ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2003 Справа N 25/356
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого судді,
суддів;
за участю представників:
позивача - присутній,
відповідача - присутні;
розглянув
касаційні скарги ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська, ТОВ "ХХХ"
на постанову Н-ського апеляційного господарського суду
у справі № Х6
за позовом ТОВ "ХХХ"
до ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська
про визнання недійсним податкових повідомлень-
рішень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.06.2003 позов
задоволено частково.
В частині задоволення позову рішення суду мотивовано тим, що
операції з отримання позики в розумінні Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
пов'язані із
зобов'язанням щодо її повернення. Підстави для збільшення валових
доходів в зв'язку з цим відсутні.
В іншій частині у позові відмовлено, оскільки невключення коштів
до валових доходів, визначення податкового зобов'язання з податку
на додану вартість є правомірним.
Включення послуг по зберіганню газу до складу валового доходу
первісними бухгалтерськими документами не підтверджується.
Зазначене не дає підстав для включення цих послуг до складу
валових витрат.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
09.09.2003 (судді А.А.А., Б.Б.Б., В.В.В.) рішення господарського
суду по цій справі залишено без зміни.
ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська просить постанову та рішення суду
по цій справі в частині відмови у задоволенні позову скасувати, у
задоволенні позову відмовити повністю, так як оскільки залучення
коштів у позику не передбачено п.7.9.1 Закону про оподаткування
прибутку підприємств ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, то такі кошти включаються до
валового доходу, як доходи від позареалізаційних операцій.
ТОВ "ХХХ" проти касаційної скарги заперечує, просить задовольнити
позовні вимоги в повному обсязі, так як підставою для включення до
складу податкового кредиту вартості послуг є наявність податкової
накладної, яка підтверджує факт надання таких послуг.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та встановив наступне.
26.06.2002 між ТОВ "YYY" та ТОВ "ХХХ" укладено договір про надання
зворотньої фінансової допомоги.
Сторони передбачили повернення боргу майном або грошовими коштами
до 23.09.2002.
Доповненнями від 20.09.2002, від 20.11.2002 сторони передбачили
граничний строк користування грошовими коштами.
Кошти надані у кредит не банківською установою не вважаються
фінансовим кредитом згідно правил надання фінансових кредитів, які
встановлені Національним банком України.
Надання нерезидентом коштів у позику українському підприємству
можливе і у разі, якщо такий нерезидент не відноситься до
вищевказаних кредитних установ, за умови дотримання сторонами
(позикодавцем і позичальником) вимог глави 32 "Позика" Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
. Згідно із статтею 374 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором позики одна сторона
(позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність
(в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими
ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві
таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
При цьому договір позики вважається укладеним у момент передачі
грошей або речей. Враховуючи, що відповідно до цього типу
договорів кошти або майно передаються від одного суб'єкта
правовідносин іншому, а після закінчення строку дії договору
підлягають поверненню, то зазначені договори мають наслідком
виникнення боргових зобов'язань, операції з якими, з метою
оподаткування, відносяться до операцій особливого виду, а саме
операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, оподаткування
яких регулюється пунктом 7.9 статті 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Отже,
всі особливості податкового обліку прибутку підприємств за такими
зобов'язаннями передбачаються виключно цим пунктом. Відображення в
податковому обліку коштів, наданих в позику, здійснюється згідно з
абзацами другим і третім підпункту 7.9.1 статті 7 Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме: не включаються до валового доходу і не
підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником
податку, зокрема, у зв'язку з отриманням платником податку
фінансових кредитів від інших осібкредиторів, а також поверненням
основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим
особам-дебіторам, а також залученням платником податку коштів або
майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі
шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів, або на інші
строкові чи довірчі рахунки, в тому числі шляхом емісії (випуску)
облігацій, векселів чи інвестиційних сертифікатів, а також
поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого
управління, а також основної суми депозиту (вкладу), у тому числі
шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів, або з
інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на
користь такого платника податку, у тому числі шляхом погашення
облігацій, векселів чи інвестиційних сертифікатів. Оскільки
залучення коштів у позику не передбачено підпунктом 7.9.1
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, то такі кошти включаються до валового доходу згідно
із статтею 4 зазначеного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме підпункту
4.1.6 статті 4 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, як доходи від
позареалізаційних операцій. Під позареалізаційними операціями слід
розуміти діяльність підприємства, що безпосередньо не пов'язана з
реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна, включаючи
основні фонди, нематеріальні активи, продукцію допоміжного і
обслуговуючого виробництва.
Аналогічно врегульованим у податковому обліку є питання повернення
зазначених коштів і віднесення їх суми на валові витрати. Зокрема,
підпунктом 7.9.2 статті 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що не
включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником
податку у зв'язку з поверненням платником податку основної суми
кредиту іншим особам-кредиторам, а також з наданням кредиту іншим
особам-дебіторам; поверненням платником податку коштів або майна з
довірчого управління, основної суми депозитів (вкладів), у тому
числі залучених шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів,
або коштів з інших строкових чи довірчих рахунків, у тому числі
шляхом погашення (викупу) облігацій, векселів чи інвестиційних
сертифікатів, а також розміщенням платником податку коштів або
майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі
шляхом придбання, ощадних (депозитних) сертифікатів, або на інші
строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника
податку, у тому числі шляхом придбання облігацій, векселів чи
інвестиційних сертифікатів; наданням платником податку майна на
підставі договорів лізингу (оренди), концесії, комісії,
консигнації, довірчого управління, схову (відповідального
зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що
не передбачають передачі права власності на таке майно іншій
особі.
Товариством "ХХХ" до доходів від позареалізаційних операцій не
віднесено поворотну фінансову допомогу в червні 2002р. в сумі -
3160000,00грн., отриману від ТОВ "YYY" відповідно до договору №
б/н від 26.06.2002р. "О предоставлении возвратной финансовой
помощи" сторонами, в якому є Боржник та Кредитор, а не позичальник
та позикодавець, відповідно до ст. 374 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
(договір
позики), як це зазначено в постанові (стор.3) та рішенні (стор.З).
Відповідач не погоджується з даними висновками суду у зв'язку з
тим, що відповідно до п.4.1 Закону України ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
доход -
це загальна сума доходу в матеріальній або не матеріальній формах,
тому підприємство користуючись коштами за договором "О
предоставлении возвратной финансовой помощи" отримує доход. Як в
матеріальній формі - отримання коштів у користування на певний
час, так і в нематеріальній формі так, як підприємство не має
витрат по сплаті % (ст.1.3 договору) за користування наданими
коштами.
Крім того ст. 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку
підриємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
дає визначення господарській діяльності
і за цим визначенням господарська діяльність - це будь-яка
діяльність, яка направлена на отримання доходів, як в матеріальній
так і в не матеріальній формах.
Крім вищезазначеного, згідно п.1 "Перехідних положень Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 349-15 ) (349-15)
№
349-ІV від 24.12.2002р. підприємства, за роз'ясненнями податкових
органів, включають суму отриманої поворотної допомоги до складу
валових витрат в момент її повернення. Це правило є дійсним до
01.01.2004 року.
Що стосується посилання ТОВ "ХХХ" на підтвердження наданих послуг
виходячи з наявності податкових накладних, то зазначене стосується
належності на допустимості доказів згідно ст. 34 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Такими належними., допустимими доказами суди першої та апеляційної
інстанцій визнали первісні бухгалтерські документи, які повинні
підтверджувати надання відповідних послуг.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 34, 111-7, 111-9, 111-10,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська задовольнити.
2. Касаційну скарги ТОВ "ХХХ" залишити без задоволення.
3. Постанову Н-ського апеляційного господарського суду у справі
№ Х6 та рішення господарського суду м. Н-ська по цій справі
змінити.
У визнанні недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у
Ч-ському районі м. Н-ська №ХХХ3/0 від ХХ.04.2003 відмовити.
В іншій частині постанову та рішення суду по цій справі залишити
без зміни.
Витрати по сплаті державного мита в тому числі за перегляд у
касаційній інстанції віднести на ТОВ "ХХХ".
Доручити господарському суду м. Н-ська видати відповідний наказ.