ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 26.11.2003                                         Справа N 6/98
 
Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
 
розглянув касаційну    скаргу   Регіонального   відділення   Фонду
державного майна України по Чернівецькій області (далі  -  РВ  ФДМ
України по Чернівецькій області)
 
на   рішення   господарського суду Чернівецької області від 13.06.
2003 p.
 
та постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
15.09.2003 p.
 
зі справи № 6/98
 
за позовом РВ ФДМ України по Чернівецькій області
 
до відкритого  акціонерного  товариства "Науково - виробнича фірма
"Граніт" (далі - ВАТ "НВФ "Граніт")
 
про   відшкодування збитків у сумі 803974,00 грн.
 
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
 
позивача: Б.Б.Б., В.В.В.,
відповідача: не з'явилися.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського  суду  Чернівецької області від 13.06.2003
(суддя Паскарь А.Д.),  залишеним без змін  постановою  Львівського
апеляційного  господарського суду від 15.09.2003 (колегія суддів у
складі: суддя Дубник О.П - головуючий, судді Бобеляк О.М. і Орищин
Г.В.),  РВ  ФДМ  Україні  по  Чернівецькій  області  відмовлено  в
задоволенні позову про стягнення з ВАТ НВФ "Граніт" збитків у сумі
803 974,00 грн. з мотивів пропуску строку позовної давності.
 
У касаційній  скарзі  до Вищого господарського суду України РВ ФДМ
Україні  по  Чернівецькій  області   просить   рішення   місцевого
господарського   суду  та  постанову  суду  апеляційної  інстанції
змінити щодо підстав відмови в задоволенні позову та  відмовити  у
задоволенні  позову  по  суті  вимог,  а  не у зв'язку з пропуском
строку позовної давності.
 
Сторони відповідно до статті 111-4  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі - ГПК України) належним чином
повідомлено про час і місце розгляду скарги.  Представник ВАТ "НВФ
"Граніт" у судове засідання не з'явився.
 
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
 
Перевіривши правильність  застосування судами норм матеріального і
процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача,
Вищий  господарський  суд України дійшов висновку про необхідність
задоволення  касаційної  скарги  та  зміни  рішення  суду   першої
інстанції  щодо  підстав  відмови в задоволенні позову з огляду на
таке.
 
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
 
- у  період  з  10.07.1997  по  06.08.1997   Контрольно-ревізійним
управлінням  у  Чернівецькій  області  (далі  - КРУ у Чернівецькій
області) було  проведено  перевірку  правильності  приватизації  і
повноти  нарахування  та  своєчасної сплати орендної плати ВАТ НВФ
"Граніт";
 
- за результатами перевірки було складено акт від 07.08.1997, яким
зафіксовано заниження оцінки цілісного майнового комплексу ВАТ НВФ
"Граніт";
 
- рішенням КРУ у Чернівецькій області № 24-9/21-484 від 08.08.1997
ВАТ  НВФ  "Граніт"  зобов'язано  поновити в бухгалтерському обліку
суму 803974,00 грн.;
 
- з акта перевірки від 07.08.1997 вбачається, що перевірку ВАТ НВФ
"Граніт" здійснено на підставі повідомлення,  виданого начальником
КРУ у Чернівецькій області;
 
- контролюючим  органом  перевищено  повноваження,   надані   йому
Законом України "Про контрольну ревізійну службу" ( 2939-12 ) (2939-12)
        ;
 
- відповідності до частини другої статті 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
господарський суд не застосовує акти державних та  інших  органів,
якщо ці акти не відповідають законодавству України;
 
- позовні   вимоги   РВ   ФДМ   Україні  по  Чернівецькій  області
ґрунтуються на актах контролюючого  органу,  складених  в  процесі
перевірки  ВАТ НВФ "Граніт",  проведеної з порушенням вимог Закону
України "Про державну контрольно - ревізійну   службу  в  Україні"
( 2939-12 ) (2939-12)
        ;
 
- результати  такої перевірки згідно із частиною четвертою статтею
2 Закону  України  "Про  державну  контрольно-ревізійну  службу  в
Україні"   ( 2939-12  ) (2939-12)
          за  наявності  підстав  для  перевірки,
визначених  статтею  14  цього  Закону  ( 2939-12   ) (2939-12)
        ,   повинні
оформлятися не актом, а довідкою чи доповідною запискою;
 
- 14.04.2003  РВ  ФДМ України по Чернівецькій області звернулося з
позовом до ВАТ НВФ "Граніт". У серпні 2000 року для РВ ФДМ Україні
по   Чернівецькій  області  закінчився  загальний  строк  позовної
давності,  встановлений статтею 71 Цивільного кодексу  Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         (далі - Цивільний кодекс).
 
Відповідно до  статті 74 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
         вимога про
захист порушеного права приймається до  розгляду  судом  незалежно
від  закінчення  строку  позовної давності.  У випадку коли суд на
підставі досліджених у судовому засіданні доказів  встановить,  що
право  позивача,  про  захист  якого він просить,  відповідачем не
порушено,  ухвалюється рішення про відмову  в  задоволенні  позову
саме з цих підстав, а не через закінчення строку давності.
 
Якщо ж  буде встановлено,  що таке право позивача порушено і строк
позовної давності пропущено без поважних причин,  суд на  підставі
статті  80  Цивільного  кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
         ухвалює рішення,  яким
відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при
визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має
бути захищене.
 
З огляду  на  викладене,  оскільки  судом  апеляційної   інстанції
встановлено  відсутність  підстав  для задоволення позовних вимог,
колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України  вважає,  що
рішення  суду  першої  інстанції,  повинно  бути змінено в частині
підстав відмови в позові,  тому що зазначене рішення не відповідає
згаданим положенням Цивільного кодексу.
 
За таких  обставин касаційна скарга РВ ФДМ Україні по Чернівецькій
області підлягає задоволенню,  а рішення місцевого  господарського
суду - зміні в частині підстав відмови в задоволенні позову.
 
Керуючись статтями  111-7  -  111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. Касаційну  скаргу  Регіонального  відділення  Фонду  державного
майна України по Чернівецькій області задовольнити.
 
2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 13.06.2003
p,  та постанову Львівського апеляційного господарського суду  від
15.09.2003 зі справи № 6/98 змінити.
 
3. Викласти  резолютивну  частини  рішення  у  такій редакції:  "У
задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна
України   по   Чернівецькій  області  до  відкритого  акціонерного
товариства  "Науково  -  виробнича  фірма  "Граніт"  відмовити  за
безпідставністю".
 
Суддя В.Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя В. Джунь