ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2004 Справа N А-3/234
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І. - головуючого,
Жаботиної Г.В., Ходаківської І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Калуської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
13.04.2004 р.
у справі господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Дочірнього підприємства "Калійний завод" ВАТ
"Оріана"
до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін:
позивача: Коваль В.А. - дов. від 14.10.2003 р.,
Даниляк Л.Я. - дов. від 30.08.2004 р.,
відповідача Рущак О.О. - дов. від 31.08.2004 р. N 11169,
Коржинська Н.М. - дов. від 3.108.2004 р. N 11173,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
16.12.2003 р. у справі N А-3/234 позов Дочірнього підприємства
"Калійний завод" ВАТ "Оріана" (далі ДП "Калійний завод") про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Калуської
об'єднаної державної податкової інспекції від 27.08.2003 р.
N 1567/24/0-22176314-6094 задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
13.04.2003 р. у даній справі рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 16.12.2003 р. залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що акт перевірки від
22.08.2003 р. не може бути доказом факту відчуження позивачем
активів, що перебувають у податковій заставі, оскільки в ньому не
висвітлені показники, які відображаються підприємством у
податковій звітності та фактичні показники, виявлені під час
перевірки.
Калуська об'єднана державна податкова інспекції звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить судові рішення у даній справі скасувати та передати справу
на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування
посилається на порушення норм матеріального та процесуального
права, а саме: ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, п.п. 8.6.1 п. 8.6
ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. 3, п. 3 ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
.
ДП "Калійний завод" надало відзив на касаційну скаргу, в якій
заперечує проти доводів відповідача, та просить рішення
господарського суду Івано-Франківської області та постанову
Львівського апеляційного господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваного судового акту, вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій податковим
повідомленням-рішенням N 1567-24/0-22176314-6094 від 27.08.2003 р.
Каліської об'єднаної державної податкової інспекції на
ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана" накладено штрафні санкції в
розмірі 1308875,44 грн. за самостійне відчуження активів, які
перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової
попередньої згоди податкового органу на таке відчуження на
підставі п. 17.1.8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Вказане повідомлення-рішення прийнято на підставі акта
перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства
ДП "Калійний завод" від 22.08.2003 р.
N 706/23-1/23-030/1/22176314/44. В акті перевірки вказано, що в
порушення вимог п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
ДП "Калійний завод"
без узгодження з Калуською ОДПІ реалізувало сировину, матеріали,
готову продукцію та послуги не за грошові кошти на суму
1308875,44 грн.
Відповідно до п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив
такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо
отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник
податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження,
визначеної за звичайними цінами.
Однак, судом першої інстанції встановлено, що в акті
перевірки не вказані джерела, які б підтверджували факт реалізації
сировини, матеріалів, готової продукції та послуг, ні підстав на
яких він зроблений. Також не зазначено, які саме факти щодо
неправомірного відчуження активів, що перебувають в податковій
заставі, підтверджуються матеріалами зустрічних перевірок.
Львівський апеляційний господарський суд погодився з
висновком суду першої інстанції, при цьому зазначив, що
відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували факти,
викладі в акті перевірки щодо неправомірного відчуження активів,
що перебувають в податковій заставі. А тому неможливо встановити,
які саме активи, в які періоди були неправомірно відчужені
ДП "Калійний завод" не за грошові кошти.
Колегія суддів вважає, що висновок судів про ненадання
відповідачем будь-яких доказів суперечить ч. 1 ст. 38 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої, якщо подані сторонами докази є
недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від
підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Ні судом
першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не було
витребувано і не досліджено первинні або інші документи, які
зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що
підтверджують наявність зазначених фактів.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про
неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанції
фактичних обставин справи, що мають значення для правильного
вирішення спору, а отже й про порушення вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх
обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо
встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно,
справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно і повно
перевірити обставини по справі, проаналізувати їх та інші докази,
що містяться в матеріалах справи, визначитися щодо належних
способів доказування у даній справі і прийняти рішення у
відповідності до вимог чинного законодавства.
В процесі розгляду справи слід усунути порушення норм
матеріального і процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, ст. 111-9, ст. 111-10,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової
інспекції задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
13.04.2004 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 16.12.2003 р. у справі N А-3/234 скасувати, справу
направити на новий розгляд до господарського суду
Івано-Франківської області.