ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 2-20/12387-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Сімферопольської міжрайонної державної
скаргу податкової інспекції Автономної Республіки
Крим
на постанову від 23.03.2004р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-20/12387-03 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Сімферопольської міжрайонної державної
податкової інспекції Автономної Республіки
Крим
до Державного підприємства Національна
енергетична компанія “Укренерго” в особі
Спеціалізованої структурної одиниці
пансіоната”Енергетик”
Торгово-виробничого підприємства “Вартість”
про визнання недійсною угоди
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – 1: Лисенко Я.О., за довіреністю
відповідача – 2: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.11.2003р., яке залишене без змін постановою від
23.03.2004р.Севастопольського апеляційного господарського суду,
відмовлено в задоволенні позову Сімферопольської міжрайонної
державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про
визнання недійсним на підставі ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договору укладеного між відповідачами, та застосування наслідків
визначених вказаною статтею.
Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.11.2003р та постанову від 23.03.2004р.Севастопольського
апеляційного господарського суду з підстав неправильного
застосування ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, та прийняти нове
рішення про задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи в позові про визнання укладеної між відповідачами
угоди недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, суд виходив із того, що позивачем не доведена
наявність в діях відповідача-2 мети, завідомо суперечної
інтересам держави і суспільства, та спрямованість цих дій на
приховування від оподаткування доходів.
Зазначений висновок було зроблено судом першої та апеляційної
інстанцій без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це
вимагається статтею 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, при визначенні умислу Торгово-виробничого підприємства
“Вартість” ( v0139225-98 ) (v0139225-98)
на несплату податків судом не дано
належної оцінки фактам встановленим в рішенні Сімферопольського
районного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2002р. по
справі № 2-1797/03, яким визнано недійсним установчі документи
ТВП “Вартість” ( z0208-00 ) (z0208-00)
з дати їх державної реєстрації. з
тих підстав, що Торгово-виробниче підприємство “Вартість” ( )
було зареєстроване з порушення чинного законодавства, на
втрачений паспорт Асанова С.А., який взагалі не причетний до
утворення та здійснення діяльності вказаного підприємства, що
свідчить про здійснення незаконної діяльності підприємства.
Господарським судом першої та апеляційної інстанцій зазначені
обставини справи залишені поза увагою, чим не дотримано вимог
ч. 4 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої рішення
суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є
обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які
встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 67 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в
порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, є недійсною. Вирішуючи спір про визнання угоди
недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими
закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних
юридичних наслідків.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови від
28.04.1978 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання
угод недійсними” ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
роз'яснив, що до угод,
укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування
фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Вищенаведене не було взято до уваги при винесенні рішення та
постанови по справі, та не досліджені належним чином обставини
щодо створення Торгово-виробничого підприємство “Вартість”
( z0208-00 ) (z0208-00)
з метою здійснення незаконної
фінансово-господарської діяльності з моменту реєстрації та
завідомо ухилення від сплати податків при укладенні спірного
договору.
У зв'язку з цим судові рішення, як такі, що постановлені з
порушенням частини 1 ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа –
передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної
податкової інспекції Автономної Республіки Крим задовольнити
частково.
Постанову від 23.03.2004р.Севастопольського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 20.11.2003р. у справі № 2-20/12387-03
скасувати.
Справу № 2-20/12387-03 направити на новий розгляд до
господарського суду Автономної Республіки Крим.