ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 25/1а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у м. Дружківка
скаргу Донецької області
на постанову від 13.04.2004р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 25/1а господарського суду Донецької області
за позовом Дружківського приватного підприємства “Назар”
до Державної податкової інспекції у м. Дружківка
про визнання недійсним рішення
За участю представників сторін: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Дружківське приватне підприємство „Назар”, звернувся до
місцевого господарського суду Донецької області з позовною
заявою до ДПІ у м. Дружківка про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 24.07.2003р. № 0000771740/2.
Рішенням від 25.02.2004р. у справі № 25/1а господарського суду
Донецької області, яке залишене без змін постановою від
13.04.2004р. Донецького апеляційного господарського суду,
позовні вимоги задоволено; визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення від 24.07.2003р. № 0000771740/2.
Відповідач, ДПІ у м. Дружківка, звернулася з касаційною скаргою,
в якій просить скасувати постанову від 13.04.2004р. Донецького
апеляційного господарського суду та рішення місцевого
господарського суду від 25.02.2004р. у справі № 25/1 з підстав
неправильного застосування ст. 2, ст. 5 Декрету Кабінету
Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”
( 13-92 ) (13-92)
, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні
позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є податкове
повідомлення-рішення від 24.07.2003р. № 0000771740/2, яким з
посиланнями на п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.9 п. 17.1
ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-111 від 21.12.2000р., ст. 11,
ст. 12, п. 2а ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України „Про
прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
від 13.12.1992р.
№ 13-92 визначена сума податкового зобов'язання з прибуткового
податку на суму 1471,77грн., у тому числі 490,59грн. - основний
платіж, 981,18грн. - штрафна санкція. Податкове
повідомлення-рішення від 24.07.2003р. № 0000771740/2 прийняте на
підставі матеріалів акта документальної перевірки від
14.04.2003р. № 11/15-111-1/23179697 з питань дотримання вимог
податкового та валютного законодавства Дружківського приватного
підприємства „Назар” за період з 01.01.2000р. по 31.12.2002р.
Згідно акту перевірки Дружківським приватним підприємством
„Назар” в порушення ст. 11, ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів
України „Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
від
13.12.1992р. № 13-92 не утримано і не перераховано до бюджету
прибутковий податок з доходу, одержаного гр.Буренко О.Л. у
вигляді нежитлового приміщення.
3 матеріалів справи вбачається, що за договором дарування
нежитлового приміщення Дружківське приватне підприємство
подарувало гр.Буренко О.Л. нежитлове приміщення площею
148,1кв.м. , що складає 5/100 часток цілого житлового будинку за
адресою: м. Краматорськ, вул.н.Курченко, інвентаризаційна оцінка
приміщення складає 2784грн.
Як вважає податкова інспекція, отриманий доход підлягає
оподаткуванню як доход отриманий не за місцем основної роботи,
оскільки ПП “Назар” не є основним місцем роботи Буренко Е.Л.
Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 2 Декрету Кабінету
Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце
проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за
календарний рiк (що складається з місячних сукупних
оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на
території України, так i за її межами.
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються
доходи, одержані як в натуральній формі, так i в грошовій
(національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в
натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного
доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо
інше не передбачено цим Декретом ( 13-92 ) (13-92)
(ч. 3, 4 ст. 2).
Таким чином, доход отриманий доход отриманий із джерела не за
місцем основної роботи є частиною сукупного оподаткованого
доходу.
Відповідно до підпункту “ж” пункту 1 ст. 5 названого Декрету до
сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в
період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми,
одержувані в результаті дарування.
Як вбачається з матеріалів справи, сума доходу (2784грн)
отримана згідно нотаріально завіреного договору дарування
нерухомого майна, тому згідно підпункту “ж” пункту 1 ст. 5
Декрету, не є об’єктом оподаткування, в тому числі і згідно
ст. 11 Декрету.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками
апеляційної інстанції про неправомірність спірного податкового
повідомлення-рішення від 24.07.2003р. № 0000771740/2, та вважає
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківка
Донецької області залишити без задоволення.
Постанову від 13.04.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 25/1а господарського суду
Донецької області залишити без змін.