ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2003 Справа N 5/2289-3/266
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Львова
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 11.09.03 p.
у справі господарського суду Львівської області
за позовом ТОВ "Пасат", м. Львів
до 1) ДПІ у Шевченківському районі м. Львова
2) Відділення Державного казначейства у
Шевченківському районі м. Львова
про визнання недійсним розпорядження №23-416/941 та податкового
повідомлення - рішення № 0001222320/0/10186 від 29.04.03 p. та
стягнення 3081907, 40 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 12.08.03 господарського суду Львівської області
позовні вимоги задоволені щодо визнання недійсними розпорядження
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 23-416/941 від 24.04.03
та податкового повідомлення-рішення № 941/23-416. Відшкодовано з
Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м.
Львова на користь ТОВ "Пасат" бюджетну заборгованість з ПДВ в
розмірі 308197, 04 грн.
Постановою від 11.09.03 Львівського апеляційного господарського
суду рішення від 12.08.03 господарського суду Львівської області
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до п.п 7.7.3 п. 7.3
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за результатами звітного періоду сума,
визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, має
від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є
дані тільки податкової декларації за звітний період.
Недостовірність заявлених сум податкового кредиту за даними
деклараціями відповідачем не встановлені.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Державна податкова інспекція
у Шевченківському районі м. Львова звернулась у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить їх
скасувати, посилаючись на те, що згідно наказу ДПА України від
12.11.02 № 538/ДС "Щодо здійснення ефективного контролю за
правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану
вартість" ( v0538225-02 ) (v0538225-02)
, проведення відшкодування ПДВ суб'єктам
підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок забороняється
до проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.
Відповідно ст. 5 Порядку відшкодування ПДВ ( z0263-97 ) (z0263-97)
затвердженого наказом ДПА України та Головного управління
Державного казначейства України від 02.07.97 № 209/72, якщо за
наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного
відшкодування, заявленого в податковій декларації з ПДВ, то сума
такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання,
прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення
отримано бюджетне відшкодування, то платник податку визнається
таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються
санкції відповідно до законодавства.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.
ТОВ "Пасат" подано у ДПІ Шевченківського району м. Львова
податкові декларації з ПДВ за серпень, листопад 2002 року та
березень 2003 року.
ДПІ Шевченківського району м. Львова проведено тематичну
документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ
"Пасат" з питань достовірності даних заявлених в податкових
деклараціях з ПДВ.
На підставі акту перевірки від 23.04.03 за № 941/23-416 ДПІ
Шевченківського району м. Львова прийнято розпорядження від
24.04.03 за №23-416/941.
Перевіркою ТОВ "Пасат" та зустрічними перевірками встановлено, що
протягом одного-двох днів верстати гідравлічні стали предметом
поставки за кількома договорами купівлі-продажу, зокрема -
25.06.02 згідно податкової накладної № 06/1 верстат вартістю
6 290 984, 40 грн. ТОВ "Чайка" передано ТОВ "Вісла". 26.06.02
згідно податкової накладної Рбг-А100150 даний верстат ТОВ "Вісла"
реалізувало ТОВ "Кафе "Експрес", за податковою накладною № 6/6 від
26.06.02 даний верстат вартістю 629984, 40 грн. ТОВ "Кафе
"Експрес" передало ТОВ "Пасат".
Позивач, згідно накладних № 1/2 від 26.06.02 та № 2/02 від
29.07.02 передав зазначені верстати на відповідальне зберігання
ТОВ "Чайка" за договором від 18.07.02. Однак, у ТОВ "Чайка"
будь-які основні фонди, зокрема: будівлі, офісні чи складські
приміщення відсутні. Відсутня також кредиторська чи дебіторська
заборгованість за послуги зберігання, товарно-матеріальні цінності
ТОВ "Чайка" знаходяться на відповідальному зберіганні ПП "Магнол"
(м. Київ) відповідно до договору від 05.02.02.
Судами не взято до уваги те, що, відповідно до п.1.8. ст.1 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, бюджетне
відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з
бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках
визначених цим законом.
Задовольняючи позовні вимоги позивача суди не дослідили те, чи
була сплачена сума ПДВ продавцям при придбанні товару позивачем і
чи дійсно існувала бюджетна заборгованість перед позивачем. За
змістом закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній
надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання
зі сплати ПДВ в ціні товару.
Всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України про
повне і всебічне дослідження обставин справи у відповідності з
законом, судами не з'ясовано чи відбулася фактична поставка
придбаних за договорами товарів, що було підставою для видачі
податкових накладних відповідно до п.п.7.2.3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, хоча відповідач на цих
обставинах обґрунтовував свої заперечення проти позову.
Порушення вимог матеріального та процесуального права, допущені
судом при розгляді справи, є підставою для скасування винесення
судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення від 12.08.03 p. господарського суду Львівської області та
постанову від 11.09.03 p. Львівського апеляційного господарського
суду зі справи № 5/2289-3/266 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Львівської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко