ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2003 Справа N 8/159
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів : Бакуліної С.В.,
Глос О.І.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві
на постанову від 11.08.2003 року Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 8/159
господарського суду Полтавської області
за позовом ТОВ "Ойл Трейд"
до 1. ДПІ у м. Полтаві;
2. ВДК у м. Полтаві
про стягнення 1 126 441,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача А.А.А. (доручення б/н від 28.06.2003 р.)
від відповідача 1 не з'явились
від відповідача 2 не з'явились
В С Т А Н ОВ И В :
На підставі розпорядження заступника голови Вищого господарського
суду України Осетинського А.Й. від 17 грудня 2003 року
№02-14.2/492, яким внесено зміни до складів суддівських колегій,
перегляд в касаційному порядку справи №8/159 здійснюється колегією
суддів у складі: головуючий - Усенко Є.А., судді Бакуліна С.В.,
Глос О.І.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.05.2003
року (суддя Плеханова Л.Б.), залишеним без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2003 р.
(головуючий суддя - Бондаренко В.П., судді Фоміна В.О., Плужник
О.В.) у справі №8/159 задоволені позовні вимоги позивача та
стягнуто з державного бюджету на його користь1126441,00 грн.
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий
2003 р.; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 1700,00 грн.
витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві просить постановлені по
справі судові акти скасувати та відмовити у задоволенні позовних
вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм
матеріального права, а саме п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, вимоги Постанови КМУ від
1.03.2002р. "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість за операціями з
експорту продукції" ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
, Наказу Державної митної служби
України, Державної податкової адміністрації України від
21.03.2002р. №163/121 "Про затвердження порядку підтвердження
відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території
України" ( z0295-02 ) (z0295-02)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України від 26.03.2003р. за №295/6583; наказ ДПА України від
05.09.2002 р. №418 "Про затвердження податкового роз'яснення щодо
порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по
операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної
території України" ( v0418225-02 ) (v0418225-02)
; вимоги п.1 ст.11 Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
; не
враховано норми пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому повністю
заперечує викладені в ній доводи.
Відповідачі-1,2 не реалізували своє процесуальне право на участь в
судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача,
перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
враховуючи наступне.
Судами встановлено, що позивачем на підтвердження свого права на
бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий 2002
року було подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію по
податку на додану вартість за лютий 2003р. та розрахунок
експортного відшкодування за лютий 2003р., складені на підставі
проведених господарських операцій. Також позивачем надані докази в
підтвердження направлення оригіналів вантажно-митних декларацій за
лютий 2003 р. Як вбачається з відміток на вантажно-митних
деклараціях станом на 20.03.2003 р. (день подачі позивачем
податкової декларації з податку на додану вартість та розрахунку
експортного відшкодування за лютий 2003р. ) засвідчений факт
вивезення в повному обсязі товарів за межі митної території
України по всіх вантажно-митних деклараціях.
Рішення та постанова суду мотивовані тим, що позивачу відповідно
до пп. 7.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає відшкодуванню із державного бюджету України
на протязі 30 календарних днів з дня подання розрахунку
експортного відшкодування за лютий 2003 року відповідно до п.8.1
ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума 1126441,00 грн. Термін повернення позивачу експортного
відшкодування скінчився 20 квітня 2003 року, але відповідачі не
подали доказів в підтвердження відшкодування позивачу 1126441,00
грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що відповідно до п.1.8 ст.1
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику
податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у
випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлені особливості оподаткування операцій з
вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України.
Згідно п.8.1 вищезазначеної статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку,
який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт,
послуг) за межі митної території України (експорт) і подає
розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового
місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30
календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом),
який засвідчує передання права власності на роботи (послуги),
призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування
платником податку коштів на користь іншого платника податків, в
оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків,
нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні
(експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким
платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує
факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на
митній території України.
Відповідно до п.8.2 цієї ж статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
для визначення
суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до складу податкового кредиту включаються суми
податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами
у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників
податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або
підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та
закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування,
включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів
(робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до
бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені
у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з
пунктом 11.5 статті 11 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, але не
погашеному до дня подання такого розрахунку.
За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при
фактичній надмірній сплаті ПДВ, що підтверджується копіями
платіжних доручень, завірених банком, які судами не
витребовувались та не досліджувались. Також судами не
досліджувалось питання чи оспорюється відповідачем-1 факт сплати
позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних
товарів.
В рішенні та постанові суди в порушення приписів процесуального
законодавства (ст.ст.84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) не зазначили
доказів, якими підтверджуються встановлені обставини справи.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що із копій чотирьох
митних декларацій вбачається наявність відміток про фактичний
перетин митного кордону товаром в березні 2003 року лише на двох
із них (№№80600/3/100545, 80600/3/100480), по двох інших
вантажно-митних деклараціях (№№ 12400/3/092326, 12400/3/092320) не
можливо встановити факту перетину товаром митного кордону України
за відсутності на них відповідних відміток та за відсутності інших
належних доказів підтвердження відомостей про фактичне вивезення
товарів за межі митної території України по цих ВМД (повідомлення
митниці, що зазначена у п.29 ВМД ( 574-97-п ) (574-97-п)
як "митниця на
кордоні" тощо).
Також судом в порушення процесуального законодавства не зазначено
доказів, якими підтверджується факт направлення позивачем
відповідачу оригіналів всіх чотирьох ВМД за лютий 2003 року.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми
судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд. При новому
розгляді справи суду необхідно всебічно і повно перевірити
обставини по справі, проаналізувати їх та інші докази, що
містяться в матеріалах справи, визначитися щодо належних способів
доказування у даній справі і прийняти рішення у відповідності до
вимог чинного законодавства.
В процесі розгляду справи слід усунути порушення норм
матеріального і процесуального законодавства. - Керуючись ст.ст.
111-5, 111-7, 111-8, п.3 ч.1 ст.111-9, ч.1 ст.111-10, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ДПІ у місті Полтаві на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 11.08.2003 року по справі №
8/159 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2003
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 11.08.2003 року по справі № 8/159 - скасувати.
Справу № 8/159 направити господарському суду Полтавської області
на новий розгляд.
Головуючий суддя Є. Усенко
Судді С. Бакуліна
О.Глос