ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 3/80”на”
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Новоград-Волинської об’єднаної державної
скаргу податкової інспекції Житомирської області
на постанову від 16.03.2004р. Житомирського
апеляційного господарського суду
у справі № 3/80”на” господарського суду Житомирської
області
за позовом Приватного підприємця Демчука Михайла
Михайловича
до Новоград-Волинської об’єднаної державної
податкової інспекції Житомирської області
про визнання недійсним рішення
За участю представників сторін: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Житомирської області від
12.09.2003року у справі № 3/80"НА”, яке залишене без змін
постановою від 16.03.2004р. Житомирського апеляційного
господарського суду, задоволено позов приватного підприємця
Демчука Михайла Михайловича, м. Новоград-Волинський до
Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції,
м. Новоград-Волинський. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 21.04.2003
року № 0000302303/0 про стягнення з приватного підприємця
Демчука м. М. штрафу в сумі 1700 грн. Стягнуто з відповідача на
користь позивача судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями,
Новоград-Волинська ОДПІ звернулася з касаційною скаргою в якій
просить скасувати постанову від 16.03.2004р. Житомирського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Житомирської області від 12.09.2003 року у справі № 3/80"НА” та
прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 1 Закону України від 19.12.95р. № 481/95-ВР
“Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та
тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
та п. 4 “Правил роздрібної
торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами”
( 854-96-п ) (854-96-п)
, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України
№ 854 від 30.06.96р., суб'єкт господарської діяльності повинен
мати закрите приміщення з торговим залом площею не менше як
20кв.м. , обладнане відповідним торговельно-технічним
устаткуванням (вітрини, прилавки, тощо), охоронною,
протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням
і вентиляцією, у випадках передбачених законодавством,
забезпечувати умови для застосування реєстраторів розрахункових
операцій, зберігання матеріальних цінностей. Як вказує
відповідач, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів,
приватний підприємець Демчук М.М. здійснював торгівлю
алкогольними напоями на площі менше необхідних - 20кв.м.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно витягу з
рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради
№ 213 від 09.10.2002 року “Про затвердження Актів Державної
технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів” затверджено Акт державної технічної
комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом
тимчасової торгової точки приватному підприємцю Демчуку Михайлу
Михайловичу - на тимчасовий торгівельний павільйон по вулиці
Вокзальній, № 15-Г загальною площею-28,4 кв.м. , торгівельна
площа –23,3кв.м
За вказаною адресою функціонує магазин “Перлина”, що належить
приватному підприємцю Демчуку м. М.
У відповідності до умов договору оренди, що був укладений
15.10.2002 року позивач здає орендатору - Демчук Наталії
Миколаївні приміщення загальною площею 8,0кв.м. для здійснення
торговельної діяльності: Додаток до договору оренди уточнює
показники площі, що передається в оренду, а саме: торгова площа
-3,0 кв.м, підсобне приміщення - 5,0 кв.м. Отже, в користуванні
позивача залишилось 20.3 кв.м. , як передбачено законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вважає порушенням
вимог щодо площі торгового залу встановлених ст. 1 Закону
України № 481/95 та п. 4 “Правил торгівлі алкогольними напоями”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, фактичне перебування алкогольних напоїв на
торговій площі в 5,2 кв.м. у вищевказаному торговельному
павільйоні.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, твердження
відповідача, що торгова площа, яку позивач використовує для
торгівлі алкогольними напоями, становить 5,2 кв.м. належними
доказами не підтверджено.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного
суду про помилковість тлумачення відповідачем вказаних
нормативних актів, щодо вимог торгівлі алкогольними напоями та
тютюновими виробами на всій торговельній площі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова від
16.03.2004р. Житомирського апеляційного господарського суду
прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, а
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Новоград-Волинської об’єднаної державної
податкової інспекції Житомирської області залишити без
задоволення.
Постанову від 16.03.2004р. Житомирського апеляційного
господарського суду у справі № 3/80”на” господарського суду
Житомирської області залишити без змін.