ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2004 Справа N 4/26
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Плахотнюк С.О.
Львова Б.Ю.
розглянувши АК “Промислово-фінансовий банк”
матеріали касаційної
скарги
на постанову від 10.03.2004р. Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 4/26 господарського суду Рівненської
області
за заявою Березнівського відділення Костопільської
МДПІ
до ТОВ “Моквинська паперова фабрика”
про банкрутство
арбітражний керуючий Демидов І.А.
за участю представників сторін:
від АК “Промислово-фінансовий банк” –
Якімов В.В., довір. від 23.01.2004р.№ 06-36;
Шинкаренко А.М., довір. від 24.02.2004р. № 06-127;
від Костопільської МДПІ – Ціпан П. К., довір. від 06.07.2004р.
№ 6031/10
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.12.2003р.
(суддя Похильчук О.О.) у справі № 4/26 про банкрутство ТОВ
“Моквинська паперова фабрика” відхилено грошові вимоги АК
“Промислово-фінансовий банк” до боржника в розмірі 139 295, 77
грн. та виключено з реєстру вимог кредиторів.
Ухвала мотивована тим, що заявник не додав до заяви документів в
обґрунтування вимог до боржника.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
10.03.2004р. (судді: Михалюк О.В. – головуючий, Новосад Д.Ф.,
Мельник Г.І.) апеляційну скаргу АК “Промислово-фінансовий банк”
залишено без задоволення, а ухвалу – без змін.
При винесенні постанови апеляційний господарський суд виходив з
того, що грошові вимоги заявника не підтверджені належними
доказами.
Не погоджуючись з винесеною постановою, АК
“Промислово-фінансовий банк” звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
оскаржуваний судовий акт.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на
порушення судом вимог ст.ст. 1, 11, 14, 15, Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст.ст. 34, 38, ч. 2 ст. 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм права, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі – Закон) розпорядник майна зобов'язаний окремо
внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою
майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, –
згідно з даними бухгалтерського обліку боржника, а також внести
окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом
застави згідно з державним реєстром застав.
Враховуючи те, що кредитори, вимоги яких забезпечені заставою,
(заставні кредитори) не є конкурсними кредиторами, вони можуть
не подавати заяви з грошовими вимогами до боржника в порядку
ч. 1 ст. 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Такі вимоги в обов’язковому порядку розпорядник майна вносить до
реєстру вимог кредиторів за даними бухгалтерського обліку
боржника.
В даному випадку заставний кредитор – АК “Промислово-фінансовий
банк” звернувся з відповідною заявою до суду та наявність
застави майна боржника підтверджується розпорядником майна, яким
ці вимоги включено окремо до реєстру вимог кредиторів (а.с.
№ 25), а також витягом з державного реєстру застав рухомого
майна.
Відхилення попередніми судовими інстанціями грошових вимог
вказаного кредитора на підставі відсутності договору поруки,
який був укладений згідно з кредитним договором, та не
зазначення в самому договорі застави про договір поруки є
необґрунтованим.
Розгляд питань відповідності договору застави вимогам чинного
законодавства не входить до повноважень господарського суду, що
здійснює провадження у справі про банкрутство (ст. 17 Закону).
У зв’язку з тим, що в цьому випадку підставами для визнання
договору застави недійсним є цивільно-правові підстави, такий
спір підлягає розгляду в загальному позовному провадженні.
Відсутність договору поруки не впливає на розгляд грошових вимог
заставного кредитора, оскільки цей документ не є обов’язком при
вирішенні правового статусу заставодержателя.
Право заставодержателя визначається не договором поруки, а
договором застави.
За таких обставин справи, винесені судові рішення підлягають
скасуванню, а справа в частині розгляду грошових вимог АК
“Промислово-фінансовий банк” – передачі на новий розгляд до суду
першої інстанції.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно, враховуючи
викладене, розглянути грошові вимоги заставного кредитора
відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 14, 17 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу АК “Промислово-фінансовий банк” на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.03.2004р. у справі № 4/26 задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.03.2004р. та ухвалу господарського суду Рівненської області
від 15.12.2003 р. у справі № 4/26 скасувати.
3. Справу № 4/26 в частині розгляду грошових вимог АК
“Промислово-фінансовий банк” передати на новий розгляд до
господарського суду Рівненської області.