ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.09.2004                                   Справа N Б24/100/03
 
   Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
 
                        Полякова Б.М., – головуючого
                        (доповідач у справі),
                        Плахотнюк С.О.
                        Львова Б.Ю.
 
розглянувши матеріали   ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі
касаційної скарги       міста Дніпропетровська
 
на постанову            від 11.05.2004р. Дніпропетровського
                        апеляційного господарського суду
 
 
у справі                № Б24/100/03 господарського суду
                        Дніпропетровської області
 
за заявою               Ліквідатора ТОВ концерн “Укрсталь”
                        Талана Л.Г.
 
про   банкрутство
 
за участю представника сторони:
 
від     ДПІ    у    Амур-Нижньодніпровському    районі     міста
Дніпропетровська   –   Тумасов  Р.Г.,  довір.   від   23.07.04р.
№ 12562/6/10/10.
 
та ліквідатора банкрута Талана Л.Г.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Постановою  господарського  суду Дніпропетровської  області  від
23.09.2003  р.  у  справі  № Б24/100/03 ТОВ  концерн  “Укрсталь”
визнано   банкрутом  в  порядку  ст.  51  Закону  України   “Про
відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         та відкрито ліквідаційну процедуру.
 
Ухвалою   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
18.03.2004р.  (суддя Калениченко Л.М.) затверджено ліквідаційний
баланс  та  звіт  ліквідатора, ліквідовано  юридичну  особу  ТОВ
концерн “Укрсталь” та припинено провадження у справі.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від  11.05.2004р. (судді: Джихур О.В. – головуючий, Коршун А.О.,
Виноградник      О.М.)     апеляційну     скаргу      ДПІ      у
Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська  залишено
без задоволення, а ухвалу від 18.03.2004р. – без змін.
 
Не    погоджуючись    з    винесеною    постановою,    ДПІ     у
Амур-Нижньодніпровському    районі    міста     Дніпропетровська
звернулася  до Вищого господарського суду України  з  касаційною
скаргою,  в якій просить скасувати оскаржуваний судовий  акт  та
передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
Касаційна  скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції
порушено  вимоги  ст.  ст. 31, 12, 30, 32  Закону  України  “Про
відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         та п. 8.6 ст. 8 Закону України № 2181-ІІІ
“Про  порядок  погашення зобов’язань платниками  податків  перед
бюджетом та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Заслухавши   пояснення  представника  сторони   та   ліквідатора
банкрута,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  перевіривши
наявні  матеріали  справи, проаналізувавши  застосування  судами
норм  права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Статтею  25  Закону  України “Про відновлення  платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі – Закон)
визначено   повноваження   ліквідатора,   до   яких,    зокрема,
відносяться повноваження щодо пред'явлення до третіх осіб  вимог
стосовно повернення дебіторської заборгованості банкруту, вжиття
заходів,  спрямованих на пошук, виявлення  та  повернення  майна
банкрута,  що знаходиться у третіх осіб, а також щодо реалізації
майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог
кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
 
Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
         вимоги, не задоволені за
недостатністю майна, вважаються погашеними.
 
Відповідно  до ч. 2 ст. 32 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
         господарський  суд
виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута,  якщо
за  результатами ліквідаційного балансу після задоволення  вимог
кредиторів не залишилося майна.
 
Оскаржуючи   ухвалу  про  затвердження  звіту   ліквідатора   та
припинення  провадження у справі, ДПІ у Амур-Нижньодніпровському
районі   міста   Дніпропетровська  посилається  на  неправомірне
відчуження  майна банкрута (угода купівлі-продажу від 07.05.2003
р.),  яке  було здійснено в період його знаходження у податковій
заставі  без отримання відповідного дозволу заставоутримувача  –
органа державної податкової служби.
 
Вказані  обставини  є  підставою для  визнання  угоди  недійсною
відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Враховуючи те, що ст. 17 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
         передбачає  визнання
угоди  недійсною за заявою ліквідатора у справі про  банкрутство
виключно  на  підставах,  визначених  Законом,  визнання   угоди
недійсною   на   цивільно-правових  підставах   відбувається   в
позовному провадження.
 
У  зв’язку  з  чим, ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі  міста
Дніпропетровська повинна була виконати свої функції, передбачені
п.  11  ст.  10  Закону України “Про державну податкову  службу”
( 509-12  ) (509-12)
        ,  та звернутися з відповідним позовом в  загальному
порядку.
 
Як  встановлено судом апеляційної інстанції, такі дії кредитором
здійснені не були.
 
Крім   того,   ДПІ  у  Амур-Нижньодніпровському   районі   міста
Дніпропетровська  в  касаційній  скарзі  зазначає,  що  в   ході
ліквідаційної     процедури    була     виявлена     дебіторська
заборгованість,  однак відповідних заходів  з  повернення  майна
банкрута ліквідатором вжито не було.
 
Однак,  вказані доводи кредитора судом касаційної  інстанції  не
можуть  бути  прийняті, оскільки ні в суді  першої,  ні  в  суді
апеляційної інстанції, а також до касаційної скарги такі  докази
надані кредитором не були.
 
Відповідно  до  приписів ст. 33 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень.
 
Як   вбачається   з  матеріалів  справи  та  встановлено   судом
апеляційної       інстанції,       представник       ДПІ       у
Амур-Нижньодніпровському  районі  міста   Дніпропетровська   був
присутній в судовому засіданні з розгляду ліквідаційного балансу
та звіту ліквідатора, однак будь-яких заперечень щодо повноти  і
належності   дій   з  проведення  ліквідаційної   процедури   та
достовірності процесуальних документів ліквідатора  заявлено  не
було.
 
Так,  в  ухвалі  судом  першої  інстанції  було  зазначено,   що
представники кредиторів зауважень до ліквідаційного  балансу  не
мають.
 
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав
для  задоволення  касаційної скарги кредитора не  вбачається,  а
відтак  і  підстав для зміни або скасування винесеної постанови,
якою залишено без змін ухвалу про затвердження звіту ліквідатора
та ліквідаційного балансу.
 
З  урахуванням  викладеного та керуючись ст. ст.  111-5,  111-7,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.    Касаційну  скаргу  ДПІ  у Амур-Нижньодніпровському  районі
міста    Дніпропетровська   на   постанову    Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  від  11.05.2004р.  у  справі
№  Б24/100/03 залишити без задоволення.
 
2.    Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського
суду від 11.05.2004р. у справі №  Б24/100/03 залишити без змін.