ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.11.2003 Справа N 8/140
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши
касаційну скаргу Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції м. Н-ськ
на постанову Я-ського апеляційного господарського
суду від ХХ.07.03р.
у справі № Х1 Господарського суду Ч-ської області
за позовом ВАТ "ХХХ", м. Н-ськ
до Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції м. Н-ськ
про визнання недійсною податкової вимоги
Представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час та
місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалами
Вищого господарського суду України від ХХ.09.2003р. та від
ХХ.10.2003 р. Від позивача та відповідача надійшли клопотання про
здійснення перегляду справи в порядку касації без участі сторін.
На підставі розпорядження заступника Голови Вищого господарського
суду України Я.Я.Я., у зв'язку з виходом з відпустки судді К.К.К.
та призначенням судді В.В.В.. до складу іншої колегії, перегляд в
касаційному порядку справ, призначених до розгляду колегією суддів
у складі: А.А.А., Б.Б.Б., В.В.В. здійснюється колегією суддів у
постійному складі: головуючий - А.А.А., судді К.К.К., Б.Б.Б.,
визначеному розпорядженням Голови Вищого господарського суду
України від ХХ.01.2002 № Х3.
Рішенням господарського суду Ч-ської області від ХХ.05.2003 р. по
справі № Х1 (суддя Л.Л.Л.) позовні вимоги задоволені. Першу
податкову вимогу відповідача № 1/547 від 29.11.2002 р. визнано
недійсною. Стягнено з поточного рахунку Н-ської об'єднаної
державної податкової інспекції на користь відкритого акціонерного
товариства "ХХХ" 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Я-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.
03р.(колегія суддів: Г.Г.Г., Д.Д.Д., Е.Е.Е.) залишено без змін
рішення господарського суду Ч-ської області від ХХ.05.2003 р. по
справі № Х1. Прийнята постанова обґрунтована тим, що: позивач
платіжними дорученнями перерахував податок на прибуток у розмірі
154088грн. в бюджет; відповідно до п. 16.5 ст. 16 Закону України №
2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник
податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від
відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування з вини
банку платежів до бюджету та державних цільових фондів, включаючи
нараховану пеню або штрафні санкції.
Н-ська об'єднана державна податкова інспекція м. Н-ська звернулася
до з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в
якій просить скасувати постанову Я-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.07.03р. з підстав неправильного
застосування апеляційним судом п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону
України "Про порядок погашення зобов*язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, не
взяті до уваги п.5.1. ст.5, ст.6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, п. 30.1 ст.30 Закону
України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"
( 2346-14 ) (2346-14)
.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі, проаналізувавши
на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2002р. позивачем було
отримано від податкової інспекції першу податкову вимогу №1/547
від 29.11.2002р. про нарахування податкового боргу за узгодженими
податковими зобов'язаннями в сумі 123 489,19грн.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної
інстанцій, позивач видав платіжні доручення № 3350 від 21.06.2001
р. на суму 121588 грн., № 3438 від 25.06.2001 р. на суму 27000
грн. та № 3515 від 27.06.2001 р. на суму 5500 грн. для зарахування
в бюджет податку на прибуток у розмірі 154088 грн. і передав для
виконання доручення Н-ському відділенню АК АПБ "SSS", що
підтверджується відповідним штампом.
В зв'язку з тим, що на території України було запроваджено
процедуру ліквідації АК АПБ "SSS" і відкликані ліцензії на
здійснення всіх банківських операцій структурних підрозділів
банку, податок на прибуток у розмірі 154088грн. не був
перерахований до бюджету Н-ським відділенням банку.
Разом з цим, платіжні доручення були зареєстровані Н-ським
відділенням банку "SSS", який обслуговував позивача в той період,
що підтверджується відповідним штампом банку.
Відповідно до ст. 55 Закону України від 07.12.2000 р. N 2121-III
"Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
відносини банку з
клієнтами регулюються законодавством України, нормативно-правовими
актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та
переказ грошей в Україні" ( 2346-14 ) (2346-14)
, платіжне доручення - це
розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або
іншої установи члена платіжної системи, що його обслуговує,
здійснити переказ визначеної в ньому суми грошей зі свого рахунка
на рахунок отримувача.
Стаття 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в
Україні" ( 2346-14 ) (2346-14)
визначає, що "переказ вважається завершеним з
моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача ".
Таким чином, податок (обов'язковий платіж) вважається сплаченим в
разі фактичного зарахування визначеної суми на відповідний рахунок
Державного казначейства України, яке є отримувачем вказаних
коштів.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної
інстанції, Н-ським відділенням банку "SSS", яке обслуговує
позивача, податок на прибуток у розмірі 154088грн. не був
перерахований до бюджету, у зв'язку з чим твердження позивача про
сплату ним прибуткового податку є необґрунтованими .
Відповідно до п. 16.5 ст. 16 Закону України № 2181-III "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за порушення строків зарахування
податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних
цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку, такий
банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день
сплати, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим
законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення
податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного
цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових
платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або
неповне зарахування таких платежів до бюджету та державних
цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Як вбачається з матеріалів справи спірною податковою вимогою
Н-ська податкова інспекція не притягувала позивача до
відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування податку на
прибуток до бюджету.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що вказана стаття не
звільняє платника податку від обов'язку сплатити суму узгодженого
податкового зобов'язання.
Згідно ж пункту 3 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку,
збору (обов'язкового платежу).
Беручи до уваги всі вищевикладені обставини в їх сукупності,
колегія суддів вважає помилковими висновки господарського суду
першої та апеляційної інстанції про неправомірність податкової
вимоги №1/547 від 29.11.2002р., а позовні вимоги ВАТ "ХХХ" такими,
що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Н-ської об'єднаної державної податкової інспекції
м. Н-ська задовольнити.
Постанову Я-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.03р.
та рішення Господарського суду Ч-ської області від ХХ.05.2003 р.
по справі № Х1 скасувати.
В задоволенні позову ВАТ "ХХХ" відмовити.