ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                       ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ
 
 17.12.2003                              Справа N 17-6-33/02-1664
 
Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко  В.П.
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
 
розглянув касаційну  скаргу  приватного  підприємства "Слава",  с.
Сухий Лиман Овідіопольського району Одеської області  (далі  -  ПП
"Слава")
 
на ухвалу   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від
25.09.2003 p.
 
зі справи № 17-6-33/02-1664
 
за позовом ПП "Слава"
 
до Одеської міської ради
 
та релігійної   громади   Української   православної    (Святителя
Спиридонія) церкви Київського району м. Одеси (далі - громада УПЦ)
 
про   визнання недійсним договору  оренди  земельної  ділянки  від
30.10.2001 p., укладеного Одеською міською радою та громадою УПЦ;
 
третя особа,  яка заявляє самостійні вимоги на  предмет  спору,  -
Одеське обласне управління земельних ресурсів, м. Одеса,
 
треті особи,  які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
на стороні позивача -
 
Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської  області,
смт.  Таїрове  Овідіопольського  району  Одеської  області (далі -
Таїровська селищна рада),
 
управління земельних ресурсів Одеської міської ради;
 
треті особи,  які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
на стороні відповідача -
 
управління земельних  ресурсів  і  земельного кадастру виконавчого
комітету Одеської міської ради,
 
управління капітального будівництва виконавчого комітету  Одеської
міської ради, (далі - управління капітального будівництва).
 
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
 
позивача: Матвієнко С.Г. (директор ПП "Слава"),
 
відповідача: А.А.А. (представник громади УПЦ),
 
представник Одеської міської ради не з'явився,
 
треті особи:  представник Одеського обласного управління земельних
ресурсів не з'явився,
 
представник Таїровської  селищної  ради  Овідіопольського   району
Одеської області не з'явився,
 
представник управління земельних ресурсів Одеської міської ради не
з'явився,
 
представник земельних ресурсів і земельного  кадастру  виконавчого
комітету Одеської міської ради не з'явився,
 
представник управління    капітального   будівництва   виконавчого
комітету Одеської міської ради не з'явився.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.07.2002 (суддя
Петров В.С.) зі справи затверджено мирову угоду між ПП  "Слава"  і
громадою УПЦ на таких умовах:
 
1) сторони  домовились  про  припинення  провадження  у  справі на
умовах, викладених в угоді від 30.10.2001;
 
2) сторони  дійшли  згоди  про  встановлення  межі  між  суміжними
земельними  ділянками,  що  зазначена на плані,  який додається до
згаданої угоди;
 
3) у разі невиконання сторонами умов цієї угоди  кожна  із  сторін
вправі вимагати її примусового виконання у порядку,  встановленому
законодавством;
 
4) у зв'язку із затвердженням цієї угоди всі спори  між  сторонами
щодо предмету позову припиняються.
 
На виконання  пункту  2  мирової  угоди  Таїровську селищну раду і
Одеську міську раду зобов'язано створити комісію,  до складу  якої
включити  представників  землевпорядних  служб  зазначених органів
місцевого самоврядування, із залученням до участі в роботі комісії
представників обласного управління земельних ресурсів,  ПП "Слава"
і громади УПЦ для відновлення  в  натурі  меж  суміжних  земельних
ділянок.
 
Провадження у справі припинено на підставі пункту 7 частини першої
статті 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі - ГПК).
 
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2003 (суддя
Петров В.С.) ПП "Слава" на підставі статті  89  ГПК  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
відмовлено  в  роз'ясненні змісту ухвали суду першої інстанції від
23.07.2002.
 
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від  25.09.2003
(колегія суддів у складі: суддя Журавльов О.О. - головуючий, судді
Тофан В.М., Коваль Ю.М.) у прийнятті апеляційної скарги ПП "Слава"
на  ухвали  господарського  суду  Одеської області від 23.07.2002,
20.05.2003 та 22.07.2003 відмовлено на підставі пункту  1  частини
першої  статті  62  та  статті  106  ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Ухвалу суду
апеляційної інстанції мотивовано тим,  що, по-перше, з цієї справи
судом  першої  інстанції  не  виносилося  ухвали  від  22.07.2003,
по-друге,  статтею 89 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         не передбачено оскарження  в
апеляційному  порядку ухвал,  винесених відповідно до цієї статті,
і,  по-третє, затверджену господарським судом мирову угоду не може
бути оскаржено.
 
ПП "Слава"  звернулося  до  Вищого  господарського  суду України з
касаційною скаргою від 24.10.2003, в якій просить скасувати ухвалу
Одеського  апеляційного  господарського  суду  від  25.09.2003  та
передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому
складі  суду.  Скаргу  мотивовано  тим,  що судовими інстанціями у
справі  відмовлено  у  роз'ясненні  ухвали   господарського   суду
Одеської   області від 23.07.2002 з порушенням вимог статті 89 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
 
Усіх   учасників судового процесу відповідно до статті 111-4   ГПК
( 1798-12  ) (1798-12)
          належним  чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги. Представники Одеської міської ради та третіх осіб в судове
засідання не з'явились.
 
Перевіривши правильність  застосування  судовими  інстанціями норм
процесуального  права,  Вищий  господарський  суд  України  дійшов
висновку   про   наявність   підстав  для  часткового  задоволення
касаційної скарги.
 
Причиною подання касаційної скарги зі  справи  стали  питання  про
можливість  оскарження  в  апеляційному порядку ухвали суду першої
інстанції,  винесеної на підставі статті 89 ГПК ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  та
ухвали  цього ж суду про припинення провадження у справі у зв'язку
з укладенням сторонами мирової угоди,  затвердженої  господарським
судом.
 
Відповідно до  пункту 5 роз'яснення президії Вищого господарського
суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 "Про деякі питання практики
застосування  розділу  XII  Господарського  процесуального кодексу
України" ( v_366600-02 ) (v_366600-02)
          подання  апеляційної  скарги  на  ухвалу
місцевого   господарського   суду,  яка  не  підлягає  оскарженню,
виключають перегляд судових актів місцевого господарського суду  в
апеляційному  порядку.  У таких випадках апеляційний господарський
суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і  винести  з
цього приводу відповідну ухвалу.
 
Згідно з  частиною  першою  статті  106  ГПК  ( 1798-12  ) (1798-12)
         ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному
порядку  у випадках,  передбачених цим Кодексом та Законом України
"Про відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його
банкрутом"  ( 2343-12 ) (2343-12)
        .  У пункті 15 роз'яснення президії Вищого
арбітражного суду України від 10.12.1996 №  02-5/422  "Про  судове
рішення"  ( v_422800-96 ) (v_422800-96)
         зазначено:  що стосується роз'яснення чи
виправлення рішення,  то господарські суди повинні мати  на  увазі
таке: стаття 89 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         не передбачає можливості перегляду
в апеляційному чи  у  касаційному  порядку  ухвали,  винесеної  на
підставі цієї статті.  Ухвалу господарського суду Одеської області
від 20.05.2003 про відмову ПП "Слава" у роз'ясненні змісту  ухвали
суду  першої  інстанції  від  23.07.2002  зі  справи  винесено  на
підставі статті 89  ГПК  ( 1798-12  ) (1798-12)
        .  Отже  немає  підстав  для
скасування  ухвали  Одеського апеляційного господарського суду від
25.09.2003 про відмову в прийнятті апеляційної скарги  ПП  "Слава"
на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.05.2003.
 
Ухвалою Одеського  апеляційного господарського суду від 25.09.2003
також обгрунтовано відмовлено у прийнятті  апеляційної  скарги  ПП
"Слава"  на  перегляд  ухвали господарського суду Одеської області
від 22.07.2002,  оскільки у  матеріалах  справи  немає  зазначеної
ухвали суду першої інстанції.
 
Ухвалою господарського  суду  Одеської  області  від 23.07.2002 зі
справи затверджено мирову угоду між ПП "Слава" і  громадою  УПЦ  і
припинено провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої
статті 80 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Відповідно до частини  четвертої  цієї
статті  ухвалу  про  припинення  провадження  у  справі  може бути
оскаржено.  Тому є помилковим викладений у  мотивувальній  частині
ухвали  Одеського  апеляційного господарського суду від 25.09.2003
висновок про те,  що не підлягає  оскарженню  ухвала  суду  першої
інстанції  від  23.07.2002  про  припинення провадження у справі в
частині  визнання  недійсною  умови  мирової  угоди,  затвердженої
господарським судом.
 
ПП "Слава" у своїй апеляційній скарзі від 10.09.2003 звернулося до
суду  апеляційної   інстанції   з   вимогою   переглянути   ухвалу
господарського   суду   Одеської   області   від   23.07.2002   за
нововиявленими    обставинами. Відповідно   до   статті  112   ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд може переглянути прийняте ним судове
рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами,
що  мають  істотне  значення  для  справи  і  не могли бути відомі
заявникові.  Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 роз'яснення президії
Вищого  господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 "Про
деякі  питання  практики  перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  за
нововиявленими обставинами" ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
         у випадках, коли після
перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному  порядку
воно  було  залишене  без  змін,  перегляд  його за нововиявленими
обставинами здійснюється тим судом першої інстанції,  який прийняв
це  судове  рішення,  незалежно  від того,  що воно було предметом
перегляду в апеляційному та касаційному порядку.  А відповідно  до
підпункту  3.4  пункту  3  цього  ж  роз'яснення  ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
        
переглядатись за нововиявленими обставинами можуть лише ті ухвали,
які  підлягають  оскарженню в апеляційному та касаційному порядку.
Отже за цих обставин перегляд ухвали господарського суду  Одеської
області   від   23.07.2002   за   нововиявленими  обставинами  має
здійснюватись господарським судом першої  інстанції,  а  не  судом
апеляційної інстанції. Тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано
відмовив у прийнятті апеляційної скарги  ПП  "Слава"  на  перегляд
ухвали   господарського  суду  Одеської  області  від  23.07.2002,
оскільки за своїм змістом ця скарга є заявою сторони про  перегляд
ухвали суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
 
Отже у   резолютивній   частині   ухвали   Одеського  апеляційного
господарського суду від 25.09.2003  зроблено  правильний  висновок
про  відмову  в  прийнятті апеляційної скарги ПП "Слава".  Однак у
мотивувальній частині цієї ухвали наведено  помилкові  доводи  для
такого  висновку.  Тому  ухвала  суду апеляційної інстанції з цієї
справи підлягає відповідній зміні.
 
З   огляду  на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-11  ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. Касаційну  скаргу  приватного  підприємства "Слава" зі справи №
17-6-33/02-1664 задовольнити частково.
 
2. Ухвалу   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від
25.09.2003 p. зі справи № 17-6-33/02-1664 змінити. У мотивувальній
частині цієї ухвали абзац сьомий на  другій  сторінці  викласти  в
такій редакції:
 
"Відповідно до    пункту    3.2    роз'яснення   президії   Вищого
господарського суду України від  21.05.2002  p.  №  04-5/563  "Про
деякі  питання  практики  перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  за
нововиявленими  обставинами"  ( v_563600-02  ) (v_563600-02)
          перегляд   ухвали
господарського   суду   Одеської   області   від   23.07.2002   за
нововиявленими обставинами має здійснюватись  господарським  судом
першої інстанції, а не судом апеляційної інстанції".
 
3. В  інший  частині  ухвалу Одеського апеляційного господарського
суду від 25.09.2003 p. з цієї справи залишити без змін.
 
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь