ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 01.09.2004                                         Справа N 3/127
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 28.10.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Михайлюка М.В. Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г.
     розглянув у відкритому судовому  засіданні  касаційну  скаргу
Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича
     на постанову  від  23.03.2004  р.  Львівського   апеляційного
господарського суду
     у справі N 3/127 господарського суду Чернівецької області
     за позовом СП "Полонина ЛТД"
     до Чернівецького   національного   університету   ім.    Юрія
Федьковича
     про повернення майна, одержаного за недійсною угодою
     за участю представників:
     від позивача Єфтемій Р.Ф.
     від відповідача Савосюк Н.П.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалою господарського   суду   Чернівецької   області    від
01.12.2003 р.  (суддя  Бабак  Л.М.) припинено провадження у справі
N 3/127  за   позовом   СП   "Полонина   ЛТД"   до   Чернівецького
національного університету ім. Ю. Федьковича про повернення майна,
одержаного за недійсною угодою.
 
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
23.03.2004 р.   (головуючий   Д.  Новосад,  судді  -  О.  Михалюк,
Г. Мельник) вказана ухвала суду  скасована.  Позов  задоволено  та
стягнуто   з   відповідача   на   користь  СП  ТОВ  "Інтеркомплект
(правонаступник СП "Полонина ЛТД") -  вартість  отриманих  квартир
(квартири  N  29  у будинку N 231 по вул.  Руській у м.  Чернівці,
квартири N 21 у будинку 45А по  вул.  Чапаєва  у  м.  Чернівці  та
квартири N  237  у  будинку  N  29  по  вул.  Південно-Кільцевій у
м. Чернівці) у сумі 235220,80 грн.
 
     Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся до
Вищого  господарського  суду України з касаційною скаргою,  в якій
просить її скасувати,  посилаючись на те,  що апеляційний  суд  не
визначив долю спірних квартир, які є в натурі і право власності на
які зареєстровано за позивачем в  установленому  законом  порядку.
Крім того, з відповідача необґрунтовано стягнуто вартість квартири
N 237 у будинку N 29, яка не була і не є власністю позивача і тому
він   не  вправі  її  віндикації.  Вказана  квартири  перебуває  у
власності і користуванні фізичної особи Данилюк Я.В,  а тому  спір
про   її   витребування   підвідомчій  районному  суду  за  місцем
знаходження майна.  Також,  апеляційний господарський суд  порушив
норми  процесуального  права,  оскільки  згідно ч.  2 ст.  103 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна  скарга  за  результатами  розгляду
апеляційної  скарги  має  право  постановити  нове  рішення лише у
випадках скасування рішення,  а  не  ухвали  суду.  А  у  випадках
скасування  ухвали  про  припинення  провадження у справі,  справа
згідно ч.  4 ст.  106 ГПК України передається на розгляд місцевого
господарського суду.
 
     Заслухавши суддю-доповідача,   проаналізувавши   на  підставі
встановлених   фактичних   обставин   справи   застосування   норм
матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України дійшла висновку,  що касаційна  скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
 
     Як зазначив господарський суд Чернівецької області, 20 грудня
1994 року     між     Чернівецьким     державним     університетом
ім. Ю. Федьковича   (на   сьогодні   Національний)   та   спільним
товариством "Полонина  ЛТД"  (повна  назва  -  спільне  українсько
чеське  товариство)  уклали  договір міни,  згідно якого здійснили
обмін одного майна на інше.
 
     Зокрема, позивач   взяв   на   себе   зобов'язання   передати
університету  у  власність  квартири  у  новозбудованих будинках у
кількості 27,  у тому числі: однокімнатних - 5, двокімнатних - 14,
трикімнатних -    8    на    протязі    двох    років,   починаючи
з 21.12.1994 року.
 
     Одночасно університет  взяв  на   себе   обов'язок   провести
капітальне    будівництво    фізкультурно-оздоровчого    комплексу
загальною площею до 2016 кв. метрів для заняття фізичною культурою
і спортом.
 
     Цим же   договором   сторони  обумовили,  що  після  передачі
позивачем всіх квартир і повного закінчення будівництва  комплексу
університет  у  відповідності  з договором передає СТ "Полонина" у
його власність   будинок   по   вул.   Худякова,    1    загальною
площею 3380  кв.  метрів,  у  тому числі:  підвал - 631 кв.  метр,
мансарда - 244 кв. метри.
 
     1 лютого і 16 жовтня 1996 року сторони уклали додаткові угоди
до  договору  міни  від  20.12.1994  року,  якими  уточнили термін
фінансування та строки придбання квартир.
 
     На підставі акту від 14 лютого 1995 року  на  виконання  умов
договору  міни  позивач  передав  відповідачу трикімнатну квартиру
номер 29  у  будинку  по  вул.  Руській  номер  231  м.   Чернівці
(а.с. 19).
 
     На підставі  акту  від  20 серпня 1996 року на виконання того
договору СП "Полонина" передало університету трикімнатну  квартиру
номер 27 у будинку 45-А по вул. Чапаєва м. Чернівці (а.с. 20).
 
     На підставі  акту  від  18  вересня  1997  року  на виконання
зазначеного  договору  позивач  передав  відповідачу   двокімнатну
квартиру номер  237  по  вул.  Південно-Кільцевій  29 м.  Чернівці
(а.с. 21).
 
     Відповідно до   довідки   Чернівецького   комунального   бюро
технічної  інвентаризації від 27.05.2003 року номер 792 власниками
квартир номер  29  будинку  231  вул.  Руської  м.   Чернівці   та
номер 21 будинку 45-А по вул. Чапаєва м. Чернівці є СП "Полонина",
а квартири номер 237 будинку номер 29 по  вул.  Південно-Кільцевій
м. Чернівці - фізична особа Данилюк Я.В. (а.с. 33-34).
 
     Згідно виписки   з   домової   книги   у  квартирі  номер  29
будинку 231 по вул.  Руській м.  Чернівці  проживає  Никоряк  В.І.
(а.с. 36).
 
     Згідно довідки  ЖРЕПу  N  18  від  26.05.2003  року N 10005 у
квартирі 237  будинку  номер   29   по   вул.   Південно-Кільцевій
м. Чернівці мешкає Данилюк Я.В. (а.с. 36).
 
     Згідно довідки  ЖРЕПу  N  14  від  16.05.2003  року  N  996 у
квартирі номер 27 по вул. Чапаєва, 45-А м. Чернівці проживає сім'я
Маніліча (а.с. 37).
 
     Таким чином у судовому засіданні з достовірністю встановлено,
що на даний час спірні квартири,  вартість  яких  позивач  просить
стягнути  з  відповідача,  посилаючись на те,  що договір міни від
20.12.1994  року  рішенням   господарського   суду   області   від
28.02.-11.03.2002    року   визнано   недійсним,   знаходиться   у
користуванні або власності фізичних осіб.
 
     На підставі викладеного  місцевий  господарський  суд  дійшов
висновку,  що провадження у справі слід припинити,  оскільки даний
спір підлягає розгляду у загальному суді.
 
     Не спростовуючи вищенаведені обставини Львівський апеляційний
господарський суд   посилаючись   на   ч.  2  ст.  48  ЦК  України
( 1540-06 ) (1540-06)
         зазначив,  що  по  недійсній  угоді  кожна  із  сторін
зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при
неможливості повернути  одержане  в  натурі  -  відшкодувати  його
вартість у грошах,  що і вимагав позивач,  подавши заяву про зміну
предмету позову на вимогу про  стягнення  з  відповідача  вартості
отриманих квартир.
 
     За таких обставин, апеляційний господарський суд зазначив, що
висновок про те,  що даний спір не підвідомчий господарському суду
є помилковим.
 
     Скасовуючи ухвалу    місцевого    господарського   суду   від
01.12.2003  р.  Львівський  апеляційний  господарський  суд  також
задовольнив   позов   та  стягнув  з  Чернівецького  національного
університету ім. Ю. Федьковича на користь СП  ТОВ  "Інтеркомплект"
(правонаступник СП  "Полонина  ЛТД")  вартість  отриманих  квартир
N 29, N 21 та N 237 у м. Чернівці в сумі - 235220,80 грн.
 
     Між тим,  відповідно до п.  2 ст. 103 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
апеляційна  інстанція  за результатами розгляду апеляційної скарги
має право постановити  нове  рішенні  лише  у  випадку  скасування
рішення, а не ухвали суду.
 
     Крім того,  згідно  п.  4  ст.  106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у
випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали  про  припинення
провадження  у  справі,  справа  передається  на  новий розгляд до
місцевого господарського суду.
 
     Наведене свідчить, що апеляційний господарський суд приймаючи
постанову,  якою задовольнив позов, порушив вимоги п. 2 ст. 103 та
ст.  106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  неповно  з'ясував  обставини
справи  і  тому  постанова  підлягає  скасуванню в цій частині,  а
справа направленню на розгляд місцевого господарського суду.
 
     Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12   Господарського   процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії
суддів П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     Скасувати постанову  Львівського  апеляційного господарського
суду від 23.03.2004 р.  у справі N  3/127  в  частині  задоволення
позову та  стягнення  з  Чернівецького  національного університету
ім. Ю. Федьковича суму - 235220,80 грн.
 
     В іншій частині - залишити без змін.
 
     Справу направити на новий розгляд до місцевого господарського
суду.