ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 28/25
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Гірницької міжрайонної державної податкової
скаргу інспекції м. Макійвки
на постанову від 14.04.2004р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 28/25 господарського суду Донецької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранг”
до Гірницької міжрайонної державної податкової
інспекції м. Макіївки
Відділення державного казначейства в м. Макіївці
про стягнення бюджетної заборгованості
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – Куракова В.В., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
У січні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю “Ранг”
м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з
позовною заявою до Гірницької міжрайонної Державної податкової
інспекції м. Макіївка, Відділення Державного казначейства в
м. Макіївка про стягнення бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість по декларації за листопад 2003 року у сумі
19800грн.00коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.03.2004р.
у справі № 28/25, яке залишене без змін постановою від
14.04.2004р. Донецького апеляційного господарського суду,
задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю “Ранг”
м. Донецьк до Гірницької міжрайонної державної податкової
інспекції м. Макіївка та відділення Державного казначейства в
м. Макіївка про стягнення бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість по декларації за листопад 2003 року у сумі
19800грн.00коп.
Гірницька міжрайонна державна податкова інспекція м. Макіївка
звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
постанову від 14.04.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Донецької
області від 16.03.2004 року у справі № 28/25, і прийняти нове
рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивачем у
встановлений законом строк було подано до органів Державної
податкової служби податкову декларацію з податку на додану
вартість за листопад 2003 року з зазначенням сум податку на
додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету. Строк
відшкодування податку на додану вартість за звітний період
сплинув, але бюджетне відшкодування не проведене.
Наведена сума бюджетного відшкодування увійшла до складу
позовних вимог, яка не відшкодована та не заперечується
Гірницькою міжрайонною Державною податковою інспекцією у
м. Макіївка.
Підпункт 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, передбачає, що у разі, коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з
підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На
суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні
120 відсотків від облікової ставки Національного банку України,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який
момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до
суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до
відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному
відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Факт наявності спірних сум бюджетної заборгованості по
декларації за листопад 2003 року у сумі 19800грн.00коп. перед
позивачем встановлений господарським судом. В порушення вимог
п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковим органом не було своєчасно
проведено заявлене позивачем відшкодування.
Посилання податкового органу на те, що ним на даний час не
отримана відповідь на запити щодо проведення зустрічних
перевірок контагентів позивача згідно наказу ДПА № 196 від
24.04.2003р., не може бути взято до уваги, оскільки направлення
запитів та проведення зустрічних перевірок є згідно названого
Наказу правом податкового органу, однак не змінює порядку
відшкодування ПДВ встановленого Законом України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
З огляду на викладене колегія суддів, вважає що постанова
апеляційної інстанції прийнята у відповідності до норм чинного
законодавства, а касаційна скарга не підлягає задоволенню
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Гірницької міжрайонної державної податкової
інспекції м. Макіївки залишити без задоволення.
Постанову від 14.04.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 28/25 господарського суду
Донецької області залишити без змін.