ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2003 Справа N 25/109
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Т. Гоголь
А. Уліцького
за участю представників:
позивача Насупа О.В. - дов. від 31.03.2003 р.
відповідача Кохан В.М.-дов. від 25.11.2003 р., Шишлаков Б.П.
- дов. від 23.11.2003 р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Дніпродзержинську
на постанову від 25.04.2003р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 25/109 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський
металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"
(далі ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат
ім. Ф.Е. Дзержинського)
до - Державної податкової інспекції у
м. Дніпродзержинську
- Відділення Державного казначейства у
м. Дніпродзержинську
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість у сумі 1567429 грн. за жовтень 2001 р. та процентів,
нарахованих на суму бюджетної заборгованості у розмірі 209502,99
грн.
В С Т А Н О В И В
ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"
звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської
області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість у сумі 1567429грн. за жовтень 2001р. та процентів,
нарахованих на суму бюджетної заборгованості у розмірі
209502,99грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
23.12.2002р. (суддя Чередко А.Є.) позовні вимоги задоволені у
повному обсязі, а саме вирішено стягнути з ВДК у м.
Дніпродзержинську на користь ВАТ "Дніпровський металургійний
комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" бюджетну заборгованість з податку
на додану вартість за жовтень 2001р. у сумі 1567429грн.,
нараховані проценти у розмірі 209502,99грн. та судові витрати.
Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив про доведеність того
факту, що за наслідками господарської діяльності ВАТ "Дніпровський
металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" за листопад 2001р.
різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою
податкового кредиту має від'ємне значення у сумі 1567429грн., яка
на час звернення з позовом у встановлені строки не відшкодована.
Відповідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума від'ємного значення
підлягає відшкодуванню протягом місяця з дня подання податкової
декларації.
Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму
бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120
відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь - який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. Дніпродзержинську
Дніпропетровський апеляційний господарський суд переглянув рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2002р. і
постановою від 25.04.2003р. змінив його, а саме:
- провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень
2001р. у сумі 1567429грн. припинив з підстав встановлених судом
при здійсненні апеляційного провадження факту погашення на день
винесення рішення господарським судом Дніпропетровської області
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень
2001р. у сумі 1567429грн.;
- стягнув з Державного бюджету на користь позивача проценти за
несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за листопад
2001р. у розмірі 73679,07грн. на підставі приписів підпункту 7.7.3
пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
;
- стягнув на користь позивача судові витрати з ДПІ у м.
Дніпродзержинську.
В решті позову відмовив.
ДПІ у м. Дніпродзержинську подала до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 25.04.2003р., в якій просить
її скасувати, в частині стягнення з розрахункового рахунку
відділення Державного казначейства України у м. Дніпродзержинську
на користь позивача процентів за несвоєчасне відшкодування податку
на додану вартість за жовтень 2001р. у сумі 73679,07грн.,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
судом норм матеріального права.
ДПІ у м. Дніпродзержинську у касаційній скарзі вказує на те, що
норми статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не містять вимоги обов'язкового відшкодування з
державного бюджету процентів, які нараховуються на суму бюджетної
заборгованості у розмірі 120% від облікової ставки НБУ.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції, а саме.
При розгляді справи господарським судом першої та апеляційної
інстанції було встановлено, що за наслідками господарської
діяльності ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є.
Дзержинського" за даними податкової декларації за жовтень 2001р.
різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою
податкового кредиту мала від'ємне значення у сумі 1567429грн. і не
була відшкодована позивачу протягом строків визначених Законом
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Проте, при здійсненні апеляційного провадження Дніпропетровським
апеляційним господарським судом, було встановлено, що за даними
акта звірки сум бюджетної заборгованості по декларації за жовтень
2001р. від 19.04.2003р. станом на день винесення рішення
господарським судом Дніпропетровської області (23.12.2002р.),
вказана сума бюджетної заборгованості була повністю погашена.
Вказане стало підставою для припинення провадження у справі в
частині позовних вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості у
сумі 1567429грн. на підставі пункту 11статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і, що сторонами не
оскаржується.
Щодо визначення права на отримання та стягнення з державного
бюджету процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість, колегія суддів вважає за необхідне
зазначити наступне.
Дніпропетровським апеляційним господарським судом при здійсненні
апеляційного провадження було встановлено, що розмір нарахованих
процентів (з урахуванням проведення відшкодування сум податку на
додану вартість) за період з 01.04.2002р. по 29.09.2002р.
становить 73679грн.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування, це сума, що
підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з
надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у разі, коли за результатами звітного періоду сума,
визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, має
від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації.
Частиною 5 підпункту 7.7.3 статті 7 зазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми, не відшкодовані платнику
податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються
бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості
нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки
НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення.
Порядок відшкодування податку на додану вартість ( z0263-97 ) (z0263-97)
затверджено наказом Державної податкової адміністрації України та
Головного управління Державного казначейства України від
02.07.1997р. № 209/72 (в редакції наказу Державної податкової
адміністрації України та Державного казначейства України від
21.05.2001р. № 200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
).
Відповідно до пунктів 6.3 - 6.5 цього Порядку ( z0263-97 ) (z0263-97)
податкові органи в особливому рахунку платника податку за
прострочення терміну відшкодування податку на додану вартість
нараховують проценти, які за заявою платника податку можуть бути
перераховані на його рахунок або направлені на погашення
податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Затверджена названим Порядком форма висновку про суми
відшкодування податку на додану вартість містить вказівки про
відшкодування з бюджету загальної суми відшкодування, у тому числі
процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову є порушення
передбаченого законом права підприємства на отримання з Державного
бюджету України надмірно сплаченого ПДВ протягом трьох наступних
звітних періодів.
Відповідно до частини 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за даної
обставини платник податку має право у будь-який момент після
виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом
про стягнення коштів бюджету, у тому числі процентів за
несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.
Аналіз наведених правових норм спростовує доводи заявника,
викладені у касаційній скарзі щодо відсутності права у позивача на
їх стягнення з Державного бюджету.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом
апеляційної інстанції обґрунтовано були часткового задоволені
позовні вимоги на підставі приписів Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
щодо стягнення процентів,
нарахованих на суму бюджетної заборгованості.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
25.04.2003 р. у справі № Н 25/109 господарського суду
Дніпропетровської області - залишити без змін, а касаційну скаргу
ДПІ у м. Дніпродзержинську - без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Т. Гоголь
А. Уліцький