ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2003 Справа N 3/135
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів : Бакуліної С.В.,
Глос О.І.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ДПІ у м. Рівне
на постанову від 21.08.2003 року Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 3/135
господарського суду Рівненської області
за позовом Житлово-комунального підприємства "Центральне"
до ДПІ у м. Рівне
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача Санжаревський О.І. (довіреність № 241 від
17.04.2003 р.); Чучалін В.І. (довіреність №240
від 17.04.2003 р.)
від відповідача Білик М.В. (довіреність №474/10-10 від 08.01.
2003 р.)
В С Т А Н О В И В :
На підставі розпорядження заступника голови Вищого господарського
суду України Осетинського А.Й. від 17 грудня 2003 року №
02-14.2/492, яким внесено зміни до складів суддівських колегій,
перегляд в касаційному порядку справи № 3/135 здійснюється
колегією суддів у складі: головуючий - Усенко Є.А., судді Бакуліна
С.В., Глос О.І.
Рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Петухов
М.Г.) від 19.05.2003 року, залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -
Юрченко Я.О., судді - Глушко Н.А., Процик Т.С.) від 21.08.2003
року, по справі №3/135 позов задоволено; податкове
повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне №0006192341/0/23 від
28.11.2002 р. визнано недійсним з моменту його прийняття; стягнуто
з відповідача на користь позивача - 203 грн. судових витрат.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалену по
справі постанову і прийняти нове рішення, яким відмовити у
задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення апеляційним
судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.43,
101, 104, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
; ст.1 Указу Президента
України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, норми Постанови
Кабінету Міністрів України "Про роз'яснення Указу Президента
України від 03 липня 1998 року №272" ( 507-2000-п ) (507-2000-п)
, п.п. 1.15,
3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників ( z0287-95 ) (z0287-95)
,
зайнятих в народному господарстві України, затвердженої наказом
Міністерства статистики України від 07.07.1995 р. №171.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надав.
Заслухавши представника відповідача, який підтримав викладені в
касаційній скарзі доводи, заперечення на касаційну скаргу
представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин
справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
(далі Указ) спрощена система
оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких
суб'єктів малого підприємництва: юридичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми
та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність
працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн.
гривень.
Статтею 3 Указу ( 727/98 ) (727/98)
передбачено, що суб'єкт підприємницької
діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з
наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування
акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із
Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
; 10
відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на
додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до ст.4 Указу ( 727/98 ) (727/98)
для переходу на спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого
підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової
служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого
підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку
єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15
днів до початку наступного звітного (податкового) періоду
(кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та
обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний
рік. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом
десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати
єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Відмову
від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та
звітності і повернення до раніше встановленої системи
оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з
початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у
разі подання відповідної заяви до органів державної податкової
служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього
звітного (податкового) періоду (кварталу).
Статтею 5 Указу ( 727/98 ) (727/98)
визначено: у разі порушення вимог,
установлених статтею 1 цього Указу ( 727/98 ) (727/98)
, платник єдиного
податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку
та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Згідно з додатком до Порядку видачі свідоцтва про право сплати
єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою
( z0688-98 ) (z0688-98)
, затвердженого наказом ДПА України від 13.10.1998р. №
476, у редакції наказу ДПАУ від 12.10.1999р. № 555 ( z0709-99 ) (z0709-99)
,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.1999р. за №
709/4002, заява про видачу свідоцтва про право сплати єдиного
податку містить графу "середньооблікова чисельність працюючих на
дату подання заяви становить".
Відповідно до Інструкції зі статистики працівників ( z0287-95 ) (z0287-95)
,
зайнятих в народному господарстві України, затвердженої наказом
міністерства статистики України від 07.07.1995р. № 171,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995р. за №
287/823, облікова чисельність на дату - це показник чисельності
працівників облікового складу на певну дату звітного періоду,
наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих
та виключаючи тих працівників, які вибули в цей день (р.II).
Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року
(в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється
шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за
всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року
до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість
місяців за період з початку року, тобто відповідно на 2, 3, 4...
12. (р.111 п.3.3.3)
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 26.02.2002р.
позивач подав відповідачу заяву про видачу свідоцтва про право
сплати єдиного податку за ставкою 10% з переходом на спрощену
систему оподаткування та звітності з 01.04.2002р., у якій в графі
"середньооблікова чисельність працюючих на день подання заяви"
вказано 45 чоловік. На підставі вказаної заяви відповідач видав
позивачу свідоцтво № 1716002509 про право сплати єдиного податку
за ставкою 10% від 01.04.2002р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної першої
інстанції, що податковий орган, перевіривши відповідність
викладених у заяві даних, зокрема, щодо кількості працюючих,
вимогам ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, вправі відмовити у видачі свідоцтва
про право сплати єдиного податку, тому видача свідоцтва №
1716002509 дала підстави позивачу вважати, що його дії відбулись в
межах чинного законодавства України.
У акті перевірки від 26.11.2002р., який став підставою для
винесення спірного податкового повідомлення-рішення №
0006192341/0/23 від 28.11.2002р., відсутні дані про те, що
позивачем з моменту видачі свідоцтва № 1716002509 від 01.04.2002р.
та протягом його дії порушувались вимоги Указу Президента України
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
щодо чисельності працюючих.
Правомірно судом апеляційної інстанції визнане необґрунтованим
покликання відповідача на роз'яснення, викладені в Постанові
Кабінету Міністрів України №5-7 від 16.03.2000 року "Про
роз'яснення Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727"
( 507-2000-п ) (507-2000-п)
та листі ДПА України №16969/7/15-2217 від
04.11.2002 року про необхідність використання даних за календарний
рік при визначенні середньооблікової чисельності працюючих,
оскільки з вказаних роз'яснень не вбачається, що це має бути
календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему
оподаткування. Стаття 1 Указу Президента України "Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
не містить слів "за попередній рік".
Згідно ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної
влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані
діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Законодавчими актами України органам державної податкової служби
не надано права анулювати свідоцтво про право сплати єдиного
податку з моменту його видачі.
Судом апеляційної інстанції правильно застосовано до спірних
правовідносин норми ст.ст. 4, 5 Указу Президента України "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, та зроблено висновок, що
закріплений в Указі принцип добровільності вибору системи
оподаткування, не дає права органам податкової служби самостійно
застосовувати до платника, який перебуває на спрощеній системі
оподаткування, загальну систему оподаткування. Перехід на загальну
систему оподаткування можливий лише з наступного звітного періоду
після відмови платника від спрощеної системи оподаткування.
Донараховуючи ПДВ за період з квітня по вересень 2002 року на
загальних підставах, відповідачем не враховано, що у вказаний
період, податок на додану вартість сплачувався позивачем в складі
єдиного податку.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Харківського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст.111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ДПІ у м. Рівне від 15.09.2003 року № 29383/10-10
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
21.08.2003 року у справі № 3/135 залишити без задоволення, а
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
21.08.2003 року у справі № 3/135 - без змін.
Головуючий суддя Є.Усенко
Судді С. Бакуліна
О.Глос