ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2003 Справа N 2-10/9400-2003
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Пансіонат
"Чайка" (далі - ДП "Пансіонат "Чайка")
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.06.2003 p.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 03.09.2003 p.
зі справи № 2-10/9400-2003
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А., свідоцтво №
XXX1 від 10.09.2001, м. Євпаторія (далі - СПД А.А.А.)
до ДП "Пансіонат "Чайка"
про стягнення 42058,40 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.06.2003 (суддя Тітков С.Я.), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2003
(колегія суддів у складі: суддя Плут В.М. - головуючий, судді
Гонтар В.В. і Заплава Л.Н.), позов задоволено частково: з ДП
"Пансіонат "Чайка" на користь СПД А.А.А. стягнуто 38 524,84 грн.
боргу, 2667,08 грн. пені, судові витрати: державне мито в сумі
411,79 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу в сумі 117,174 грн.; у задоволенні решти позову
відмовлено.
Додатковим рішенням від 07.07.2003 судом виправлено:
- в мотивувальній частині рішення - кількість прострочених днів: з
09.01.2003 по 04.06.3002, з 137 днів - на 147 днів та суму пені з
2109,80 грн. на 2265,27 грн.;
- в резолютивній частині рішення: суму пені - з 2667,08 грн. на
2822,55 грн. та суму судових витрат: державного мита - з 411,79
грн. на 413,46 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу - з 117,174 грн. на 117,65 грн. Рішення та
постанова мотивовані тим, що позивачем доведено виконання ним
зобов'язань за договором та часткове невиконання зобов'язань
відповідачем.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДП
"Пансіонат "Чайка" просить скасувати рішення суду першої інстанції
та постанову апеляційного господарського суду з тих мотивів, що
рішення судів базуються на неналежних доказах, а угоду, на яку
посилається відповідач, слід визнати неукладеною.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і
місце розгляду скарги. Представники сторін у судове засідання не
з'явилися.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- у червні - липні 2002 року за договором на поставку товару від
01.06.2002 (далі - Договір) СПД А.А.А. відповідачеві були
поставлені продукти харчування на загальну суму 116192,84 грн.;
- поставка товару підтверджується наявними у справі товарними
накладними;
- з акта звірки взаєморозрахунків від 15.05.2003 вбачається, що
сальдо на користь позивача склало 38524,84 грн.;
- укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є
договором купівлі-продажу;
- відповідно до пункту 1.2. Договору кількість, асортимент та ціна
товару визначаються за угодою сторін і оформлюються накладними на
відпуск товару. Згідно з пунктом 2.1 Договору покупець сплачує
вартість товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий
рахунок продавця протягом трьох банківських днів на основі
пред'явлених рахунків;
- пунктом 3.1 Договору передбачено, що покупцю за несвоєчасну
оплату за поставлений товар нараховується пеня в розмірі подвійної
облікової ставки Національного Банку України за календарний день
прострочки;
- СПД А.А.А. виконав свої зобов'язання за Договором, а ДП
"Пансіонат "Чайка" свої зобов'язання виконало частково,
перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в
сумі 77500 грн.;
- посилання відповідача на те, що укладений сторонами Договір є
протоколом про наміри, не може бути взято до уваги, оскільки
істотні умови договору було узгоджено та певний час відповідачем
він виконувався.
Причиною спору, на думку позивача, стало невиконання ДП "Пансіонат
"Чайка" своїх зобов'язань з оплати поставленого товару.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України погоджується із висновком апеляційного господарського
суду про те, що при укладенні Договору сторонами було узгоджено
всі істотні умови, певний час він належним чином виконувався з
боку відповідача, а тому підстав для визнання Договору
неукладеним, немає.
Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування,
договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог,
що звичайно ставляться. Статтею 162 цього Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і
одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком
випадків, передбачених законом.
Дослідженими судовими інстанціями доказами підтверджено
заборгованість за переданий товар та відсутність розрахунку за
нього. Тому ними зроблено правильний висновок про необхідність
стягнення заборгованості та неустойки за несвоєчасний розрахунок у
вигляді пені.
ДП "Пансіонат "Чайка" не наведено обґрунтованих доводів щодо
порушення судовими інстанціями передбачених статтею 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
правил
оцінки доказів у справі.
З огляду на викладене відсутні передбачені законом підстави для
скасування прийнятих зі справи судових рішень.
Керуючись пунктом статтями 111-7 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги Державного підприємства
"Пансіонат "Чайка" відмовити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.06.2003 p. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 03.09.2003 p. зі справи № 2-10/9400-2003
залишити без змін.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя В.Джунь