ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2003 Справа N 25/146в
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Т. Гоголь
за участю представників:
позивача не з'явились (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
відповідача Березніков А. В. - дов. від 24.12.2003 p.
Стукало С. Ю. - дов. від 24.12.2003 p.
Руднєва Н. Ф. - дов. від 07.10.2003 p.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової
інспекції
на постанову від 01.10.2003 p. Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 25/146в господарського суду Донецької області
за позовом Приватного підприємства "Ремсільбуд"
до - Ясинуватської об'єднаної державної податкової
інспекції
- Відділення державного казначейства в
м. Ясинувата
про надання висновку та стягнення 105994,46 грн.
ВСТАНОВИВ:
ПП "Ремсільбуд" до господарського суду Донецької області був
заявлений позов про зобов'язання Ясинуватської ОДПІ надати до
органів Державного казначейства України висновок про відшкодування
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі
101099 грн., що виникла у липні 2001р., серпні 2002р. та 4905,46
грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.
До прийняття рішення у справі позивачем на підставі статті 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
змінено
предмет позову: заявлена вимога про стягнення з Державного бюджету
України 101089 грн. бюджетної заборгованості та 4905,46 грн.
процентів.
Рішенням від 05.06.2003 господарського суду Донецької області (з
урахуванням ухвали від 17.06.2003) (суддя І. А. Бойко) позовні
вимоги задоволено частково, а саме: у задоволенні позовних вимог
про зобов'язання ДПІ надати висновок до органів державного
казначейства - відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України
101089 грн. бюджетної заборгованості за липень 2001 року, серпень
2002 року та 4678, 77 грн. процентів, нарахованих на суму
бюджетної заборгованості; у задоволенні позовних вимог про
стягнення 226,69 грн. - відмовлено з огляду на зменшення позивачем
розміру процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.
Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту
існування суми бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість та нарахованих процентів, що підлягає відшкодуванню
відповідно до вимог підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
За апеляційною скаргою Ясинуватської об'єднаної державної
податкової інспекції Донецький апеляційний господарський суд
(судді: Калантай М. В. - головуючий, Старовойтова Г. Я.,
Українська Р. М.), переглянувши рішення господарського суду
Донецької області в апеляційному порядку, постановою від
01.10.2003 залишив його без змін з тих же підстав.
Ясинуватська ОДПІ подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм
матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі вказується, що судом неправильно застосовані
положення Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 якого включає
обов'язкову умову визначення сум, заявлених до відшкодування у
відповідності з підпунктом 7.7.1 зазначеної норми ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
тобто розраховується різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь - яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового
кредиту звітного періоду. При цьому, скаржник наголошує, що ним у
відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
надані суду необхідні докази про формування
позивачем податкового кредиту за рахунок не існуючих товарно -
матеріальних цінностей.
У доповненні до касаційної скарги Ясинуватська ОДПІ звертає увагу
касаційної інстанції на те, що зазначені в оскаржуваній постанові
посилання суду на підтвердження актом перевірки сум бюджетного
відшкодування не відповідають дійсності, оскільки фактично в акті
зазначено, що заявлена підприємством до відшкодування сума ПДВ за
серпень 2002 року (85516 грн.) не підтверджена через порушення
останнім правил ведення податкового обліку та порядку складання
податкової декларації.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т. Б. та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7.7.1 цієї статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Частиною 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми, не відшкодовані платнику
податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного
банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом
строку її дії, включаючи день погашення.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства та організації мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У даній справі підставою позову є порушення передбаченого законом
права підприємства на отримання з Державного бюджету України
надмірно сплаченого ПДВ протягом місяця, наступного після подачі
декларації.
Відповідно до частини 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за даної
обставини платник податку має право у будь-який момент після
виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом
про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплаченого податку.
Проте, задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги, господарські
суди першої та апеляційної інстанції виходили виключно з доказів,
наданих позивачем у справі, не оцінивши та не давши належної
правової оцінки доводам Ясинуватської ОДПІ стосовно відсутності
товарно-матеріальних цінностей та необґрунтованому формуванню
підприємством в цій частині розміру податкового кредиту. Таким
чином, касаційна інстанція вважає, що господарськими судами
фактичний розмір бюджетного відшкодування не встановлено, чим
допущено неповноту встановлених судом обставин справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
господарського суду Донецької області.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 05.06.2003 p. господарського суду Донецької області та
постанову від 01.10.2003 p. Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 25/146в господарського суду Донецької області
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової
інспекції задовольнити частково.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Т. Гоголь