ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2003 Справа N 31/378
(постанову залишено без змін постановою
Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2004)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О. суддів: Подоляк О.А., Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Сиваш" на постанову від 04.09.2003 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі N 31/378 за позовом ТОВ "Сиваш"
(надалі - Товариство) до Київської міської ради (надалі - Рада);
КП "Київжитлоспецексплуатація"; ТОВ "Український бізнес-центр"
третя особа ПП "Горлиця" про визнання частково недійсним рішення
та визнання недійсним договору за участю представників: від
позивача - Саріогло Ю.Д. від відповідача-1 - Брисковська Т.О. від
відповідача-2 - Гранацька Л.В. від відповідача-3 - Сліпченко А.В.,
Овчаренко Ю.Г. від третьої особи - не з'явились в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.08.2003 р.
(суддя Качан Н.І.) позов задоволено: визнано недійсним рішення
Київської міської ради в частині п. 2 Додатку 1а Переліку
підприємств та організацій, яким дозволено надання в оренду
нежилих приміщень у будинках комунальної власності територіальної
громади м. Києва, прийняте з урахуванням протоколу N 3 від
22.04.2003 р. Комісії по розгляду питань щодо використання
нерухомого майна (приміщень, будівель, споруд) комунальної
власності територіальної громади м. Києва за наслідками проведення
Конкурсу на право оренди приміщень площею 125,2 кв.м нежилого
будинку N 52-а у м. Києві по вул. Саксаганського на 2-му поверсі.
На підставі ст. 48, ч. 2 ст. 59 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визнано
недійсним договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель,
приміщень, споруд) комунальної власності територіальної громади
м. Києва N 01/0805 від 11.07.2003 р., укладений між
КП "Київжитлоспецексплуатація" та ТОВ "Український бізнес-центр".
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того,
що позивач єдиний із всіх учасників конкурсу запропонував
здійснити ремонт приміщень за рахунок власних коштів в сумі
198750 грн., чого не зробили інші учасники, в зв'язку з чим
пропозиція позивача в порівняні з іншими учасниками конкурсу є
найбільш ефективною. Оспорюваний договір був укладений в період
дії ухвали господарського суду м. Києва від 11.07.2003 р., якою
були вжиті заходи до забезпеченню позову шляхом заборони вчиняти
дії по укладенню договору оренди.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
04.09.2003 р. (судді: Муравйов О.В., Нечитайло О.М., Шипко В.В.)
рішення господарського суду м. Києва від 06.08.2003 р. скасовано,
в позові відмовлено.
Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський
суд виходив з того, що п. 5.1 Умов проведення конкурсу не вимагав
від учасників зазначення конкретної вартості майбутнього ремонту,
а суми, які учасники пропонували витратити не здійснення ремонту,
не впливала на визначення переможця. Оскільки за трьома умовами,
які визначені в п. 11 Умов конкурсу, пропозиція ТОВ "Український
бізнес-центр" є найкращою, то переможець конкурсу визначений
правильно. Рішення від 29.05.2003 р. N 507/667 прийнято Радою в
межах своєї компетенції, у встановленому порядку, вимог
законодавства не порушує, тому підстав для визнання його недійсним
в оспорюваній частині немає. Сторони оспорюваного договору на
момент його укладення не знали про існування ухвали господарського
суду м. Києва від 11.07.2003 р., оскільки остання була відправлена
сторонам та третім особам 14.07.2003 р., про що свідчить поштовий
штемпель на конверті.
Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без
змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав
касаційну скаргу, пояснення представників відповідачів, які
заперечували проти задоволення касаційної скарги, розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
(надалі - Закон)
об'єктами оренди за законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі,
споруди, приміщення). Згідно ст. 5 Закону, орендодавцями щодо
нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності, є органи,
уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.
Відповідно до п. 7 ст. 9 Закону порядок проведення конкурсу для
об'єктів, що перебувають у комунальній власності визначається
органами місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами,
01.04.2003 р. в газеті "Урядовий кур'єр" опубліковане оголошення
про проведення конкурсу на оренду нежилих приміщень і будівель, в
якому серед іншого зазначено приміщення по вул. Саксаганського,
52-а на 2-му поверсі нежилого будинку загальною площею 125,2 кв.м.
Серед основних умов конкурсу, зазначених у п. 5 Умов проведення
конкурсу, передбачено: проведення орендарем ремонту приміщень за
рахунок власних коштів (п. 5.1); участь орендаря в
соціально-економічному розвитку міста та спорту у м. Києві,
початкова сума, яка встановлюється за право орендувати приміщення
- 150 грн. за 1 кв.м та разовий внесок на розвиток спорту у
м. Києві (п. 5.2); початкова вартість розміру орендної плати за
50 грн. - за 1 кв.м (п. 5.3); термін оренди - 5 років (п. 5.4);
строк перерахування коштів переможцем.
Таким чином, внесення грошових внесків було передбачено
п.п. 5.2, 5.3 Умов, а п. 5.1 Умов не вимагав від учасників
зазначення конкретної вартості ремонту в майбутньому, а лише
визначав обов'язок переможця здійснити такий ремонт за рахунок
власних коштів, про що правильно вказано в оскаржуваній постанові.
Як встановлено апеляційним господарським судом, який дослідив
протокол N 3 засідання міської конкурсної комісії від
22.04.2003 р. та в повній мірі проаналізував матеріали справи,
визначення переможця конкурсу відбувалось за критеріями зазначених
в п. 11 Умов, а саме: кращі умови щодо участі у
соціально-економічному розвитку м. Києва, збільшення розміру
орендної плати, внесок на розвиток спорту. Серед учасників
конкурсу, якими були позивач, відповідач-3 та третя особа,
переможцем визначено ТОВ "Український бізнес-центр", який
запропонував орендну плату в сумі 80 грн. за 1 кв.м в місяць,
160 грн. за 1 кв.м на соціально-економічний розвиток міста та
55000 грн. на розвиток спорту, тобто загалом кращі умови, в
порівняні з іншими учасниками.
Рішенням Ради від 29.05.2003 р. N 507/667 "Про передачу у
користування на умовах оренди нежилих приміщень, продовження дії
договорів оренди, а також встановлення пільгової оплати та зміни
орендних ставок" передбачено передати у користування на умовах
оренди підприємствам та організаціям, що визнані переможцями
конкурсу на право оренди, нежилі приміщення комунальної власності
територіальної громади м. Києва згідно з додатком 1а. В цьому
додатку на підставі рішення міської конкурсної комісії від
22.04.2003 р., оформленого протоколом N 3, передбачено передати
ТОВ "Український бізнес-центр" в оренду приміщення площею
125,2 кв.м на 2-му поверсі будинку N 52 літ. А по
вул. Саксаганського, ставка орендної плати 80 грн., термін оренди
5 років.
На підставі рішення від 29.05.2003 р. N 507/667, між
КП "Київжитлоспецексплуатація" та ТОВ "Український бізнес-центр"
11.07.2003 р. укладено договір N 01/0805 оренди нерухомого майна
(нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності
територіальної громади м. Києва, відповідно до умов якого об'єктом
оренди визначено нежиле приміщення загальною площею 125 кв.м на
1-му поверсі по вул. Саксаганського, буд. 52 літ. А.
Посилання позивача на ухвалу господарського суду м. Києва від
11.07.2003 р., якою були вжиті заходи до забезпеченню позову
шляхом заборони вчиняти дії по укладенню договору оренди,
правомірно не прийняті апеляційним господарським судом до уваги,
оскільки як вбачається з матеріалів справи, сторони оспорюваного
договору не знали про її існування.
Крім того, судом досліджено, що розбіжності в нумерації
поверху, на якому розташоване орендоване приміщення, є помилкою,
яка не вплинула на права та обв'язки позивача як учасника
конкурсу, оскільки позивач був обізнаний з розташуванням
приміщення, на право оренди якого оголошувався конкурс, та займає
сусіднє з ним приміщення. Крім того, під час проведення конкурсу
ніяких зауважень з боку учасників не надійшло, про що також
вказано в протоколі N 3 від 22.04.2003 р.
Враховуючи, що зазначення розміру здійсненого ремонту в
майбутньому не належало до основних умов проведення конкурсу,
пропозиція ТОВ "Український бізнес-центр" по основних умовах була
найкращою, оспорюване Рішення в частині визнання переможця
конкурсу прийняте з дотриманням Умов конкурсу та вимог чинного
законодавства, а Договір укладений на виконання цього рішення
сторонами, які не знали про існування ухвали господарського суду
м. Києва від 11.07.2003 р., апеляційний господарський суд дійшов
обґрунтованого висновку про відмову в позові, підставно скасувавши
рішення місцевого господарського суду.
Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувану
постанову, суд надав вірну юридичну оцінку обставинам справи,
правильно застосував норми матеріального та процесуального права,
в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного
судового акту немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Сиваш" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.09.2003 р. у справі N 31/378 залишити без змін.