5
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2004 Справа N 39/427
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., – головуючого
(доповідач у справі),
Плахотнюк С.О.
Львова Б.Ю.
розглянувши ЗАТ “АТЕК”
матеріали
касаційної скарги
на постанову від 01.03.2004р. Київського апеляційного
господарського суду
та рішення від 08.12.2003р. господарського суду міста
Києва
у справі № 39/427 господарського суду міста Києва
за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва
в інтересах держави в особі Управління
державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку в місті Києві та Київській
області
до ЗАТ “АТЕК”
про стягнення 8 500 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – Моргайло Р.В., довір. від 19.07.2004р. № 442-КИ;
від відповідача – Скляренко О.О., довір. від 26.03.2004р. № 7;
Підлісний С.Б., довір. від 08.07.2004р. № 23.
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в
особі Управління державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку в місті Києві та Київській області звернувся до
господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ “АТЕК” про
стягнення 8 500 грн. штрафних санкцій за вчинення правопорушення
на ринку цінних паперів.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2003р. у
справі № 39/427 (суддя Гумега О.В.) позовні вимоги задоволено,
стягнено з відповідача в доход Державного бюджету України 8 500
грн. штрафних санкцій.
Рішення мотивоване тим, що відповідач розмістив та випустив в
обіг цінні папери, що підтверджується сертифікатом акцій,
виданих акціонеру відповідача, не зареєстровані в установленому
порядку в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
01.03.2004р. (судді: Коваленко В.М. – головуючий, Муравйов О.В.,
Вербицька О.В.) рішення господарського суду міста Києва від
25.07.2003р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ “АТЕК” –
без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
ЗАТ “АТЕК” звернулося з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить скасувати
оскаржувані судові рішення та припинити провадження у справі.
На думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної інстанції
були порушені норми ст.ст. 72, 75, 76 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 42, 33, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 12.
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про цінні папери та фондову
біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
емітент має право на випуск акцій, облігацій
підприємств з моменту реєстрації цього випуску у Державній
комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державне регулювання
ринку цінних паперів в Україні” ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
за випуск в обіг
та розміщення незареєстрованих цінних паперів відповідно до
чинного законодавства Державна комісія з цінних паперів та
фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи у розмірі до
10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі
до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті
цих дій.
Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку, стягуються у судовому порядку (ч. 3 вказаної
статті Закону).
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що постановою
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від
27.01.2003 р. № 7-КИ, яка не була оскаржена в установленому
порядку, на відповідача у справі було накладено штраф у розмірі
500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у зв’язку
випуском в обіг та розміщенням незареєстрованних в установленому
чинним законодавством порядку цінних паперів – простих іменних
акцій.
Колегія суддів погоджується з доводами попередніх судових
інстанцій, що правовідносини, які виникають у зв’язку із
застосуванням державними органами щодо підприємств, установ,
організацій встановленої законодавством відповідальності за
вчинення протиправних дій, у тому числі за порушення
встановлених правил підприємницької діяльності, не є
цивільно-правовими, тому, відсутні правові підстави для
застосування до даних правовідносин строків позовної давності,
передбачених Цивільним кодексом УРСР.
Отже, посилання заявника касаційної скарги на пропуск позивачем
скорочених строків позовної давності, встановлених ст. 72
вказаного кодексу, визнаються колегією суддів необґрунтованими.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено
судом апеляційної інстанції, ухвалою суду від 20.05.2002 р.
порушено провадження у справі № 24/279-б про банкрутство ЗАТ
“АТЕК” та ухвалою суду від 13.06.2002р. провадження у цій справі
зупинено до розгляду господарським судом міста Києва справи
№ 25/269.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію на задоволення вимог
кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне
виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів).
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що вказана норма
закону застосовується виключно до штрафних санкції за
невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів) є необґрунтованим.
Виходячи з системного аналізу положень Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, поняття “санкції” надано у Законі в
широкому смислі, тому мораторій на задоволення вимог кредиторів
поширює своє дію на будь-які штрафні санкції за порушення норм
чинного законодавства, в т.ч. на санкції за правопорушення на
ринку цінних паперів.
Колегія суддів також зазначає, що зупинення провадження у справі
про банкрутство не зупиняє дію мораторію, оскільки мораторій на
задоволення вимог кредиторів діє протягом всієї справи про
банкрутство і припиняє своє дію з припиненням провадження у
справі про банкрутство (ч. 7 ст. 12 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
).
Враховуючи, що згідно з ст. 1 даного закону мораторій поширює
свою дію на заборгованість, що виникла до порушення провадження
у справі (конкурсну заборгованість), тому і вчинення
правопорушення за яке застосовні штрафні санкції має відбуватися
до порушення провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ні в постанові про накладення
санкцій, ні в акті про правопорушення на ринку цінних паперів
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не вказано
про час вчинення правопорушення.
Під час розгляду справи судами не було з’ясовано в якій період
мало місце правопорушення на ринку цінних паперів, що не дає
можливості застосувати норми, які регулюють мораторій на
задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, прийняті у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати
викладене, з’ясувати час вчинення правопорушення на ринку цінних
паперів та вирішити спір відповідно до приписів чинного
законодавства.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ЗАТ “АТЕК” на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 01.03.2004р. та рішення
господарського суду міста Києва від 08.12.2003р. у справі
№ 39/427 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.03.2004р. та рішення господарського суду міста Києва від
08.12.2003р. у справі № 39/427 скасувати.
3. Справу № 39/427 передати на новий розгляд до
господарського суду міста Києва.