ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2003 Справа N 12/485
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів : Бакуліної С.В.,
Глос О.І.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Володимирської ОДПІ Рівненської області
на постанову від 24.06. - 02.07.2003 року Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № 12/485
господарського суду Рівненської області
за позовом Володимирської ОДПІ Рівненської області
до ВАТ "Кузнецовськенергожитлобуд"
про стягнення заборгованості по платежах до бюджету в розмірі
481866,68 грн.
зустрічний позов ВАТ "Кузнецовськенергожитлобуд"
до Володимирської ОДПІ Рівненської області
про зобов'язання провести розстрочення податкового боргу,
визнання податкових вимог не врученими
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача А.А.А. (довіреність № 2979/10-10 від 14.
10.2003 р.)
від відповідача Стадник М.С. - голова правління; В.В.В.
(довіреність № 467/01 від 16.07.2003 р.)
В С Т А Н О В И В :
На підставі розпорядження заступника голови Вищого господарського
суду України Осетинського А.Й. від 17 грудня 2003 року
№02-14.2/492, яким внесено зміни до складів суддівських колегій,
перегляд в касаційному порядку справи №12/485 здійснюється
колегією суддів у складі: головуючий - Усенко Є.А., судді Бакуліна
С.В., Глос О.І.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.04.2003
року (суддя Шарапа В.М.), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.-02.07.2003
р. (головуючий суддя - Онишкевич В.В., судді Слука М.Г.,
Скрутовський П.Д.) у справі №12/485 первісний позов задоволено
частково; стягнуто з ВАТ "Кузнецовськенергожитлобуд" до бюджету
66762,27 грн. податкового боргу; в частині стягнення 4559,59 грн.
податку з власників транспортних засобів та 2161,99 грн.
комунального податку провадження у справі припинено за відсутністю
предмету спору; стягнуто з ВАТ "Кузнецовськенергожитлобуд" до
державного бюджету 734,84 грн. державного мита та на користь ДП
"Судовий інформаційно-технічний центр" 118 грн. по наданню послуг
з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу;
зустрічний позов задоволено; Володимерецькій ОДПІ розстрочити
податковий борг ВАТ "Кузнецовськенергожитлобуд" в сумі 357596,88
грн., який виник в період з 01.01.2000 року по 01.01.2001 року
відповідно до вимог підпункту 18.1.2 п.18.1 ст.18 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними
цільовими фондами"; визнати такими, що не були вручені (надіслані)
першу та другу податкову вимогу Володимирецької ОДПІ №1/10 від
25.01.2002 року та №2/7 від 25.02.2002 року; стягнуто з
Володимирецької з інформаційно-технічного забезпечення судового
процесу.
В касаційній скарзі Володимирецька ОДПІ просить постанову по
справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові
відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування
господарським судом норм процесуального та матеріального права, а
саме ст.101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, пп.18.1.2 п.18.1 ст.18 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон-2181).ОДПІ
на користь ВАТ "Кузнецовськенергожитлобуд" 170 грн. витрат по
сплаті державного мита та 118 грн. витрат по наданню послуг.
В судовому засіданні касаційної інстанції представником позивача
подано заяву про уточнення касаційних вимог, а саме Володимирецька
ОДПІ просить скасувати постанову Львівського апеляційного
господарського суду Рівненської області від 09.04.2003 року по
справі 12/485, а справу направити на новий розгляд, в частині
задоволення зустрічного позову ВАТ "КЕЖБ".
Відповідач за первісним позовом не надіслав відзиву на касаційну
скаргу.
Заслухавши представника позивача за первісним позовом, який
підтримав касаційну скаргу, заперечення представників відповідача,
перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в рішенні господарського суду, колегія суддів
Вищого господарського суду України приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи
наступне.
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що рішенням
№151/24/04698919/1075 Володимирецької ОДПІ від 05 червня 2001 року
та рішенням №283/24/04698919/2156 від 09 листопада 2001 року було
розстрочено сплату податкового боргу ВАТ
"Кузнецовськенергожитлобуд", який виник в період з 01 січня 2000
року по 01 січня 2001 року. На виконання даного рішення між
сторонами укладено відповідні договори №1075/1 від 05 червня 2001
року та №2156/1 від 09 листопада 2001 року. До сум розстроченого
податкового боргу Володимирецька ОДПІ неправомірно включила і
податок на додану вартість в сумі 84637 грн. та податок на
прибуток в сумі 102400 грн., які підлягали до списання згідно ст.
18 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
. Дані обставини стверджені оглянутими
рішеннями Володимирецької ОДПІ про розстрочення податкового боргу,
договорами розстрочення податкового боргу між сторонами,
постановами Львівського апеляційного господарського суду від 29
січня 2003 року про зобов'язання провести списання податкового
боргу в сумі відповідно 84637 грн. та 102400 грн. Рішеннями
Володимирецької ОДПІ №№ 131/24/04698919/1515 та
132/24/04698919/1516 від 24 травня 2002 року рішення про
розстрочення податкового боргу скасовані, а відповідні договори
розірвані у зв'язку з тим, що ВАТ "Кузнецовськенергожитлобуд" до
закінчення дії договорів про розстрочення податкового боргу
накопичує новий податковий борг та не сплачує чергову частку
реструктуризованого податкового боргу протягом двох податкових
періодів, наступних за податковим періодом виникнення такого
нового податкового боргу, або податковим періодом, за який
сплачується чергова частка реструктуризованого податкового боргу.
Такі дії Володимирецької ОДПІ є неправомірні, оскільки
безпідставно включивши до розстроченого податкового боргу
податковий борг, що підлягає списанню в сумі 187037 грн. (102400
грн. + 84637 грн.), податковий орган завідомо позбавив
підприємство можливості виконувати зобов'язання по договору про
розстрочення податкового боргу та сплаті поточних податкових
платежів. Рішення про дострокове розірвання договору про
розстрочення податкового боргу було прийнято під час розгляду
судовими інстанціями спору про списання податкового боргу.
Податковий борг в сумі 187037 грн. списано лише 21.03.2003 року
рішеннями Володимирецької ОДПІ № № /24/04698919/850 та
/24/04698919/849.
За наведених обставин судами попередніх судових інстанцій
правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, відновлене
порушене право ВАТ "Кузнецовськенергожитлобуд" на розстрочення
сплати податкового боргу шляхом зобов'язання Володимирецької ОДПІ
укласти договір про розстрочення дійсної суми податкового боргу в
сумі 357596,88 грн., який виник в період з 01 січня 2000 року по
01 січня 2001 року, відповідно до вимог підпункту 18.1.2 пункту
18.1 статті 18 Закону- 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Колегія суддів вважає неправомірними посилання позивача в
касаційній скарзі на порушення судами вимог пп.18.1.2 ст.18
Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідно до вимог якого податковий
орган не може відмовити платнику податків в укладенні договору про
розстрочення його податкового боргу на умовах, визначених цим
пунктом, якщо письмове звернення такого платника податків буде
надіслано податковому органу протягом 60 календарних днів з дня
набрання чинності цією статтею, оскільки підстав для укладення
договору з відповідачем у Володимирецької ОДПІ в даному випадку
немає, з огляду на таке. В підпункті 18.1.2 Закону - 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
йдеться про відсутність права відмовити платнику
податків у розстроченні його податкового боргу за умови дотримання
строку для надіслання заяви про це у позасудовому порядку. Що
стосується прийняття судового рішення про зобов'язання податкового
органу за наявності обставин, передбачених ст.18 Закону - 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
, розстрочити податковий борг, який виник у термін,
передбачений для можливості такого розстрочення, то строк 60 днів
не є присічним в цьому випадку, оскільки передбачений для
надіслання платником податків заяви, і його дотримання є
безумовним обов'язком для податкового органу за наявності
податкового боргу за визначений в статті період задовольнити таку
заяву.
Обґрунтовано задоволено також вимоги ВАТ
"Кузнецовськенергожитлобуд" про визнання такими, що не були
врученими (надісланими) першої та другої податкових вимог.
Судом встановлено, що 25 січня 2002 року Володимирецькою ОДПІ
прийнято першу податкову вимогу №1/10, якою визначено ВАТ
"Кузнецовськенергожитлобуд" податковий борг в сумі 14754,37 грн.
Другою податковою вимогою №2/7 від 25 лютого 2002 року визначено
податковий борг в сумі 35711, 48 грн. Володимирецька ОДПІ в судове
засідання надала акт №1 від 29 січня 2002 року про причини
неможливості вручення податкової вимоги платнику податків, з якого
вбачається, що у зв'язку з перебуванням посадових осіб ВАТ
"Кузнецовськенергожитлобуд" у відпустці за власний рахунок
неможливо було вручити першу податкову вимогу №1/10 від 25.01.2002
року і така податкова вимога розміщена на дошці податкових
оголошень. В зв'язку з цим податковий орган вважає першу податкову
вимогу врученою.
До даних правовідносин судами правильно застосовано норми
підпункту 6.2.4 статті 6 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідно до
приписів якого податкова вимога вважається надісланою (врученою)
юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної
особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про
вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити
платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у
зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти
податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням
фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника
податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або
податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на
вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового
органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги
вважається днем її вручення. Податкові повідомлення або податкові
вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим
підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими)
платнику податків.
Судами встановлено, що Володимирецькою ОДПІ ці вимоги Закону-2181
( 2181-14 ) (2181-14)
не виконані, оскільки перша податкова вимога поштою не
направлялась і підтвердження пошти про невручення податкової
вимоги відсутнє, тому податковий орган не мав права розміщувати
податкову вимогу на дошці податкових оголошень. Крім того, судами
підставно не прийнято як належний доказ акт №1 від 29.01.2002 року
про неможливість вручення першої податкової вимоги у зв'язку з
відсутністю посадових осіб підприємства на роботі, оскільки ВАТ
"Кузнецовськенергожитлобуд" надано в судове засідання докази того,
що в період з 25 по 29 січня 2002 року керівник підприємства, його
перший заступник, інші посадові особи були присутні на роботі. Ці
обставини підтверджені наказом про надання додаткових відпусток
№1865 від 29.12.2001 року по підприємству, табелем обліку
використання робочого часу за січень 2002 року по підприємству та
відомостями про нарахування за цей період часу заробітної плати.
За наведених обставин перша податкова вимога №1/10 від 25 січня
2002 року є такою, що не була вручена (надіслана) платнику
податків. Оскільки перша податкова вимога не вручена, не може
вважатись врученою також і друга податкова вимога. Крім того, суди
правильно зазначили про те, що вона прийнята з порушенням чинного
законодавства, оскільки згідно підпункту 6.2.3 статті 6
Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
податкові вимоги надсилаються: б) друга
податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня
направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі
непогашення платником податків суми податкового боргу у
встановлені строки, а суди встановили, що саме Володимирецька ОДПІ
вважає датою вручення першої податкової вимоги 29.01.2002 року (і
це встановлене судами), а другу надсилає вже 25.02.2002 року,
тобто раніше спливу 30 днів.
Що стосується вимог Володимирецької ОДПІ про стягнення податкового
боргу, то суди дійшли неправомірного висновку щодо часткового
задоволення позовних вимог на суму 66762,27 грн. станом на
31.03.2003 року - стягнення поточної заборгованості по податку на
додану вартість в сумі 64762,27 грн. та податку на прибуток в сумі
2000 грн. з огляду на таке.
Позовні вимоги Володимирецька ОДПІ заявила на підставі ст.3
Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, приписами якої передбачені підстави для
примусового стягнення активів платника податку.
Згідно пп.1.6 ст.1 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове стягнення -
звернення стягнення на активи платника податків у рахунок
погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його
суми таким платником податків.
Як вбачається з п.5.1 ст.5 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій
декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Як вбачається з встановлених судами обставин справи податковий
орган звернувся до суду з позовом про стягнення узгодженої, шляхом
подання податкових декларацій, суми податкового зобов'язання, яка
має статус податкового боргу на підставі ст. 3 Закону-2181
( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому в задоволенні первісного позову має бути
відмовлено повністю, із скасуванням в цій частині рішення та
постанови судів попередніх інстанцій, оскільки приписами ст.10
Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачений певний механізм погашення
податкового боргу у разі коли інші, передбачені цим Законом,
заходи не дали позитивного результату.
В частині стягнення податку з власників транспортних засобів в
сумі 4559,59 грн., комунального податку в сумі 2161,99 грн.
провадження у справі припинено правильно за відсутністю предмету
спору в зв'язку з тим, що ВАТ "Кузнецовськенергожитлобуд",
оскільки під час розгляду спору суду надано докази сплати даних
платежів.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.2 ч.1 ст.111-9, ч.1
ст.111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України ,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Володимирецької ОДПІ від 17.07.2003 р.
№2159/10-10 на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 24.06-02.07.2003 року по справі № 12/485 задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Рівненської області від 09.04.2003
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.06.-02.07.2003 року по справі № 12/485 - скасувати в частині
часткового задоволення позовних вимог, про стягнення до бюджету
66762,27 грн. податкового боргу.
В цій частині в задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 24.06.-02.07.2003 року по справі № 12/485 - залишити без
змін.
Справу № 03/154-03 направити господарському суду Харківської
області на новий розгляд.
Головуючий суддя Є. Усенко
Судді С. Бакуліна
О.Глос