ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2003 N 2/470-22/151
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за
цінами у Львівській області (далі - Інспекція)
на рішення господарського суду Львівської області від
26.06-15.07.2003 p.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
17.09.2003 p.
зі справи № 2/470-22/151
за позовом Інспекції
до товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна
компанія" (далі - ТОВ "Телком")
про стягнення 10 180,23 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від
26.06-15.07.2003 (суддя Мурська Х.В.), залишеним без змін
постановою Львівського апеляційного господарського суду від
17.09.2003 (колегія суддів у складі: суддя Городечна М.І. -
головуючий, судді Юркевич М.В. і Бонк Т.Б.) Інспекції відмовлено в
задоволенні позову про стягнення з ТОВ "Телком" 10 180,23 грн.
У прийняті відповідних рішення і постанови судові інстанції
виходили з того, що граничні тарифи на основні послуги
електрозв'язку відповідають граничним тарифам на основні послуги
електрозв'язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової
допомоги, що затверджені наказом Державного комітету зв'язку та
інформатизації України від 07.06. 2002 № 120 "Про затвердження
граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку та тарифів на
виплату державних пенсій та державної допомоги" ( z0595-02 ) (z0595-02)
(далі
- Наказ).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Інспекція просить рішення місцевого господарського суду та
постанову апеляційної інстанції скасувати повністю і прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і
місце розгляду скарги. Представники сторін у судове засідання не
з'явилися.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин
справи правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність відмови в задоволенні касаційної скарги
та залишення рішення суду першої інстанції та постанови
апеляційного господарського суду без змін з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Інспекцією з 13.03.2003 по 19.03.2003 було проведено перевірку
правильності застосування тарифів на послуги електрозв'язку, що
надавалися ТОВ "Телком" за період з серпня 2002 року по лютий 2003
року, про що 13.03.2003 було складено відповідний акт;
- перевіркою правильності застосування затверджених тарифів на
основні послуги зв'язку встановлено, що відповідачем при наданні
послуг із встановлення телефонних апаратів мешканцям будинків с.
Підбірці Пустомитівського району нараховувалася плата в розмірі
166, 67 грн. без врахування коефіцієнту зменшення 0,8,
передбаченого для сільської місцевості, чим порушено вимоги Наказу
( z0595-02 ) (z0595-02)
;
- перевіркою правильності застосування абонентської плати за
користування телефонним апаратом встановлено, що ТОВ "Телком" на
порушення Наказу ( z0595-02 ) (z0595-02)
в січні - лютому 2003 року з
мешканців сільської місцевості за користування телефонним апаратом
стягувалась абонентська плата з щохвилинною оплатою місцевих
розмов за тарифом, встановленим для міст та райцентрів, а не за
тарифом для сільської місцевості;
- перевіркою правильності застосування абонентської плати за одну
повну чи неповну хвилину розмови встановлено, що для мешканців с.
Підбірці ТОВ "Телком" в січні - лютому 2003 року нараховувалася
плата в розмірі 0,03 грн. (без ПДВ) проти затвердженого для
абонентів сільської місцевості розміру 0,0164 грн. (без ПДВ), чим
також порушено Наказ ( z0595-02 ) (z0595-02)
;
- на порушення Наказу ( z0595-02 ) (z0595-02)
, на думку позивача,
відповідачем крім абонентської плати із мешканців с. Підбірці ТОВ
"Телком", стягувалася додаткова абонентська плата, а саме за вхід
в обласний центр, в розмірі 5,83 грн. (без ПДВ) на місяць;
- Інспекцією прийнято рішення від 21.03.2003 № 56 про застосування
економічних санкцій в сумі 10180,23 грн. за порушення ТОВ "Телком"
державної дисципліни цін, які встановлено Наказом, що полягало в
завищенні тарифів за повну чи неповну хвилину розмови та за
встановлення телефонних апаратів;
- листом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від
18.04.2003 № 296/7-18 передбачено, що абоненти сільської
місцевості, які підключені до міської лінії зв'язку, відносяться
до абонентів міста і повинні вносити відповідну плату згідно з
граничними тарифами на основні послуги електрозв'язку,
встановленими для жителів міст, включаючи райцентри.
Причиною спору, на думку позивача, стала відмова ТОВ "Телком"
провести перерахування на відповідні рахунки бюджету сум
застосованих економічних санкцій.
Правове регулювання діяльності Інспекції здійснюється відповідно
до Закону України "Про ціни та ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
від
03.12.1990 року № 507-XII.
Статтею 13 названого Закону ( 507-12 ) (507-12)
передбачено, що державний
контроль за цінами здійснюється при встановленні та застосуванні
державних фіксованих і регульованих цін та тарифів.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення
повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських
рад щодо регулювання цін (тарифів)" від 25.12.1996 № 1548
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
визначено перелік товарів, робіт та послуг, ціни на
які підлягають державному регулюванню. Відповідно до пункту 3
додатку до названої постанови ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
Держкомзв'язку за
погодженням з Мінекономіки встановлює тарифи на основні послуги
електрозв'язку, які надаються на території України, та послуги
міжнародного зв'язку.
На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про
встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих
органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" від 25.12.1996
№ 1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
Наказом ( z0595-02 ) (z0595-02)
затверджено граничні
тарифи на основні послуги електрозв'язку згідно з додатком до
зазначеного Наказу. Відповідно до пункту 2 Наказу ( z0595-02 ) (z0595-02)
тарифи на інші послуги електрозв'язку, що надаються в межах
України і не передбачені граничними нормами, установлюються
самостійно підприємствами електрозв'язку.
З огляду на це колегія суддів Вищого господарського суду України,
вважає правильним висновок суду про те, що, оскільки додатком до
Наказу ( z0595-02 ) (z0595-02)
тарифи за вихід в обласний центр не визначено,
то ТОВ "Телком" правомірно наказом по підприємству від 25.07.2002
№ 17/07 встановило для населення тариф за повноавтоматичний вихід
на мережу обласного центру в сумі 7,35 грн.
Обґрунтованими також є доводи суду про те, що абоненти с. Підбірці
не підпадають під визначення абонентів сільської місцевості і до
них не застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, оскільки основний
телефонний апарат цих абонентів підключений до окремої лінії в
місті, а тому вони фактично є абонентами міста.
З огляду на викладене, відсутні передбачені законом підстави для
скасування прийнятих зі справи судових рішень.
Керуючись пунктом статтями 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги Державної інспекції з контролю
за цінами у Львівській області скарги відмовити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від
26.06-15.07.2003 p. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 17.09.2003 p. зі справи № 2/470-22/151
залишити без змін.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя В.Джунь