ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2003 Справа N 23/89
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 10.09.03 p.
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя
до приватного підприємця К.В.А.
про стягнення 2 550 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: А.А.А. - дов. від 08.04.03 p.
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 16.07.03 господарського суду Запорізької області у
задоволенні позовних вимог відмовлено щодо стягнення штрафних
санкцій в сумі 2550 грн.
Постановою від 10.09.03 Запорізького апеляційного господарського
суду рішення від 16.07.03 господарського суду Запорізької області
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до п. 3.1.1 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№
2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в
рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням
суду. При цьому п. 1.6. ст. 1 ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що примусове
стягнення це звернення стягнення на активи платника податків у
рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього
узгодження його суми платником податків. Позивачем надсилалися
відповідачу податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги,
які відповідачем не оскаржені.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Державної податкової
інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулась у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить їх
скасувати, посилаючись на те, що відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1
ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
активи платника податків можуть бути примусово
стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за
рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно
визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за
рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення
боргу.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ДПІ у Шевченківському районі винесено повідомлення-рішення від
17.08.02 № 0003381701/0-17-01-2401901810-906 про застосування та
стягнення з приватного підприємця К.В.А.
штрафних санкцій у сумі 2550 грн.
Господарським судом встановлено, що вказана сума недоїмки
утворилась після 01.04.01, тобто дати набрання чинності Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№
2181-ІІІ (в подальшому Закон України № 2181-ІІІ), статтею 5 якого
( 2181-14 ) (2181-14)
визначено порядок узгодження сум податкових
зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення
податкового боргу.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
-
податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з
урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи
судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також
пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим
органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 вищезазначеного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, вважається узгодженим у день отримання платником
податків податкового повідомлення, за винятком випадків визначених
п.п. 5.2.2 ст. 5 ( 2181-14 ) (2181-14)
, зокрема: у разі коли платник
податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму
податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що
суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за
межі його компетенції, встановленої законом, такий платник
податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою
про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та
може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які
платник податків вважає за потрібне надати.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається
днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
,
активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. При
цьому п. 1.6. ст. 1 ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що примусове стягнення
це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок
погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його
суми платником податків. Позивачем надсилалися відповідачу
податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги, які
відповідачем не оскаржені.
Пунктом 10.1.1 ст. 10 Закону України № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з
погашення податкового боргу не дали позитивного результату,
податковий орган здійснює за платника податків та на користь
держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми
податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його
власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів
такого платника податків.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 10.09.03 p. Запорізького апеляційного господарського
суду у справі № 23/89 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко