ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2003 Справа N 2-17/2594-03
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Джанкойської філії орендного
підприємства "Кримтеплокомуненерго", м. Джанкой (далі -
Джанкойська філія ОП "Кримтеплокомуненерго")
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 06.10.2003 p.
зі справи № 2-17/2594-03
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.
Крупської", с. Михайлівка Нижньогірського району Автономної
Республіки Крим (далі - ТОВ "Агрофірма ім. Крупської")
до ОП "Кримтеплокомуненерго"
про визнання недійсним договору на відпуск теплової енергії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -
Комітет житлово-комунального господарства Автономної Республіки
Крим, м. Сімферополь,
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ "Агрофірма ім. Крупської": Чефрасова І.В., Горбачової М.П., ОП
"Кримтеплокомуненерго": Соколової Л.Н., Комітету
житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим: не
з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
14.08.2003 у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності
укладення угоди внаслідок погрози або примусу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
06.10.2003 рішення місцевого господарського суду скасовано.
Договір від 15.01.2001 № 615 на відпуск теплової енергії між ОП
"Джанкойтеплокомуненерго" та ТОВ "Агрофірма ім. Крупської" визнано
недійсним внаслідок того, що ця угода є мнимою, оскільки фактичні
договірні відносини з поставки теплової енергії мали місце між ОП
"Джанкойтеплокомуненерго" та КСП "Агрофірма - колгосп імені
Крупської", а не ТОВ "Агрофірма ім. Крупської", про що свідчать
податкові накладні відповідача.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Джанкойська філія ОП "Кримтеплокомуненерго" просить постанову суду
апеляційної інстанції скасувати і залишити без змін рішення
місцевого господарського суду, з огляду на необґрунтовану зміну
судом апеляційної інстанції предмету позову на підставі статті 58
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК) та
порушення свого права на участь в апеляційному розгляді справи.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і
місце розгляду скарги. Представник третьої особи у судове
засідання не з'явився.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для скасування постанови
Севастопольського апеляційного господарського суду і залишення без
змін рішення місцевого господарського суду з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- ТОВ "Агрофірма ім. Крупської" та ОП "Джанкойтеплокомун-енерго"
15.01.2001 укладено договір № 615 на відпуск теплової енергії
(далі - Договір);
- відповідно до пункту 1 Договору ОП "Джанкойтеплокомуненерго"
зобов'язалося відпускати ТОВ "Агрофірма ім. Крупської" теплову
енергію для опалення житлових будинків по пр.Черфаса, с.
Михайлівка;
- акти від 01.12.2001 свідчать про те, що житлові будинки по
пр.Черфаса, с. Михайлівка, опалення яких є предметом Договору,
передані з житлового фонду КСП "Агрофірма - колгосп імені
Крупської" до комунальної власності Михайлівської сільської ради;
- згідно з довідкою Головного управління статистики Автономної
Республіки Крим від 13.05.2003 № 1802 КСП "Агрофірма - колгосп
імені Крупської" має статус юридичної особи;
- у статуті ТОВ "Агрофірма ім. Крупської", зареєстрованому
08.04.2000, зазначено, що назване товариство є правонаступником
частини майнових прав і обов'язків КСП "Агрофірма - колгосп імені
Крупської" та не передбачено наявності житлового фонду в складі
майна товариства;
- ТОВ "Агрофірма ім. Крупської" не було власником або
балансоутримувачем житлових будинків, опалення яких стало
предметом Договору;
- позивач просив суд визнати договір недійсним на підставі статей
56, 57 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
;
- позивачем не доведено наявності обставин, пов'язаних з обманом
або насильством стосовно нього в укладенні Договору.
Причиною спору у даній справі стала, на думку позивача,
відсутність на балансі ТОВ "Агрофірма ім. Крупської" житлових
будинків, на опалення яких використовувалась теплова енергія, а
відтак - невідповідність укладеного договору вимогам
законодавства.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду від 14.08.2003,
суд апеляційної інстанції на підставі дослідження податкових
накладних відповідача дійшов висновку про фактичну відсутність
договірних відносин між ОП "Джанкойтеплокомуненерго" та ТОВ
"Агрофірма ім. Крупської", оскільки житлові будинки, на опалення
яких використовувалась теплова енергія, не перебували на балансі
останнього. З урахуванням цього та керуючись статтею 58 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, апеляційний господарський суд визнав спірний договір
таким, що укладено без наміру створити юридичні наслідки (мнима
угода).
Проте з таким висновком апеляційного господарського суду колегія
судів Вищого господарського суду України не може погодитись,
зважаючи на те, що цей висновок не відповідає встановленим
судовими інстанціями обставинам справи. Відповідно до статті 58 ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
, недійсною є угода, укладена лише про людське око, без
наміру створити юридичні наслідки. В укладенні такої угоди обидві
сторони не мають намірів створювати юридичні наслідки. Однак з
рішення місцевого господарського суду вбачається, що ОП
"Джанкойтеплокомуненерго" виконувало свої зобов'язання за
Договором з поставки теплової енергії. Це твердження не
спростовано і у постанові апеляційної інстанції, яка лише
встановила факт неналежного оформлення податкових накладних. Але
неналежне виконання умов Договору, в тому числі неправильне
оформлення документів, пов'язаних із його виконанням, а саме
податкових накладних, не є підставою для визнання договору
недійсним. У пункті 1 роз'яснення президії Вищого господарського
суду України від 12.03.99 р. № 02-5/111 "Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"
( v_111800-99 ) (v_111800-99)
зазначено, що за загальним правилом невиконання чи
неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у
вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована
сторона має право вимагати розірвання договору або застосування
інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання
угоди недійсною.
До того ж відсутність на балансі ТОВ "Агрофірма ім. Крупської"
житлових будинків, на опалення яких використовувалась теплова
енергія, не може бути підставою для визнання угоди недійсною ще й
тому, що у період до 01.12.2001 житловий фонд, на опалення якого
було укладено оспорювану угоду, належав КСХП "Агрофірма - колгосп
імені Крупської", правонаступником якої є позивач.
Судова колегія Вищого господарського суду України бере до уваги
посилання відповідача на те, що апеляційною інстанцією справу було
розглянуто за відсутності відповідача, що згідно з пунктом 2
частини другої статті 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування постанови
Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.10.2003.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від
15.09.2003 сторони було повідомлено про слухання справи
29.09.2003. Проте цього дня представник відповідача був відсутній
у судовому засіданні, а в останньому оголошувалася перерва до
06.10.2003 для оголошення постанови. Однак про оголошення цієї
перерви представника відповідача належним чином не повідомлено.
Таким чином, засідання 06.10.2003 було проведено за відсутності
сторони, не повідомленої належним чином про час і місце засідання
суду.
За таких обставин постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 06.10.2003 підлягає скасуванню.
Оскільки судом першої інстанції не встановлено обставин, які могли
б стати підставою для задоволення позовних вимог з мотивів,
зазначених позивачем, рішення господарського суду Автономної
республіки Крим від 14.08.2003 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 111-9- 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Джанкойської філії орендного підприємства
"Кримтеплокомуненерго" задовольнити. Постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 06.10.2003 p. у справі №
2-17/2594-03 скасувати.
2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від
14.08.2003 p. у цій справі залишити без змін.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя В.Джунь