ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2004 Справа N 7/378-10/157
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., – головуючого
(доповідач у справі),
Плахотнюк С.О.
Львова Б.Ю.
розглянувши матеріали 1. Розпорядника майна ВАТ
касаційних скарг “Оріхівка-цукор” Болтіка С.М.;
2. ВАТ “Оріхівка-цукор”
3.
на постанову від 13.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 7/378-10/157 господарського суду
Полтавської області
за заявою 1. Лубенської ОДПІ Полтавської області;
2. УПФ України в Лубенському районі
Полтавської області
до ВАТ “Оріхівка-цукор”
про банкрутство
арбітражний керуючий Болтік С.М.
за участю представників сторін:
від ВАТ “Оріхівка-цукор” – Якименко І.Л., голова правління;
Дешева Л.В., довір. від 31.08.2004р. № 15;
від ВАТ “Полтаваобленерго” – Гуйван П. Д., довір. від
03.10.2003р. № 01-5/5732;
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.01.2004р.
(суддя Шкурдова Л.М.) у справі № 7/378-10/177 про банкрутство
ВАТ “Оріхівка-цукор” відхилено кредиторські вимоги ВАТ
“Полтаваобленерго” до боржника в розмірі 544 970,79 грн. та 669
566,28 грн. санкцій.
Ухвала мотивована тим, що на підставі мирової угоди сторони в
добровільному порядку визначили суму заборгованості, яка і була
погашена.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
13.04.2004р. (судді: Лащенко Л.Д. – головуючий, Бабакова Л.М.,
Погребняк В.Я.) апеляційну скаргу ВАТ “Полтаваобленерго”
задоволено частково: частково скасовано ухвалу від 22.01.2004р.,
визнано кредиторські вимоги ВАТ “Полтаваобленерго” частково у
розмірі 544 970,79 грн., в іншій частині ухвалу залишено без
змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ВАТ “Оріхівка-цукор” та
розпорядник майна ВАТ “Оріхівка-цукор” Болтік С.М. звернулися до
Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в
яких просять скасувати постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 13.04.2004р., а ухвалу господарського
суду Полтавської області від 22.01.2004р. залишити без змін.
В обґрунтування касаційних скарг їх заявники вказують на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм права, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з
таких підстав.
В силу ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,
касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин
справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заперечуючи проти визнання грошових вимог кредитора – ВАТ
“Полтаваобленерго”, боржник та розпорядник майна посилаються на
мирову угоду, укладену 05.09.2002 р. у справах № 12/64 та
№ 12/66, згідно якої сторони скоригували суму заборгованості за
договором поруки та визначили її у розмірі 394 970,00 грн.
Зазначена мирова угода була виконана в повному обсязі.
Однак, згідно з ч. 3 ст. 78 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
мирова угода може стосуватися лише
прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Як встановлено судом апеляційної інстанції мирова угода,
укладена в позовному провадженні, стосувалася частини
заборгованості від загальної суми боргу, визначеної договором
поруки від 13.07.2000 р.
Отже, сторонами було врегульовано лише частину заборгованості за
договором поруки від 13.07.2000 р., тому залишок заборгованості
за договором поруки сплачений кредитору не був.
Таким чином, враховуючи те, що поручителем сплачена повністю
сума за мировою угодою в розмірі 394 970,00 грн., суд
апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо
припинення зобов’язань на підставі ст. 175 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
тільки в цій частині, а не взагалі за договором
поруки.
Колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку судом
апеляційної інстанції повно та всебічно досліджені обставини
справи та у суду касаційної інстанції відсутні підстави вважати
про порушення судом апеляційної інстанції при винесені
оскаржуваної постанови вимог ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає
залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного
законодавства.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 43, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційні скарги Розпорядника майна ВАТ “Оріхівка-цукор”
Болтіка С.М. та ВАТ “Оріхівка-цукор” на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 13.04.2004р. у справі
№ 7/378-10/157 залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
13.04.2004р. у справі № 7/378-10/157 залишити без змін.