ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2004 Справа N 03/524-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Регіонального управління Департаменту з питань
скаргу адміністрування акцизного збору і контролю за
виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА
України в Харківській області
на постанову від 13.04.2004р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 03/524-03 господарського суду Харківської
області
за позовом Регіонального управління Департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за
виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА
України в Харківській області
до Приватної фірми “Воля”
про стягнення фінансових санкцій
За участю представників сторін: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.04р.,
по справі № 03/524-03, яке залишене без змін постановою від
13.04.2004р. Харківського апеляційного господарського суду, було
відмовлено Регіональному управлінню Департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та
обігом підакцизних товарів ДПА України в Харківській області в
задоволенні позову до ПФ “Воля” про стягнення 34900,9 грн..
Позивач, Регіональне управління Департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та
обігом підакцизних товарів ДПА України в Харківській області,
подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати постанову
від 13.04.2004р. Харківського апеляційного господарського суду
та рішення господарського суду Харківської області від
12.02.04р. по справі № 03/524-03, і прийняти нове рішення про
задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.03 р. працівниками
позивача була проведена перевірка ПФ “Воля”. В ході цієї
перевірки зафіксовано факт реалізації алкогольних напоїв та
тютюнових виробів без наявності ліцензій, що є порушенням
приписів ч. 6 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Відповідальність за дані правопорушення передбачена абз.5 ч. 2
ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
у вигляді фінансових
санкцій у розмірі 200% вартості отриманої для реалізації партії
товару, але не менше 1700 грн.
Зазначені порушення знайшли своє відображення в акті
Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних
товарів ДПА України в Харківській області від 17.09.03 р. за
№ 202178, на підставі якого, згідно до ч. 4 ст. 17 Закону
України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, п. 6 Порядку застосування
фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України № 790 від 02.06.2002 р., 23.09.03 р. начальником
Регіонального управління ДААК ДПА України в Харківській області
було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій
9 200023.
Вказаним рішенням до ПФ “Воля” застосовані фінансові санкції на
загальну суму 34900,9 грн., а саме: за роздрібну торгівлю
тютюновими виробами без наявності ліцензії-1700 грн., за
роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії -
у розмірі 200% отриманої партії товару, що складає 33200,9 грн.
Позивач у відповідності до ч. 5 ст. 17 Закону України “Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
звернувся до суду про стягнення сум фінансових
санкцій.
Попередніми судовими інстанціями було відмовлено в задоволенні
позовних вимог виходячи з того, що у відповідності до п. 9
Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17
Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і
тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, рішення про застосування
фінансових санкцій складається в трьох примірниках, при цьому,
третій примірник - надсилається до органу державної податкової
служби за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності
як платника податків для контролю за його виконанням. З
наведеного суди дійшли висновку, що контроль за виконанням
рішення про застосування штрафних санкцій, в тому числі
стягнення на підставі рішення суду, є компетенцією органу
державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта
підприємницької діяльності як платника податків, тому з позовом
до суду повинен звернутися саме орган державної податкової
служби в межах наданих йому законом повноважень, і позивач
неправомірно звернувся до суду за стягненням суми застосованих
санкцій.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні спору судами не взято
до уваги та не взагалі оцінено доводи позивача стосовного того,
що Положенням про Департамент з питань адміністрування акцизного
збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів,
затвердженим наказом ДПА України від 21.08.2001 р. № 331,
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 07.09.2001 р.
№ 789/5980, до основних завдань і функцій Департаменту і його
регіональних управлінь належить контроль за виробництвом та
обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових
виробів.
Частиною 5 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
передбачено стягнення сум фінансових санкцій на підставі рішення
суду. Відповідно до ч. 1 ст. 16 названого Закону України
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
контроль за виконанням цього Закону здійснюють,
зокрема, органи, які видають ліцензії.
Таким чином, як вважає позивач, здійснення ним, як органом
ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та
тютюновими виробами, контролю за нормами Закону України “Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, у тому числі за нормами цього закону, якими
передбачено стягнення фінансових санкцій по рішенню суду,
неможливе без права звернення регіонального управління
Департаменту до суду з приводу стягнення фінансових санкцій по
рішенням про застосування фінансових санкцій, прийнятим
регіональним управлінням. Наказом ДПА України від 05.04.2004р.
№ 196 ( z0493-04 ) (z0493-04)
, зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 16.04.2004р. за № 493/9092, право позивача на звернення
до суду з приводу стягнення фінансових санкцій було також
закріплено у Положенні про Департамент з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних
товарів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від
21.08.2001 р. № 331, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 07.09,2001 за № 789/5980, а саме: пункт 6.5. Положення
( z0493-04 ) (z0493-04)
доповнено абзацом такого змісту: “звертаються до
суду з позовами про стягнення з суб'єктів підприємницької
діяльності сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення
вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері обігу
алкогольних напоїв і тютюнових виробів”.
В порушення статей 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оскаржувані
судові рішення не містять доводи, за якими судові інстанції
відхилили ті чи інші докази, мотиви застосування законів та
інших нормативно-правових актів.
Окрім того, в порушення норм процесуального права судові рішення
прийняті без всебічного, повного та об’єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності як того
вимагає ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, судами не розглядалися обставини справи щодо
встановлення самого факту правопорушення та правомірності
застосування фінансових санкцій до приватної фірми “Воля” за
роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії
-1700 грн., за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без
наявності ліцензії -33200 грн. 90 коп.
Встановлення зазначених обставин має значення для правильного
вирішення спору. Відповідно ж до ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція лише на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Наведене свідчить про неповне дослідження в рішенні місцевого та
постанові апеляційного господарського суду обставин справи, що з
врахуванням встановлених ст. 111-7 ГПК меж повноважень
касаційної інстанції виключає можливість висновку стосовно
правильності застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального права при вирішенні спору. У зв'язку з цим судові
рішення, як такі, що постановлені з порушенням частини 1 ст. 43,
ст.ст. 84, 105 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий
розгляд господарському суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом
засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення
обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від
встановленого та у відповідності з чинним законодавством
вирішити спір.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та
обігом підакцизних товарів ДПА України в Харківській області
задовольнити частково.
Постанову від 13.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Харківської
області від 12.02.04р. по справі № 03/524-03 скасувати.
Справу № 03/524-03 направити на новий розгляд до господарського
суду Харківської області.