ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2004 Справа N 6/309пн
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І. - головуючого,
Жаботина Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши у відкритому ЗАТ Акціонерного комерційного
судовому засіданні промислово-інвестиційного банку в
касаційну скаргу особі структурного підрозділу – Філії
“Відділення Промінвестбанку в
м. Ровеньки Луганської області”
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 18.05.2004 р.
у справі господарського суду Луганської області
за позовом Державної податкової інспекції у
м. Ровеньки
до ЗАТ Акціонерного комерційного
промислово-інвестиційного банку в
особі структурного підрозділу – Філії
“Відділення Промінвестбанку в
м. Ровеньки Луганської області”
3-я особа: Дочірнє підприємство регіонального
виробничого об’єднання
“Укрвуглеекологія” Ровеньківське
виробниче управління з екології,
про спонукання виконати певні дії,
за участю представників сторін:
- позивача: не з’явились;
- відповідача не з’явились;
- 3-ї особи: не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.03.2004
р. у праві № 6/309пн позовні вимоги Державної податкової
інспекції у м. Ровеньки задоволено, визнано неправомірними дії
ЗАТ Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в
особі Ровеньківської філії по поверненню без виконання платіжної
вимоги № 487 від 17.10.2003 р., зобов’язано Акціонерний
комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Ровеньківської
філії прийняти до виконання платіжну вимогу на списання з
Ровеньківського виробничого управління з екології податкового
боргу в сумі 10000 грн..
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
18.05.2004р. у даній справі рішення господарського суду
Луганської області від 15.03.2004 р. залишено без змін.
Судові рішення мотивовані посиланням на п. 1.15, п. 1.39,
п. 1.40 ст. 1, п. 20.1 ст. 20 Закону України “Про платіжні
системи та переказ грошей в Україні” ( 2346-14 ) (2346-14)
, п. 2.3 ст. 2,
п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10
Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
та висновком про те, що аналіз перелічених норм дає
підстави вважати, що орган державної податкової служби може бути
ініціатором переказу грошей з рахунку платника податку, а саме:
стягувачем на підставі виконавчих документів, визначених
законом.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Філія “Відділення
Промінвестбанку в м. Ровеньки Луганської області” звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і
просить їх скасувати з огляду на те, що судами порушено норми
матеріального права, а саме: ст. 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, п.п. 3.1.1, 7.2.1. 10.1.1 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. 20 Закону
України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”
( 2346-14 ) (2346-14)
.
Судова колегія, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередній інстанцій, Державною податковою
інспекцією в м. Ровеньки 17.10.2003 р. прийнято рішення № 75 про
стягнення узгодженої суми податкового боргу з податку на додану
вартість, яка виникла станом на 21.03.2001 р., з рахунку
платника податків – Ровеньківського виробничого управління по
екології.
На підставі цього рішення ДПІ було пред’явлено до виконання до
Ровеньківського відділення Акціонерного комерційного
промислово-ўнвестицўйного банку платіжну вимогу № 487 від
17.10.2003 р. на суму 10000 грн. про примусове списання з
рахунку третьої особи узгодженого податкового боргу з податку на
додану вартість.
Платіжна вимога 18.10.2003 р. повернута банком без виконання з
посиланням на п. 5 Інструкції про безготівкові розрахунки
України в національній валюті України ( z0368-01 ) (z0368-01)
.
Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
органами, уповноваженими здійснювати заходи
з погашення податкового боргу (далі – органи стягнення), є
виключно податкові органи, а також державні виконавці в межах їх
компетенції.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків за
рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є
будь-які активи платника податків (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7
Закону).
Згідно пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
стягнення
коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не
раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому
другої податкової вимоги.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання
банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на
суму податкового боргу.
Отже, Закон України “Про порядок погашення зобов’язань перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
наділяє
податкові органи статусом органів стягнення, рішення останніх
відносить до виконавчих документів, передбачає позасудовий
порядок стягнення грошових коштів за умови дотримання
встановленого пп. 10.1.1 порядку і визначає механізм стягнення
коштів.
Відповідно до пунктів 1.39, 1.40 ст. 1 Закону України “Про
платіжні системи та переказ грошей в Україні” ( 2346-14 ) (2346-14)
списання примусове - списання грошей, що здійснюється стягувачем
без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих
документів у випадках, передбачених законом; стягувач - особа,
яка може бути ініціатором переказу грошей з рахунка платника на
підставі виконавчих документів, визначених законом.
Пунктом 20.1 ст. 20 даного Закону ( 2346-14 ) (2346-14)
встановлено, що
ініціатором переказу може бути стягувач, що отримує відповідне
право виключно на підставі визначених законом виконавчих
документів у випадках, передбачених законом. Тобто дана норма
носить загальний характер, поширюється на всі випадки переказу
грошей, передбачених чинним законодавством і не вступає в
протиріччя з нормами Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та
об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве
значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального
та процесуального права, доводи касаційної скарги не
спростовують висновків суду, у зв’язку з чим підстав для їх
скасування не вбачається.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ Акціонерного комерційного
промислово-інвестиційного банку в особі структурного підрозділу
– Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Ровеньки Луганської
області” залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
18.05.2004р. у справі № 6/309 пн залишити без змін.