ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 7/1
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Михайлюка М.В.,
Шульги О.Ф.,
за участю повноважних представників:
позивача Кушніренко І.О.
відповідача
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу на
рішення ТзОВ "Ремторгбуд-1"
від 1 березня 2004 року господарського суду м. Києва
та постанову від 20 квітня 2004 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 7/1
за позовом ПП "Ако"
до ТзОВ "Ремторгбуд-1"
про спонукання до виконання дій,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 1 березня 2004 року
позов задоволений. Зобов'язано ТзОВ "Ремторгбуд-1" звільнити
частину приміщень, які воно займає у складі N 1 внутрішньою площею
604,2 кв. м., розташованого по вул. Дегтярівській, 27 в м. Києві,
а саме: три секції складу N 1, зазначені на плані-схемі від
30.01.2001 року літерами "Е", "Ж", "З". Зобов'язано
ТзОВ "Ремторгбуд-1" не чинити перешкод приватному підприємству
"АКО" у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому на
праві власності не житловим приміщенням - складом N 1, внутрішньою
площею 604,2 кв. м., розташованим по вул. Дегтярівській, 27 в
м. Києві. Стягнуто з ТзОВ "Ремторгбуд-1" на користь приватного
підприємства "АКО" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
формаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з
приватного підприємства "АКО" на користь державного бюджету
України 19,29 грн. державного мита.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
20 квітня 2004 року рішення господарського суду залишене без змін.
У касаційній скарзі ТзОВ "Ремторгбуд-1" просить судові
рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими
судами, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до наказу Головного управління торгівлі N 55 від
19.03.1991 року з 1 квітня 1991 року Госпрозрахункове підприємство
Головного управління торгівлі ремонтно-будівельної дільниці було
ліквідовано, а його правонаступником стало орендне підприємство
ремонтно-будівельна дільниця Головного управління торгівлі.
Згідно рішення трудового колективу ремонтно-будівельної
дільниці N 1 колективного підприємства "Рембудторг" відбулось
виділення дільниці в окреме підприємство з правом оренди та
створено організацію орендарів "Ремторгбуд-1".
При виділенні ремонтно-будівельної дільниці N 1
КП "Рембудторг" в окреме підприємство було складено розподільчий
баланс, згідно якого на баланс підприємства "Ремторгбуд-1"
перейшли основні засоби та вкладення на загальну суму
43630000 руб., в тому числі і накриття для торгового обладнання та
два накриття для лісоматеріалів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами,
розподіл майна колективного підприємства "Рембудторг", яке
належало до комунальної власності територіальної громади м. Києва,
був здійснений шляхом відокремлення частини будівельного комплексу
та території по вул. Дегтярівська, 27 для подальшого створення
двох окремих підприємств "Ремторгбуд-1" та "Рембудторг". Для
створення підприємства "Ремторгбуд-1" було передано майно згідно з
інвентаризаційним описом від 30.06.1993 року.
Фондом Державного майна України із підприємствами
"Ремторгбуд-1" та "Рембудторг" було укладено договори
купівлі-продажу частин цілісного майнового комплексу.
Згідно договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу
колективного підприємства "Рембудторг" N 000166/50 від 18.10.1994
року, укладеного ріж Регіональним відділенням фонду державного
майна України по м. Києву та організацією орендарів орендної
ремонтно-будівельної дільниці "Рембудторг" до цілісного майнового
комплексу ввійшли не житлові будівлі, розташовані по
вул. Дегтярівській, 27, в тому числі майстерні, склад N 1, склад
N 2, склад для сипучих матеріалів, склад для цементу, склад для
матеріалів. Згідно п. 1.3 даного договору вартість майна становить
342537000 крб.
КП "Ремонтно-будівельна дільниця "Рембудторг" у 1995 році
було реорганізоване в АТЗТ "Рембудторг".
З матеріалів справи також видно, що між АТЗТ "Рембудторг" та
приватним підприємством "АКО" було укладено договір
купівлі-продажу від 17.06.1998 року не житлового приміщення
(з відкладною умовою). Відповідно до договору приватне
підприємство "АКО" придбало у АТЗТ "Рембудторг" не житлові
приміщення площею 1039,8 кв. м. за 41647 грн. без урахування ПДВ.
Як свідчить акт передачі майна від 23.07.1998 року, сторони
вказали розміри внутрішніх площ переданого майна. В тому числі
вказали, що склад N 1, зареєстрований в БТІ під літерою "К", має
внутрішню площу 604 кв. м.
Також, згідно листа Київського міського бюро технічної
інвентаризації N 23721 від 20.12.2000 року склад N 1 по
вул. Дегтярівській, 27, згідно даних інвентаризаційної справи,
являє собою окремо стоячу цегляно-бетонну будівлю під літерою "К"
загальною площею 604,2 кв. м., без будь-яких ознак накриттів.
Розглядаючи справу, суди правильно встановили, що в процесі
приватизації Регіональне відділення Фонду державного майна України
по м. Києву (продавець) та Товариство покупців членів трудового
колективу орендного підприємства "Ремторгбуд-1" (покупець)
30.11.1995 року уклали договір купівлі-продажу N 00403/30. За
умовами даного договору покупець придбав державне майно цілісного
майнового комплексу орендного підприємства, яке знаходиться по
вул. Дегтярівська, 27 та має вартість 412156000 крб.
До складу цілісного майнового комплексу ввійшли будівлі та
споруди по вул. Дегтярівській, 27: столярна майстерня; майстерня;
контора-прохідна; слюсарний склад; накриття для лісоматеріалів;
накриття для торгового обладнання; накриття для лісоматеріалів;
склад легкогорючих матеріалів; вапняна яма; накриття для опилок.
Сторонами 25.03.1996 року до даного договору було складено акт
N 746, за яким покупець отримав майно вартістю 412156000 крб.
В зазначеному акті не було значено будівель - складу N 1 та N 2.
Укладенню даного договору передувало проведення експертної
оцінки виробничим кооперативом "НОРМА-88" на замовлення
"Ремторгбуд-1".
Висновок Київського науково-дослідного інституту судових
експертиз N 163 від 18.02.2002 року вказує, що інформація, вказана
в звіті виробничим кооперативом "НОРМА-88", є такою, що не
відповідає дійсності.
Київське міське БТІ зазначило, що при проведенні інвентарних
робіт у 1995 році представник ТзОВ "Ремторгбуд-1", який подав
схему належних ТзОВ "Ремторгбуд-1" приміщень, вказав на три
приміщення в літері "К", які фактично не належать ТзОВ
"Ремторгбуд-1", а є власністю ПП "Ако". Також, БТІ визнає, що
інвентаризація, виконана в 1995 році ТзОВ "Ремторгбуд-1", була
проведена погашенням в капітальній будівлі складу N 1, літер "Е",
"Ж", "3", так як до 01.07.1998 року ТзОВ "Ремторгбуд-1" не мало
реєстраційного посвідчення на домоволодіння по
вул. Дегтярівська, 27.
Крім того, Київське міське БТІ підтверджує, що частина
будівлі складу в інвентаризації 1995 року була названа навісами
літер "Е", "Ж", "З". Невизначеність терміну "накриття", при
розгляді справи N 21/378, дала привід вважати придбані
відповідачем накриття частинами однієї капітальної будови складу
N 1.
Згідно проведеного обстеження майнового комплексу по вул.
Дегтярівська, 27 було встановлено, що будівля під літерою "К" є
капітальною, окремо стоячою будовою, матеріал стін - цегла та
бетонні блоки, за даними ознаками до навісу не відноситься та на
час приватизації будівля мала такий же вигляд.
Висновок Київського науково-дослідного інституту судових
експертиз N 163 від 18.02.2002 року, також вказує, що склад N 1,
об'єкт зазначений на плані-схемі від 30.01.2001 року літерами "Е,
К, Ж, 3" - будинок (будівля, зблокований з декількох секцій
(частин)), складського типу.
Відповідно ст. 86 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо
володіння, користування і розпорядження майном. Згідно ст. 4
Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, власник на свій розсуд
володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Ст. 48 Закону України "Про власність" передбачено, що власник може
вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці
порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
За таких обставин, суд вважає, що суд першої інстанції, з
яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного
висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача та,
відповідно до вимог закону, прийняв рішення про задоволення
заявленого позову.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що суди першої та
апеляційної інстанцій повно та всебічно перевірили всі обставини
справи, дали належну правову оцінку зібраним у справі доказам та
прийняли судові рішення, які відповідають матеріалам справи і
вимогам закону, тому їх необхідно залишити без змін.
Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи
і не відповідають вимогам діючого законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 1 березня 2004 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 20 квітня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу
ТзОВ "Ремторгбуд-1" - без задоволення.