ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2003 Справа N 15/177
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Т. Гоголь
за участю представників:
позивача Раскевич Є. Л. - дов. від 18.11.2003 p.
відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському
районі м. Миколаєва
на постанову від 29.07.2003 p. Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 15/177 господарського суду Миколаївської
області
за позовом Державної податкової інспекції у Заводському
районі м. Миколаєва
до Приватного підприємства "Кедр"
про стягнення 24600 грн.
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на підставі пункту 11 статті
10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
заявлений позов про стягнення 24600 грн., одержаних ПП
"Кедр" за договором № 10 від 09.02.2003 купівлі - продажу лому та
відходів чорних металів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, в порушення статті 9 Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, ПП "Кедр" здійснювало реалізацію металобрухту
кольорових та чорних металів без відповідної ліцензії.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.06.2003
(суддя Середа О. Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з
огляду на відсутність у ДПІ правових підстав звертатись до суду з
такими позовами, враховуючи коло повноважень органів податкової
служби, встановлених Конституцією України та Законом України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
За апеляційною скаргою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва
Одеський апеляційний господарський суд (судді: Лашин В. В. -
головуючий, Єрмілов Г. А., Воронюк О. Л.), переглянувши рішення
господарського суду Миколаївської області в апеляційному порядку,
постановою від 29.07.2003 залишив його без зміни, мотивуючи
постанову тим, що Законами України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
та "Про металобрухт"
( 619-14 ) (619-14)
не передбачено такий вид відповідальності за здійснення
безліцензійної діяльності як стягнення в доход держави отриманих
без належних підстав коштів.
Крім того, в постанові зазначено про недоведеність позивачем факту
здійснення ПП "Кедр" діяльності, яка б підлягала ліцензуванню у
відповідності з названими законами.
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на рішення та
постанову, в якій просить судові рішення у справі скасувати,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, в
частині визначення повноважень органів державної податкової
служби, до яких відноситься також контроль за наявністю у
суб'єктів підприємницької діяльності спеціальних дозволів.
Скаржник, крім того, вважає, що, оскільки ПП "Кедр" не мало
законних підстав на продаж брухту та відходів чорних металів ЗАТ
"Втормет" та відповідно - і на отримання коштів за такий продаж,
вказані кошти повинні бути стягнені в доход бюджету як такі, що
отримані без законних підстав згідно вимог пункту 11 статті 10
Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
.
Відповідачем відзив на касаційну скаргу не надіслано.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору від
09.02.2001 № 10, укладеного між ЗАТ "Втормет" та ПП "Кедр",
останній реалізував ЗАТ "Втормет" металобрухт на загальну суму
24600 грн.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші юридичні
особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Частина друга цієї ж норми надає право державним та іншим органам
звертатися до господарського суду у випадках, передбачених
законодавчими актами України.
Для органів державної податкової служби таким законодавчим актом є
Закон України "Про державну податкову службу в Україні", статтею 2
( 509-12 ) (509-12)
якого визначено, що основним завданнями органів
державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням
податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і
своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів
податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових
доходів, установлених законодавством.
Розділ ІІ цього Закону ( 509-12 ) (509-12)
містить перелік покладених на
органи державної податкової служби функцій, до яких, зокрема,
відноситься здійснення контролю за додержанням законодавства про
податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із
споживачами з використанням електронних контрольно-касових
апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів
готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари,
роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про
державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та
ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення
окремих видів підприємницької діяльності.
Однією з функцій органів державної податкової служби є подання до
судів і господарських судів позовів до підприємств, установ,
організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в
доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших
випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
Приписами статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
передбачено, що ліцензуванню
підлягають певні види господарської діяльності: зокрема заготівля,
переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних
металів (пункт 35 зазначеної норми).
Статтею 22 Закону ( 1775-14 ) (1775-14)
встановлена відповідальність за
порушення його вимог. Зокрема, до суб'єктів господарювання за
провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються
фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених
законом.
При цьому ні вказаним Законом, ні Законом України "Про
металобрухт" ( 619-14 ) (619-14)
не встановлено будь - якої додаткової
(крім зазначеної вище) відповідальності за здійснення діяльності
без відповідної ліцензії, в тому числі й стягнення отриманих за
таку діяльність коштів.
Враховуючи, що відповідальність за здійснення господарської
діяльності без ліцензії передбачена спеціальним законодавством з
ліцензування певного виду господарської діяльності, суд
апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про
необґрунтованість позовних вимог ДПІ у Заводському районі м.
Миколаєва на підставі пункту 11 статті 10 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення та
постанова у справі прийняті у відповідності з нормами
матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи
скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 17.06.2003 p. господарського суду Миколаївської
області та постанову від 29.07.2003 p. Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 15/177 господарського суду
Миколаївської області залишити без зміни, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва -
без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Т. Гоголь