належну правову оцінку зібраним у справі доказам та
прийняли судові рішення, які відповідають матеріалам справи і
вимогам закону, тому їх необхідно залишити без змін.
Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи
і не відповідають вимогам діючого законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Київської області від 22 березня 2004
року та постанову Київського апеляційного господарського суду від
20 квітня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Козинського споживчого товариства - без задоволення.